Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Заплутана енергетика, або хто кого дотує

BBC Україна, 13 серпня 2010, 15:02
0
16
Заплутана енергетика, або хто кого дотує

Аномальна температура і аномальне навантаження на енергосистему країни, як кажуть в уряді, заважає підготуватися до зими.

Аномальна температура цього літа в Україні спричинила аномальне навантаження на енергосистему країни, і, як кажуть в уряді, заважає як слід підготуватися до зими, під час якої традиційно використовується більше енергії і тепла.

Оглядачі ж вважають, що спека лише посилила вади української енергосистеми, у якій багато що виглядає нелогічним.

Тривала спека в Україні перетворила літо на зиму – якщо говорити про споживання енергії. За словами віце-прем’єра Андрія Клюєва, нині українські теплові електростанції працюють із таким самим навантаженням, як у пік осінньо-зимового сезону, а споживання електроенергії зросло на 25%.

При цьому, за словами урядовця, щоденно ТЕС споживають понад 100 тисяч тон вугілля, що не дозволяє зробити запаси, які традиційно використовувалися взимку.

Водночас експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін вважає, що проблема тут, радше, полягає у тому, що в уряду немає зайвих грошей, аби збільшити закупівлю вугілля для ТЕС.

"Це правда, що цього літа зросло споживання електроенергії, але я не думаю, що це є головною причиною того, чому Україна не може збільшити запаси вугілля для використання на теплоелектростанціях у зимовий період. Насправді, якби були гроші, за які теплоелектростанції могли б закуповувати це вугілля, то шахти легко змогли б наростити його видобуток, аби задовольнити додатковий попит. Тому, я вважаю, тут більше проблема у грошах, а не у тому, що більше вугілля треба для задоволення нинішнього попиту на електроенергію".

Крім того, як каже екс-депутат та економіст Володимир Майстришин, понаднормове споживання вугілля не є проблемою, адже вугілля - "вітчизняним продуктом".

Проте свого часу багато українських теплових станцій перейшли на використання газу, при тому, що видобуток власного газу в Україні скорочується:

“Я би так категорично не говорив, що ми споживаємо більше вугілля, і це нам шкодить. Навпаки, було б непогано, аби ми це вугілля споживали ще більше, бо це є власне виробництво. Інша проблема, що багато теплоелектростанцій зараз вже працює на газі. От де проблема. І якщо ми будемо мати такі темпи споживання, то треба передбачувати і зворотній перехід від газу до вугілля, а ще краще – до гідроенергетики."

Раніше представники української влади запевняли, що населення, а також підприємства теплокомуненерго отримують газ, що видобувається в Україні.

Відтак, вони є захищеними від усіх тих негараздів, що супроводжують імпорт газу до України, - непрогнозованість цін, перманентні суперечки із Росією, тощо.

Але, як розповідав наприкінці липня прем'єр-міністр Микола Азаров, пояснюючи причини підвищення цін на газ для населення, історія про газ внутрішнього видобутку вже давно є "міфом", а населення споживає газ українського видобутку, який змішується із імпортним російським газом.

Утім, прем'єр не назвав пропорції цього "коктейлю". Тому підрахувати собівартість палива, що витрачається на комунальні послуги для населення, виглядає неможливим.

Єдине, у чому можна не сумніватися – це у подальшому підвищенні цін на комірне.

Про те, що чергове підвищення тарифів на газ для населення ще на 50% має відбутися у квітні наступного року вже повідомив віце-прем’єр Сергій Тигіпко. Він пояснює це тим, що держава більше не може субсидувати постачання дешевого газу для всіх громадян і ставати все більш залежною від імпорту російського газу.

"Ми ухвалили рішення і завдяки йому цього року матимемо дефіцит Нафтогазу 7.4 мільярдів гривень. Це замало, тому що ми не інвестуємо у власний видобуток, і ми ще більше узалежнюємося від імпортних поставок, у першу чергу, з Росії. Ми забули, коли ми нормально ремонтували наші мережі із постачання газу. Тому ми пішли на те, що ми зараз піднімаємо ціни на газ. Але цього не вистачає, і тому ми знову піднімемо ціни ще раз у квітні. Це призведе до того, що ми вийдемо на ціни, які будуть економічно обґрунтованими”.

Але, як каже екс-депутат, економіст Володимир Майстришин, у заплутаній українській енергетиці інколи неможливо зрозуміти, хто кого дотує, - держава населення чи, все ж таки, населення державу. Наприклад, під час традиційних літніх вимикань гарячої води для мешканців великих міст, українці гріють воду або на газовій плиті у тазику, або ж у бойлері, що працює від електрики.

І те, і інше збільшує тиск на енергетичну інфраструктуру країни.

Через те, що кіловат електроенергії для побутового використання коштує у 5 разів більше, ніж кіловат тієї ж енергії при підігріві води для центрального постачання, різницю населення сплачує із власної кишені. Тобто, фактично дотуючи енергетичну галузь держави.

"Треба мати на увазі наступні розрахунки: один кіловат електроенергії для побутових потреб коштує в межах 25-26 копійок. Відповідно, кіловат енергії, виробленої на газу, для підігріву води для центрального постачання, коштує у межах 4-5 копійок. Тобто, є на порядок дешевшим. Тому влітку населення гріється самостійно, за власний рахунок."

Експерт також звертає увагу на те, що говорити про перевантаженість української енергетичної інфраструктури через спеку не варто, адже українська промисловість поки що навіть не наблизилася до кризового рівня виробництва. Тому певний запас міцності має зберігатися.

"До того ж, рівномірне навантаження на енергетичну систему як взимку, так і влітку, навпаки, є оптимальним варіантом", – додає Ільдар Газізулін із Міжнародного центру перспективних досліджень.

Тим більше, що понад половина української електроенергії виробляється на атомних станціях, регулювати потужність яких надзвичайно важко:

“Насправді для енергетики гарно, коли графік споживання електроенергії є рівномірним, як впродовж дня – ніч і день, так і року – літо-зима. Тобто, чим менше коливань, чим менше піків та спадів, тим краще для енергетики, тому що не треба маневрувати, не треба вимикати блоки. В Україні влітку дійсно був традиційний спад у попиті на електроенергію. І ми, як правило, шукали на зовнішніх ринках покупців нашої електроенергії, виходили на експорт. З огляду на енергетику я не бачу якихось проблем у тому, що літо зрівнялося із зимою."

Здивування оглядачів також викликає несерйозне ставлення української влади до альтернативних джерел отримання енергії, особливо за умов потеплішання клімату. Адже воно може змінити рентабельність використання певних ресурсів, наприклад, енергії сонця, від якого цього літа, як виглядає, поки лише лихо.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах