Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

МВФ вирішує кредит Україні

BBC Україна, 28 липня 2010, 10:34
0
5
МВФ вирішує кредит Україні

Прем'єр Азаров оголосив нові тарифи на газ та комунальні послуги для населення, але навіть в урядовій коаліції звучить гостра критика.

Напередодні зібрання ради директорів Міжнародного валютного фонду, які мають вирішити у середу, чи відновлювати кредитування України, український прем’єр Микола Азаров розповів про причини радикального підвищення тарифів на газ та комунальні послуги, а також про кроки, до яких планує вдатися уряд, аби захистити незаможні верстви населення.

Підвищення тарифів було однією із ключових вимог МВФ для відновлення кредитування, адже у фонді вважають, що український бюджет не витримує тягяр дотування низьких цін на газ. Водночас про своє невдоволення підвищенням тарифів вже заявили як партнери Партії регіонів у коаліції, так і представники опозиції.

Своє невдоволення рішенням уряду про підвищення комунальних тарифів вже висловили профспілки та Комуністична партія України. Її лідер Петро Симоненко, якого цитує прес-служба партії, не став добирати слів для характеристики рішення колег по коаліції:

“Нам не подобається політика сьогоднішнього Кабміну, який весь тягар комунальної реформи хоче перекласти на плечі людей за рахунок тупого підвищення тарифів. Якщо треба – будемо виводити народ на вулиці,” – заявив лідер комуністів.

Водночас Петро Симоненко відкинув можливість виходу депутатів від КПУ із парламентської більшості. За його словами, саме перебуваючи у коаліції, комуністи мають можливість відстоювати інтереси народу.

Не збирається залишати свою посаду через незгоду із підвищенням тарифів і міністр економіки, лідер Соціалістичної партії Василь Цушко. Він також оприлюднив свою письмову заяву про те, що Соцпартія занепокоєна рішенням підвищити ціни на газ для населення на 50% з 1 серпня, і закликає уряд вдатися до запобіжних соціальних заходів, аби захистити бідні верстви населення, зокрема, і пенсіонерів.

Водночас опозиційний Блок Юлії Тимошенко вирішив оскаржити в суді рішення Національної комісії з регулювання електроенергетики про підвищення цін на газ та комунальні послуги на 50%. Депутат від БЮТ Сергій Власенко у вівторок подав відповідний позов до Окружного адміністративного суду Києва. Він вважає, що рішення про підвищення тарифів ухвалювалося із порушеннями, а тому неупереджений суд обов’язково має скасувати це рішення - каже правник.

Він також нагадує два факти, які раніше дозволяли говорити про збереження незмінними комунальних тарифів – це те, що для населення України постачається газ внутрішнього видобутку, і те, що укладення харківських домовленостей, результатом яких стало зниження ціни на російський газ в обмін на подовження базування російського флоту в Криму, подавалося як засіб уникнути підвищення цін на газ для українців:

“Жодних юридичних, політичних, економічних або соціальних передумов для підвищення тарифів на 50% в Україні немає. Україна забезпечує населення газом власного видобутку, НАК Нафтогаз за нового керівництва рапортує про те, що вони відкривають нові родовища, але при цьому відбувається підвищення ціни на газ на 50%. Це абсолютно алогічно і незрозуміло. Так само нелогічним виглядає і те, що коли Російська Федерація зменшує ціну на газ на 30%, для населення цей газ дорожчає на 50%. При цьому порушуються всі передвиборчі обіцянки тоді кандидата, а нині президента Віктора Януковича.”

Пан Власенко також твердить, що, згідно із законом, суд має винести своє рішення впродовж наступних 2 місяців.

Водночас, як твердить прем’єр-міністр Микола Азаров, нова українська влада вже не відступиться від рішення про підвищення цін на газ та комунальних тарифів. Пан Азаров каже, що це рішення йому самому не подобаєте, але альтернативи йому не було. Прем’єр спростував, як він висловився, “міф” про те, що населення України отримує газ виключно внутрішнього видобутку, ціни на який уряд міг би регулювати самостійно. Водночас Микола Азаров не став уточнювати, коли і у яких пропорціях відбулося заміщення газу внутрішнього видобутку імпортним російським. Прем’єр також твердить, що навіть після зниження на 100 доларів ціни на російський газ в результаті досягнення харківських домовленостей, в уряду не було іншого вибору, як тільки підвищити тарифи через кризовий фінансовий стан Нафтогазу та підприємств житлово-комунального господарства. А колегам по коаліції думати перед тим, як критикувати дії влади, до якої вони причетні:

“Я із розумінням ставлюся до тієї критики, яка пролунала, зокрема, і від наших колег по коаліції, і від профспілок. Але мене дивує позиція тих, хто своїми діями створив таку ситуацію, і зараз намагаються собі ще й політичні дивіденди на всьому цьому заробити. Гадаю, що нічого у них не вийде. А у нас не було альтернативи, бо ми могли або підписати харківські угоди, або мати газ по 400 доларів. Металурги б зупинилися при такій ціні, і хіміки закрилися б. А що робити із боргами Нафтогазу, ЖКГ? І взагалі, з усім цим, перепрошую, бардаком у розрахунках. Візьміть олівець, і порахуйте! Що, далі у борги залізати? Ясно, що все це простий народ “не гріє,” але простим людям ми кажемо: до вас все одно б залізли у кишеню, тільки тоді б ви розплачувалися із боргами.

Прем’єр також запевняє, що комунальні тарифи будуть підвищені вже з 1 серпня, а до вересня, коли українці отримають нові платіжки, мають бути нараховані всі субсидії для тих, чиї доходи не дозволять сплачувати за комунальні послуги у повному, при цьому, за словами прем’єра, процедура отримання субсидії буде максимально спрощена. Він спростував інформацію, озвучену напередодні міністром ЖКГ Юрієм Хивричем про те, що підвищення тарифів відбудеться із початком опалювального сезону, тобто, з 15 жовтня. Ці заяви міністра вже дали привід експертам пояснити таке рішення уряду про відтермінування запровадження нових тарифів місцевими виборами, аби відтер мінувати і негативний ефект для рейтингу Партії регіонів, до якого, безумовно, призведе підвищення тарифів. Пан Азаров, каже, що жодного вітер мінування не буде, і посилається на домовленості із МВФ, рада директорів якого вже у середу має ухвалити рішення про відновлення чи не відновлення кредитування України.

Бураківський: "гроші МВФ є критично важливими для України"

Українська редакція Бі-Бі-Сі звернулася до київського економіста Ігоря Бураківського із запитанням, чи Україні справді так конче потрібні зовнішні запозичення на балансування бюджету.

І. Бураківський: Якщо подивитись на стан українських державних фінансів, я думаю, що гроші Міжнародного валютного фонду і можливі гроші інших міжнародних інституцій, які прив’язані до фінансування з боку Міжнародного валютного фонду, є критично важливими для України. Тому, я думаю, що Україна повинна зробити все можливе для того, щоб ці гроші отримати, а ті вимоги, які виставлені Міжнародним валютним фондом, це фактично те, що треба робити незалежно від того, хочемо ми цього робити, чи це є інституції, чи ні.

Бі-Бі-Сі: Як правило, коли мова іде про кредити, завжди говорять про те, що цьому поколінню чи наступному доведеться відробляти ці кредити.

І. Бураківський: Логіка будь-якого кредиту полягає в тому, що ми отримаємо гроші тоді, коли нам треба. Ми їх витрачаємо на наші відповідні потреби і лише через певний період часу їх повертаємо. У цьому сенсі, якщо ми рятуємо державні фінанси, рятуємо, так би мовити, економіку України, це означає, що ми допомагаємо всім українцям. Але ясно, що за такий порятунок треба платити. Тому, в цьому сенсі залучення коштів міжнародних фінансових інституцій мало чим відрізняється від будь-якого виду кредиту.

Бі-Бі-Сі: Дуже часто так само, коли мова заходить про кредити, говорять, що кредити, мовляв, проїли. Це вже відбувалося в історії України раніше. Доцільно витрачати ці отримані кошти, на що для того, щоб економіка отримала якусь перспективу розвитку?

І. Бураківський: Логіка кредитування з боку Міжнародного валютного фонду дуже проста. Вона підтримує фінансування тих чи інших потреб доти, доки вони проходять відповідні зміни. Ці зміни дають нам можливість якимось чином залагодити наші економічні проблеми. Тобто, саме в цьому і є ідея фінансування. Ці гроші не використовуються безпосередньо на фінансування якихось об’єктів, але використовуються, умовно кажучи, на підтримку бізнесу і державних фінансів і відтак дають можливість проводити необхідні реформи.

Бі-Бі-Сі: Соціальна плата, соціальне навантаження на українців – чи не є воно занадто високим?

І. Бураківський: Якщо говорити про ставки, то в принципі гроші від фінансових інституцій є одними з найдешевших. Це з одного боку. А з іншого боку вони приходять в тих обсягах тоді, коли запозичити відповідні кошти на відкритому фінансовому ринку практично неможливо. А що стосується так би мовити соціальної плати, це вже питання до Міжнародного валютного фонду. Питання в тому, що якщо уряд відповідально ставиться до запозичення коштів і проводить відповідні зміни, то тоді якихось прихованих проблем нема. А якщо ми беремо ці кошти, умовно кажучи, для того, щоб якось протриматися, а далі – подивимося, що буде (як кажуть росіяни, подивимося куди крива виведе), то тоді ясно, що це означає фактично неефективне використання коштів.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах