Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Міністр Могильов вчитиме мову від колег

BBC Україна, 5 липня 2010, 13:26
0
4

Анатолія Могильова вчитимуть мові всім міністерством, аби той зміг за 2 місяці говорити українською з президентом.

Міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов зобов‘язав все своє міністерське оточення говорити виключно українською, аби самому якомога швидше вивчити мову і таким чином виконати доручення президента.

Нещодавно Віктор Янукович дорікнув міліцейському міністрові за доповідь російською і доручив йому перейти на українську упродовж 2 місяців. Досі Могильов, який вже не перший рік працює на державних посадах, жодного разу публічно не говорив українською, навіть, коли до нього цією мовою зверталися журналісти.

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Києво-Могилянської академії Наталя Дзюбишина-Мельник в інтерв‘ю Бі-Бі-Сі сказала, що середовище допомагає у вивченні мови, але також потрібні "здібності".

Н. Дзюбишина-Мельник: По-перше, для вивчення другої, третьої мови потрібні лінгвістичні здібності. Це основна передумова, бо не всі, як відомо, однаково співають чи танцюють. Так само і лінгвістичні здібності – в одних є, в інших немає. Друга умова – це сприятливе середовище. Отже, державним службовцям, якщо їм українська мова здаєтся достатньо чужою і внутрішньо непотрібною, можна принаймні досягти диглосії (ред.- одночасне існування у суспільстві двох мов). Це допоможе їм хоча б у певних ситуаціях чи середовищах говорити досить вільно на певні теми.

Бі-Бі-Сі: Чи це можливо зробити за 2 місяці?

Н. Дзюбишина-Мельник: Якщо врахувати, які здібності у людини, якого вона віку, диглосії можна досягнути, оскільки українська і російська – споріднені мови. Не чужі.

Бі-Бі-Сі: Іноді можна чути, що бувають ситуації, коли людині легше вивчити зовсім незнайому мову, припустімо, англійську, аніж перейти, наприклад, з російської на українську…

Н. Дзюбишина-Мельник: Якщо людина підсвідомо ставиться з нехіттю, то це може бути бар‘єром. Але, звичайно, споріднені мови легше розуміти, однак важче диференціювати. І тому не треба лякатися, що на певному етапі можливі суржикомовні елементи. Це обов‘язковий момент. Бо кожна мова – це інший тип мислення, це інше членування світу, інші окуляри. Ви, мабуть чули, як грузини кажуть, наприклад, «хароший дєвушка». Але це не тому, що вони вважають, що дівчата в Україні чоловічого роду, а тому, що в них немає розрізнення за родами.

Бі-Бі-Сі: Якщо людина вже опанувала українську і вільно говорить і російською, і українською, чи можна говорити, що в неї дві рідні мови?

Н. Дзюбишина-Мельник: Ні в якому разі. Якщо людина інтегрована в якусь культуру, і вона для неї рідна, то й мова буде рідна. Отже, якщо людина перейшла з мови на мову або опановувала дві мови, то лише у комплексі з культурою, яку ця мова репрезентує, вона може вважати її рідною.

Бі-Бі-Сі: Але ж є все-таки люди, яким насправді дуже складно дається вивчення іншої мови. Наприклад, прем‘єр-міністр Микола Азаров каже, що він вже досить довго вчить українську, але орфоепія у нього абсолютно російська. Може, це так само типовий випадок?

Н. Дзюбишина-Мельник: Це не типовий випадок. Таких людей, які аж так уже не можуть опанувати іншу мову, не так багато. Якби він тривалий час перебував в україномовному середовищі, то це навіть непомітно для нього відбулося б. Оскільки ж його оточують російськомовні люди та ще й, крім усього, з нецензурною лексикою, то у нього ніяк не може сформуватися стійка сфера спілкування.

З Наталею Дзюбишиною-Мельник розмовляла Ганна Кундіренко.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах