Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Бики, тореадори і сепаратизм у Барселоні

BBC Україна, 2 серпня 2010, 12:18
0
24
Бики, тореадори і сепаратизм у Барселоні

Каталонія заборонила бій биків. Захист прав тварин чи спроба підкреслити окремішність регіону від Іспанії?

Бик і тореро. Їхній двобій триває вже довго, і обоє стомлені.

Тореро підскакує до бика, коле його мечем, встромляє ще один дротик до вже наїжаченого тими дротиками загривка бика й відскакує вбік. По боках бика стікає кров.

Схоже, що бик від втоми і ран втратив орієнтацію; він трохи хитається і йде вбік непевною ходою. Так, мабуть, здається і тореро, бо він на мить відводить очі від бика. Тому цього достатньо. Велетенська розлючена тварина кидається на невеликого чоловіка в лискучому, розшитому золотом костюмі, збиває його з ніг, потім підіймає на роги - один із рогів врізається просто в те місце тореро, яке ми тут цнотливо назвемо іспанською як los cojones, - і кидає рогами в повітря.

І знову.

І знову.

І знову.

Цей бій биків я дивилася на великому екрані в одному із мадридських барів, куди зайшла на чашечку кафе кон лече - кави з молоком. Бар був повний явно регулярних відвідувачів, які дивилися бій биків, як футбольний матч. Так його й показувала одна з іспанських телекомпаній: цікаві моменти, як той, коли роги бика підняли тореро в повітря за місце, яке, як я собі уявляю, має від цього сильно постраждати, кадруються, повторюються в рапіді, великим планом, з усіх кутів, ще й ще. Телекоментатор лунає захоплено, говорить швидким і високим голосом, аж вищить, коментуючи ці кадри, як ніби це йому бик забив гол між ногами.

Не скажу, що мадридці виглядали геть байдужими до долі тореадора, але за серце, як я, ніхто не хапався. Корида для цих 40-60-річних іспанців є настільки традиційною забавою, що ризик для життя бика і здоров'я (а часом також життя) тореадора - справа цілком звична.

Проте часи змінюються, і для молодшого покоління традиція бою з биками не є такою священною. А для декого вона є просто варварським пережитком минулого, та ще й спадком культури, яку не всі визнають своєю.

Бичачий індивідуалізм

У середу парламент Каталонії проголосував за заборону бою биків, яка увійде в силу з 2012 року. Каталонія - регіон особливий. Це велика, багата і горда провінція Іспанії, де сильні сепаратитські настрої.

І ось - заборона кориди. До прийняття цього рішення в Каталонії довго тривала кампанія протесту проти цього виду розваг. За заборону було зібрано понад 180 тисяч підписів. Офіційно причиною називають права тварин. Мовляв, цей варварський звичай уже давно треба відправити на смітник історії. Проте багато хто підозрює: відкидаючи традицію, яка чи не найсильніше асоціюється у всього світу з Іспанією, Каталонія хоче підкреслити свою інакшість, сучасність, окремість.

Наголошувати "ми - не іспанці" в Каталонії люблять.

Тут не забули заборону диктатора Франко говорити й писати каталанською мовою. Старше покоління каталанців часто досі не вміє нею писати, хоча все життя говорить: у школах того часу вивчали лише іспанську.

Нині каталонська мова, культура і література переживають нове піднесення.

В національній бібліотеці Каталунії в місті Барселона, куди мене завів один із її співробітників, бюст основоположника каталанської літератури Жасіна Ведрагера до болю нагадує Тараса Шевченка. Обидва ці високочолі поети 19 століття пробуджували національну самосвідомість своїх співгромадян. Той період історії Каталонії, Ренащенса (Ренесанс, чи Відродження) поклав початок новому політичному самоусвідомленню каталанців як нації.

Зараз каталанська мова є предметом гордості і об'єктом захисту. Регіональний уряд вимагає, аби нею дублювали фільми (хоча більше людей ходить усе-таки на іспаномовні версії), нею виходить багато часописів, і навіть журнал Time Out Barcelona - який у Києві видається російською мовою.

Багато каталанців у приватних розмовах зізнаються, що бачать себе кращими від решти іспанців, і часто негативно ставляться до того факту, що Каталонія платить податки у державний бюджет, а потім ці гроші йдуть біднішим регіонам як дотації. На це ж нарікають і мешканці іншого сепаратистського регіону - Країни Басків.

Барселона пишається своєю унікальною модерністською архітектурою, особливо спорудами Антоні Гауді, та новими славетними ресторанами так званої молекулярної гастрономії - способу приготування харчів на стику кулінарії й точних наук.

Євроінтеграція - шлях до відокремлення?

Формальне відділення Каталонії від Іспанії навряд чи хтось серйозно розглядає. Але законодавство Європейського Союзу, до якого Іспанія увійшла разом із Португалією в 1986 році як - тоді - одна з найбідніших членів, несподівано дало можливість каталанській мові вийти на новий, міжнародний рівень.

Каталанці роками обурювалися, що їхня мова, якою говорить 9 мільйонів людей, не мала офіційного статусу в ЄС. Після 2004 року, коли офіційними мовами Євросоюзу стали такі дрібні мови, як естонська, литовська, словенська й тому подібні, відчуття несправедливості посилилося. І ось у 2006 році було підписано угоду, згідно з якою громадяни Іспанії можуть звертатися до установ ЄС, зокрема до омбудсмена, трьома регіональними мовами Іспанії - каталанською, галісійською та баскською.

З цього року ЄС проводить деякі навчальні курси цими трьома мовами.

Представники Каталонії, Галісії та Країни Басків виступають за визнання своїх мов офіційними мовами ЄС: у цих трьох регіонах вони є спів-офіційними. Мовляв, громадяни ЄС говорять цими мовами, то чим вони гірші за, скажімо, словацьку?

Тісніша інтеграція з іншими країнами означає і кращий контакт із французькими територіями, де також говорять каталанською. Рамки ЄС сприяють тому, що Барселона може заявляти про свою позицію Брюсселю не через Мадрид, а напряму.

Ну, а коли відшумить останній бій биків на останній арені Барселони, де колись їх було три, Каталонія позбудеться ще однієї риси, яка пов'язувала її з рештою Іспанії.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах