Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Економісти: довіра населення посилюється

BBC Україна, 26 липня 2010, 10:33
0
4

Експерти кажуть, що довіра до стабільності зростає, а споживання покращується. Проте борги можуть сягти критичної точки.

Європейський банк реконструкції та розвитку погіршив власні прогнози щодо темпів відновлення економік країн Європи.

Серед причин експерти називають те, що жорстка бюджетна політика, запроваджена багатьма країнами регіону під час кризи, тепер стримує відновлення економіки.

Тим часом в Україні готуються дізнатися рішення МВФ про можливість відновлення кредитування. При цьому однією із головних вимог фонду до України було саме ужорсточення бюджетної політики.

Якщо ще у травні ЄБРР передбачав, що цього року європейська економіка в середньому має зрости на 3.7%, то теперішні прогнози є на 0.2% скромнішими. Крім того, банк погіршив свої оцінки і щодо темпів зростання європейської економіки і у наступному році.

Серед головних причин називаються нестабільність спільної європейської валюти, а також сувора бюджетна політика, до якої вдалися більшість європейських держав, аби подолати економічну кризу.

Водночас, у звіті ЄБРР зазначається, що у середньостроковій перспективі політика скорочення бюджетних видатків таки матиме позитивні результати, попри те, що у короткотерміновій перспективі це стримуватиме відновлення економічного зростання.

Тим часом ужорсточення бюджетної політики є серед головних умов відновлення кредитування України з боку МВФ.

Цього тижня рішення Ради директорів фонду має показати, чи вважають у МВФ достатніми останні кроки українського уряду із секвестрування, тобто скорочення видатків, бюджету, та підвищення тарифів на комунальні послуги та цін на газ для населення.

Старший економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Олександр Пивоварський каже, що у випадку з Україною протиріччя між відновленням економічного зростання та скороченням державних видатків немає, адже до останнього часу Україна йшла шляхом збільшення державних видатків.

Тепер, коли бюджетна політика стає дещо "дисциплінованішою", це знаходить позитивний відгук серед інвесторів, а тому на даному етапі таку політику варто продовжувати:

“Як ви бачите, наш прогноз по Україні не знижується у порівнянні із минулим прогнозом, тому що попри те, що уряд трохи пішов на затягування пасків у фіскальній сфері, відбувається часткове повернення капіталів, є певне надходження ресурсів до банківської системи, і загалом посилюється довіра населення до стабільності і трошки покращується споживання. Але ми сподіваємося, що і структура економіки також почне потроху змінюватися від базових галузей до більш збалансованої економіки.”

Керівник відділу зовнішньої економічної політики Національного інституту стратегічних досліджень Ірина Клименко також каже, що зараз Україна, все ж таки, проходить через такий період, коли скорочення певних видатків має підштовхнути проведення структурних реформ, а не стимулювати споживання.

Але вона також називає метою скорочення видатків структурні зміни в українській економіці:

“Зараз така ситуація, що ми знаходимося у фазі урізання державних видатків. Це є доцільним, коли ми бачимо, що деякі галузі працюють дуже неефективно, і через цю неефективність викривляються і сигнали для інших ринків. І, передусім, йдеться про енергетичний сектор.”

Борги можуть сягти критичної межі

Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що у Києві очікують, що у разі позитивного рішення МВФ, вже у вересні можна буде отримати перший транш позики за новою програмою співпраці, а другий – у грудні - загалом 3 млрд. доларів.

Очікується також, що до кінця цього року Україна може отримати понад 1 мільярд доларів за кредитами Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку.

Але, водночас, навіть в уряді визнають, що ці запозичення призведуть до зростання зовнішніх боргів України до критичної межі – віце-прем’єр з питань економіки Сергій Тігіпко заявив, що вже до кінця цього року зовнішній борг може сягнути 40% ВВП, тоді як 2 роки тому, до кризи, цей показник становив 12%.

Немає ясності і щодо шляхів використання нових запозичень: якщо віце-прем’єр Сергій Тигіпко каже, що ці гроші варто було б використати на розвиток, то заступниця голови президентської адміністрації Ірина Акімова не виключає, що частину нових запозичень буде використано на покриття дефіциту бюджету, тобто «на проїдання.»

Утім, і у розвинених країнах не припиняється дискусія щодо того, як краще про стимулювати відновлення економіки після кризи. У США і надалі дотримуються політики підтримки витрат, що минулого тижня підтвердив і голова Федеральної резервної системи Бен Бернанке.

Водночас голова Європейського цетробанку, Жан Клод Тріше у статті до Financial Times пише, що від жорсткої та обережної бюджетної політики поки що не час відмовлятися, попри те, що це негативно впливає на темпи відновлення економіки і гальмує вихід із кризи.

Ірина Клименко із Національного інституту стратегічних досліджень каже, що тут немає протиріччя, адже США та Європа опинилися у різних умовах після кризи:

“Просто для різних фаз кризи підходять різні державні заходи. Сполучені Штати зараз можуть собі дозволити менше урізати державне фінансування антикризових програм. Водночас, та криза, що сталася у Європі навесні, показала, що такі програми мають бути взяті під контроль, тому що витрачання грошей не завжди є ефективним, і може бути навіть збитковим. Власне, це і показала нам ситуація у Греції.”

Олександр Пивоварський, старший економіст ЄБРР, вважає, що у США та ЄС є можливість вибору політики виходу із кризи за рахунок стимулювання чи, навпаки, скорочення державних витрат, адже їхні валюти, попри всі коливання і негаразди, залишаються найпоширенішими у світі засобами розрахунків.

Проте у країн Східної Європи, і, зокрема, України, такої переваги немає:

“Цей вибір є досить складним навіть для Євросоюзу та США – що робити після кризи, - чи стимулювати ринок за рахунок фіскальної політики або ж грошової. Але, на жаль, у країнах Східної Європи, у яких є власні валюти, довіра до яких не така висока, вибір є більш обмежений. Гадаю, нинішня українська політика є досить збалансованою, і якщо вона отримає підтримку від Міжнародного валютного фонду, це буде дуже корисно, бо це більше стабілізує ситуацію.”

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Loading...

Корреспондент.net в соцмережах