Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Грибний сезон: я піду в далекі гори

BBC Україна, 16 серпня 2010, 09:19
0
10
Грибний сезон: я піду в далекі гори

На Закарпатті говорять про необхідість повернення до практики місцевих контор заготівлі грибів і ягід та переробних цехів.

Понад три чверті Закарпаття вкриті лісами. І саме їхні дари споконвіку допомагають гуцулам і бойкам, що живуть у горах, та лемкам, які мешкають у низинах, поповнювати сімейний бюджет і робити традиційні харчові запаси.

Для жителів Європи і великих українських міст звичними є печериці із супермаркетів.

Дикі лісові гриби для цивілізованого європейця та урбанізованого українця є радше делікатесом, аніж самостійною стравою.

Для пересічного ж закарпатця велика сковорідка тушкованих у сметані грибів із вареною чи смаженою картоплею – не щоденна, але цілком звична і традиційна страва.

"Готую гриби у сметанному соусі. У ресторанах це називають "жульєном" і подають мікроскопічними порціями. У нас свіжі гриби кладуть у супи, голубці і навіть у піцу. А взимку із сушених грибів виходить і чудова грибна підлива, і суп, і тушкована капуста з грибами", - розповідає закарпатська господиня у себе на кухні, де готує на вечерю куплені на ринку гриби.

Пенсіонер Володимир, який живе в обласному центрі, у грибний сезон чи не щодня долає кільканадцять кілометрів автобусом у відомі йому місця, де навіть у спекотні дні можна назбирати кошик-півтора сироїжок.

Їх тут називають "голубінками".

"Тихе" полювання - це і улюблений відпочинок пана Володимира, і приробіток до зовсім невеликої пенсії.

Нині практично всі зібрані селянами дари лісів потрапляють не у заготівельні контори, як три-чотири роки тому, а на ринки, де їх залюбки купують жителі міст.

Куди зникли заготівельні пункти?

Ще недалекого 2008-го року чи не у кожному селі стояла вантажівка-рефрижератор із Австрії чи Франції.

Поруч були заготівельні пункти, які приймали у селян гриби тоннами.

Закордонні мобільні холодильники вивозили дорогоцінну сировину у країни Європи, де після переробки ціна зібраних у карпатських лісах дарів природи зростала у рази, а часом і в десятки разів.

У британському онлайн-магазині ціна 100 грамів білих сушених грибів складає 24 фунти - близько трьохсот гривень.

На Закарпатті стограмовий пакуночок сушених білих грибів коштує 30 гривень.

Того ж таки 2008 року на Закарпатті було 25 стаціонарних пунктів заготівлі грибів і ягід, які, за офіційною статистикою, закупили 390 тонн чорниці, 40 тонн ожини та 58 тонн грибів.

Два роки тому заготівля ягід і грибів принесла місцевим бюджетам 787 тис. грн.

Ще на 239 тисяч гривень поповнилися місцеві бюджети за рахунок податку з фізичних осіб, які закуповували гриби, ягоди та лікувальні трави.

Зараз заготівельні пункти на території області практично зникли, немає і переробної ланки.

"Щодо грибів та ягід, то ми, на жаль, втратили кооперативну колишню систему переробки цих дарів лісу. Сесія обласної ради зняла це питання і передала у райони. Зараз районні і сільські ради дають відповідні дозволи. Збір цих дарів лісу має бути на місці і треба повернутися до переробних цехів", - каже начальник головного управління економіки Закарпатської облдержадміністрації Віктор Погорєлов.

Однак пан Погорєлов не впевнений, чи буде що переробляти цим цехам і міні-заводам.

За його словами, лише торік ліміт на вивезення чорниці за кордон становив 1766 тонн, а було вивезено лише 326, тобто 12 %. Подібна ситуація і цьогоріч.

"В останні роки суттєво впав рівень продукції грибів. Невідомо чому. Можливо, це популяційні хвилі. А, можливо, це нормальне циклічне явище", - каже Андрій Мигаль, старший науковий співробітник міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем Ужгородського університету.

"Інше питання – споживання і використання ресурсів цінних лікарських рослин. Частина з них, такі як скополія карніолійська, родіола рожева, або як в народі кажуть "золотий корінь", занесені до Червоної Книги України. І їх люди часто нелегально збирають, хоча суворо заборонено це робити."

Тихе полювання на здоров'я і на шкоду

Ще одна серйозна проблема – бажання людей заробити швидше, при цьому жертвуючи природою, яка їм цей заробіток дає.

Ідеться про скошування чорниці, яку мешканці українських Карпат називають яфинами чи афенами.

Зловмисники, які скошують у високогір'ях разом із ягодами низькорослий багаторічний чагарник, що росте цілими полями, не думають про те, що наступного року врожаю уже не буде.

Переважно ж селяни шанують природу-годувальницю і в сезон щодня поодинці і групами виходять на тихе полювання за грибами, ягодами та лікарськими травами.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах