Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Президент не знаходить спільної мови з татарами

BBC Україна, 31 серпня 2010, 16:21
0
3
Президент не знаходить спільної мови з татарами

Експерт: Відсутність діалогу центральної влади із кримськими татарами може призвести до їх радикалізації.

В Україні говорять про погіршення відносин між Меджлісом кримськотатарського народу та президентом України.

Причиною чергового конфлікту стало скорочення Ради представників кримськотатарського народу при президенті, що складалась із представників Меджлісу та введених у її склад опозиційних до цього Меджлісу організацій кримських татарів.

Багато фахівців оцінили такий крок як черговий крок у послабленні, як вважають, впливу Меджлісу перед місцевими виборами, призначеними на жовтень.

Чи можна говорити про протистояння представників Меджлісу кримськотатарського народу й Адміністрації президента Януковича, а також протистояння між центральною владою та кримськими татарами загалом?

Про це Богдан Цюпин розмовляв з Юлією Тищенко, головою ради Українського центру політичних досліджень.

Ю. Тищенко: На мою думку, це фактично перший публічний випадок, і взагалі перший випадок в Україні в сьогоднішніх умовах, коли представницький орган народу висловлює таку публічну незгоду з позицією президента стосовно питання, пов’язаного з кримськими татарами. Звичайно, це можна трактувати як протистояння, але я говорила не про протистояння кримських татарів із президентом, а скоріше про їх протистояння з певними структурами Адміністрації президента, які забезпечують відповідну комунікацію.

Бі-Бі-Сі: А це проблема взагалі для внутрішньополітичної ситуації в Україні, для взаємин центру Києва з Кримом, із кримськотатарським народом?

Ю. Тищенко: На мою думку, це, звичайно, є проблемою. Це може бути проблемою і в подальшому. Чому? Тому, що відповідний формат співпраці, тобто, Рада представників кримськотатарського народу при президенті свого часу, ще за часів президента Кучми у 1999 році, фактично легалізувала Меджліс як представницький орган кримських татарів. І ця формула такої своєрідної, дуже специфічної легалізації існувала багато років. Сьогодні її руйнація викликає природне невдоволення з боку самих кримських татарів.

Чим у подальшому може обернутись така ситуація? На мою думку, може бути радикалізація кримськотатарського руху і не тільки. Наприклад, дуже часто говорять про радикальні течії, ісламські течії, які виникають в Криму і поширюються. Меджліс весь час займав помірковану проукраїнську позицію у цьому регіоні. Відсутність діалогу, відсутність розуміння оцієї кримської специфіки, розуміння представницьких органів кримських татарів з боку українського політичного керівництва може радикалізувати і самих кримських татарів, з одного боку. З іншого боку, існують інші сценарії, пов’язані з тим, що таке невдоволення може підспудно обернутися нереалізацією певних політик з боку центру стосовно кримських татарів. Зокрема, це облаштування й фінансування певних програм...

Бі-Бі-Сі: Пані Тищенко, а поглянемо на цю проблему з іншого боку. Ми маємо Меджліс кримськотатарського народу як організацію, яка фактично була чи не єдиним представником цілого кримськотатарського народу. Таким посередником у взаєминах між владою у Києві і кримськотатарським народом. Але що поганого у тому, щоби на додаток до цієї організації до цих взаємин були залучені інші організації кримськотатарського народу?

Ю. Тищенко: Звичайно, що більше, то краще. Але просто існує певна специфіка. Справа в тому, що членом Курултаю, тобто, обиратися, бути обраними і стати членом Меджлісу, може будь-який представник громадської організації чи політичної сили. Відповідні прецеденти є, так? Тобто, до складу Курултаю дуже часто входять опоненти з боку кримських татарів. Тобто, взаємні опоненти. Ті організації, які є, станом на сьогодні, в Раді представників кримськотатарського народу, є дійсно опозицією Меджлісу Курултаю. Деякі з них свого часу вийшли з цієї системи і намагаються проводити якусь свою альтернативну політику.

І це, звичайно, право президента – рахувати, вирішувати, як краще забезпечити представництво кримських татар. Просто єдина відповідна ситуація руйнує всю логіку стосунків, яка була в попередні роки. Не хочеться, звичайно, нікого ображати, але до цієї Ради входять дуже неоднозначні організації. Може, певною мірою маргінальні організації. Тому, тут є ризики, скажімо, сісти з боку Меджлісу за один стіл із цими організаціями.

Бі-Бі-Сі: Чим ці організації відрізняються від Меджлісу?

Ю. Тищенко: Деякі з них, по-перше, не беруть участі у цих виборах. Мається на увазі, у виборах до Курултаю, тобто, до всього цього з’їзду. І в принципі проводять політику, яка піддає критиці і Меджліс, і його голову, і просто саму систему цих представницьких органів.

Бі-Бі-Сі: А ідейно вони відрізняються чимось?

Ю. Тищенко: Ідейно часто-густо можуть відрізнятись, звичайно. Можна просто пригадати певні речі, пов’язані з такою політичною силою, як «Миллі Фірка». Тобто, вони відрізняються з точки зору бачення майбутнього Криму, з точки зору якихось більших проросійських орієнтацій, з точки зору більш гострої критики Україні стосовно кримськотатарської проблеми.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах