Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Обміняний "шпигун" Сутягін: це була "халтура"

BBC Україна, 17 серпня 2010, 12:37
0
3
Обміняний  шпигун  Сутягін: це була  халтура

Російський учений-атомщик Ігор Сутягін - один із чотирьох "західних шпигунів" у Росії, обміняних на 10 росіян, - про суд над ним.

Шпигунський скандал між Росією та США став чи не однією з найгучніших історій цього року у світових ЗМІ.

Прем'єр-міністр Росії Владімір Путін згодом у Росії навіть зустрівся з десятьма російськими агентами. Ці агенти - а за визначенням американських спецслужб, шпигуни - багато років жили під прикриттям у США.

Деякі з них, як-от Анна Чепман, навіть стали справжніми зірками ЗМІ, і їхні фото з Інтернету облетіли увесь світ.

Невдовзі після арешту цього літа Росія та США обміняли тих десятьох на чотирьох ув'язнених у Росії за звинуваченням у шпигунстві.

Один із цих ув'язнених, російський учений-атомщик Ігор Сутягін, отримав 15 років тюрми ще в 2004 році. Після обміну його доправили в Британію. Перед обміном він визнав свою провину, хоча до цього твердив про свою невинність, проте тепер заперечує і каже, що був змушений до цього визнання. Він заявляє, що хоче повернутися в Росію.

Пан Сутягін побував на Бі-Бі-Сі й розповів про суд над ним і те, в чому його звинувачували.

Ігор Сутягін: Колегія присяжних визнала мене винним у тому, що я передав інформацію. На питання про те, чи є ця інформація секретною,чи не є секретною, присяжні ствердно не відповіли. Тобто за духом закону встановлено, що секретною вона не є. На питання про те, чи ця інформація отримана іще звідкись, окрім газет, суд ствердно взагалі не відповів. Тобто встановлено, що отримана вона тільки з газет. Питання про те, чи належить хтось, із ким я спілкувався, до розвідки, перед присяжними не ставилося. Вони на нього не відповідали. Тобто фактично ствердної відповіді також немає. Таким чином колегія присяжних мене визнала винним і дала 15 років за передання інформації.

Бі-Бі-Сі: Тепер давайте просто з вашої точки зору подивимося. Ви співробітник Інституту Сполучених Штатів і Канади. В чому полягала оця діяльність, у якій вас звинувачували як у шпигунстві? З вашої точки зору, чим ви займалися?

Ігор Сутягін: Ну, з моєї точки зору це була просто-напросто "халтура" для мене, відверто кажучи. Тому що я, працюючи в Інституті США і Канади, вкладав серце, душу, гроші, врешті-решт. Я отримував - якщо перевести все в закордонні гроші - близько 45-50 доларів на місяць. При цьому я кандидат наук, завідувач сектором. Тому я ніколи не працював менш ніж у двох місцях. Бо родину годувати треба. А для цієї британської компанії я просто робив огляди преси, які й ілюстрували те, заради чого вся робота була задумана: політичні ризики, які існують у Росії, для інвестування грошей у нашу країну. Мова про те, що потім стало відомо як справа Ходорковського: грошенята можна вкласти і ніколи назад не отримати.

Бі-Бі-Сі: Ви нам показали дві статті, в яких обведено олівцем, пунктиром, параграфи, за які,як ви сказали, ви отримали 15 років ув'язнення. Що це за статті?

Ігор Сутягін: Ну, те, що я показував, - це стаття в газеті "Вашингтон Пост" за 15 березня 1998 року. Там є єдина фраза на всю величезну статтю. Я показував цю статтю, намагаючись ілюструвати, чому треба було б західним країнам, у першу чергу США, поводитися стриманіше стосовно Росії у питанні розгортання протиракетної оборони. Через деякі моменти, які детально описані в цій статті, російське керівництво може виявитися надто нервозним, може нервувати з цілком об'єктивних причин, а це може чинити несприятливий вплив на інвестиційний клімат у країні і на ставлення до іноземців узагалі.

Бі-Бі-Сі: Але ви до цієї статті, як я розумію, стосунку не маєте? Її хтось інший писав?

Ігор Сутягін: Ні. Ні. Її писав американський журналіст. Як я розумію, шеф бюро "Вашингтон Пост" у Москві.

Бі-Бі-Сі: Останнім часом у пресі й Інтернеті писали про цілу низку вчених, засуджених начебто за шпигунство. Чи можна із цього зробити якийсь висновок, що існує певний клімат чи розгорнена певного роду кампанія з наведення порядку, як його бачать у силових структурах?

Ігор Сутягін: Ви знаєте, державні секрети зберігати певно що треба. У кожної країни є свої секрети, це цілком природньо. Але люди, які приставлені їх охороняти, не вміють їх охороняти у відкритих умовах. Я геть не виключаю, що замість того, щоб навчитися працювати в нових умовах, люди, можливо, просто вирішили змінити умови. Не вчитися новому, а повернути ті старі умови, за яких вони вміли працювати. Можливо, це просто продовження тієї старої "відрижки минулого", як казали раніше.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах