Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Експерт: Рішення по Косово є остаточним

BBC Україна, 23 липня 2010, 15:37
0
17
Експерт: Рішення по Косово є остаточним

Заступник головного редактора юридичного журналу Радим Губань коментує Бі-Бі-Сі рішення Міжнародного суду ООН

Сербія заявила, що ніколи не визнає незалежність Косова після того як Міжнародний суд ООН ухвалив, що односторонній вихід Косова з складу Сербії у 2008 році не порушив міжнародне право.

У необов'язковому до виконання рішенні суд не знайшов жодних підстав для заборони декларації про незалежність колишньої сербської провінції, яка була зроблена після 9 років незалежності де-факто.

Прокоментувати консультативне рішення Міжнародного суду ООН щодо проголошення незалежності Косово наш кореспондент Фідель Павленко попросив юриста-міжнародника, викладача, заступника головного редактора юридичного журналу Радима Губаня, запитавши насамперед, чи стала для нього ухвала несподіваною.

Радим Губань: Я думаю, це очікуване не стільки з юридичної точки зору рішення, скільки з політичної точки зору. Тому, що якщо ми подивимось, скільки країн визнало незалежність Косова до рішення Міжнародного суду, то ми побачимо, що визнало 69 країн із 192. Тобто, це свідчить про те, що це питання було політичного характеру.

Бі-Бі-Сі: На вашу думку, чи після рішення суду збільшиться кількість країн, які будуть готові визнати незалежність Косова? Відомо, що для того, щоб повністю набути атрибути незалежної нової суверенної держави, потрібна підтримка щонайменше 100 держав. Тоді можна вже подавати заявку і до ООН. А поки що Косово не може бути членом ООН, не може, наприклад, виставляти збірну країни на Олімпійських іграх тощо.

Радим Губань: Річ у тому, що такої кількості закріпленої офіційно нема ніде – 100 чи 200 чи 150…

Бі-Бі-Сі: …тобто, такої правової норми нема?

Радим Губань: Що саме 100 – нема.

Бі-Бі-Сі: У багатьох повідомленнях західних інформагенцій я бачив саме цифру 100. Це не правнича категорія?

Радим Губань: Це швидше категорія політичного характеру. Тобто, мова іде, очевидно, про більшість держав, оскільки членами ООН є 192 держави на сьогодні, то 100 – це ніби є більшість від 192.

Бі-Бі-Сі: Зрозуміло. А тепер давайте насправді поговоримо про можливі наслідки цього судового рішення. Перш за все, воно не має обов’язкового характеру. Це радше таке дорадче рішення, і просто представники, міжнародні юристи висловили свою думку щодо того, чи було якесь порушення міжнародних законів, чи міжнародного права під час проголошення незалежності Косова. Але багато хто попереджає про далекі наслідки, власне європейські країни, які не визнали з міркувань саме таких, що в цих країнах є свої проблеми з сепаратизмом, чи внутрішніми рухами на відокремлення, як в Іспанії. Але тепер створено фактично юридичний прецедент?

Радим Губань: Річ у тому, що швидше за все в рішенні суду буде йтися мова про особливість і особливу ситуацію Косова. Швидше за все, що суд буде посилатися на позицію, яку висловлювали США. І це два таких основних моменти. Це, по-перше, те, що Косово отримувало свою незалежність в період розпаду Югославії, і по-друге, це те, що проти населення був проведений геноцид. Крім того, потрібно ще звернути увагу на той факт, що в Косово проживає більше 90% етнічних албанців. Тобто, переважно значна більшість. Тому, хоча це ніби таким і є прецедентом, але в даному випадку кожна ситуація буде унікальною – як і Придністровська Молдавська Республіка, так і Південна Осетія, Абхазія чи, наприклад, штати Джамбу і Кашмір.

Бі-Бі-Сі: Але у Нагірному Карабасі мабуть так само понад 90% етнічних вірменів, якщо не більше. Тобто, ті самі і потім були справді бойові дії. І все це під час розпаду Радянського Союзу відбувалося. Тобто, за бажання цей прецедент юридичний, правничий можна використати як в один бік, так і в інший бік, залежно знову ж таки від політичних інтересів.

Радим Губань: Так, ви розумієте, що річ в тому, що тут є зіткнення навіть з юридичної точки зору двох принципів, які є між собою рівнозначні. Це принцип права на самовизначення народів, який закріплений Декларацією принципів міжнародного права 1970 року. А також цей принцип суперечить принципу, який був в заключному акті з безпеки співробітництва в Європі в 1975 році і який говорить пор непорушність кордонів. Тобто, тут два рівнозначні принципи, і в кожному окремому випадку потрібно дивитися на ситуацію, в якій цей принцип буде превалюючим. Тут потрібно обов’язково враховувати і соціологічний аспект, і політичний аспект. Але, наскільки мені відомо, не підтримали проголошення незалежності Косова Китай і Росія, які є постійними членами ради безпеки ООН.

Бі-Бі-Сі: Звісно, вони можуть завжди застосувати в ООН своє право вето, якщо Косово коли-небудь подаватиме заявку на вступ. І власне Сербія вже після рішення оголосила, що ніколи не визнає незалежності Косова, а Росія для Сербії – це стратегічний партнер і союзник дуже близький.

Радим Губань: Так, мова навіть іде про розміщення в Сербії російських військових баз. Не знаю, наскільки це відповідає дійсності, але принаймні така інформація була. Тому, навіть не зважаючи на це рішення Міжнародного суду ООН все ж таки політичний аспект буде превалюючим.

Бі-Бі-Сі: Але статус-кво напевно зберігатиметься?

Радим Губань: Швидше за все, він зберігатиметься, оскільки ця ситуація вже законсервована після того, як в 1999-му році були введені війська НАТО на територію Косова, і після того, коли міжнародні сили безпеки зайшли у Косово і підтримували його, скажімо так, проголошену незалежність. Хоча офіційно вона не визнавалася.

Бі-Бі-Сі: Чи рішення Міжнародного суду ООН є остаточним і таким, яке не підлягає оскарженню? Чи є ще якась юридично-правнича процедура, до якої могла би вдатися Сербія, яка не згодна з цим рішенням?

Радим Губань: Ні, це рішення є остаточним і оскарженню воно не підлягає. І ще хотів би звернути увагу. Я нещодавно спілкувався з колишнім суддєю Конституційного суду України паном Домбровським (він у минулому суддя Верховного суду), і він сказав, що так, і Верховний суд робить помилки, але просто не має інстанції, яка б могла скасувати рішення Верховного суду України. Тому, про те, що це таке безспірне з юридичної точки зору рішення Міжнародного суду ООН, сказати теж дуже важко.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах