Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Українська служба Бі-бі-сі: Треба ''баланс між Пушкіним і Шекспіром''

BBC Україна, 2 вересня 2010, 09:47
0
3
Українська служба Бі-бі-сі: Треба   баланс між Пушкіним і Шекспіром

Колишній заступник міністра освіти д-р наук Стріха критикує реформи Табачника і каже, що Україна інтегрується до Євразії.

З початком нового навчального року посадовці традиційно пообіцяли модернізувати школи і забезпечити їх новим обладнанням.

Про це говорив президент Янукович, відвідуючи одну з київських шкіл разом з суперечливим міністром освіти Дмитром Табачником, діяльність якого багато хто критикує, зокрема, за зменшення тривалості навчання у школах та за зміни у підручниках, особливо з історії. Сам міністр Табачник критикує своїх попередників, заявляючи, що він долає їхні недоробки.

Українська служба Бі-Бі-Сі попросила оцінити теперішні реформи у системі освіти доктора фізико-матиматичних наук Максима Стріху, який був заступником міністра освіти у минулому уряді і кілька місяців працював з теперішнім міністром Табачником і є його гострим опонентом.

М. Стріха: Насамперед, я не говорив би про реформи. Слово "реформи" все ж таки тягне певну позитивну конотацію. Те, що відбувається зараз, - це набір несистемних кроків, які справді часом не узгоджуються поміж собою, а найгірше – руйнують багато того доброго, що було досягнено впродовж останнього десятиліття. Насамперед, це повернення до 11-літньої освіти.

Це крок, який віддаляє Україну від європейських стандартів у стратегічному плані. Це у короткій перспективі створює безліч проблем і плутанини. Ну, от люди почали займатися у 10-му й 11-му класах зараз фактично без програм, без підручників. Усе те, що розраховано було на 10-12 класи, зараз треба увігнати у 2 роки. І поки що, знаєте, ми почали навчальний рік так само без підручників у школах, це вперше.

Бі-Бі-Сі: Але є також критики, які закидають панові Табачнику, міністру освіти, політичну, ідеологічну спрямованість змін, які він запроваджує і які ви відмовляєтесь називати реформами. Чи ви бачите?

М. Стріха: Як на мене, 11 чи 12 років – це теж політика. 12 років – це Європа, 11 років – це Євразія, це російський стандарт. А поза цим я, здається, вже говорив, що дотепер усі міністри незалежної України – від Таланчука до Вакарчука – хто краще, хто гірше, але в принципі здійснювали однакову політику, яка була скерована на наближення України до європейських стандартів, на виховання модернового українського патріота і європейця. Зараз нинішній міністр свідомо здійснює політику інтеграції України саме в євразійський простір, наближений і до Росії. І на руйнування того, що було досягнено впродовж або здійснено (це залежить від точки зору) впродовж 17 років до нього.

Це, мабуть, не цілеспрямовано. Це робиться у гуманітарних дисциплінах, де розглядаються, ви знаєте, стандарти в історії. З’явилася безумна ідея. Я Дмитрові Володимировичу встиг сказати особисто своє ставлення до неї – про запровадження курсу світової літератури, де 75% належало б російський літературі. Зрозуміло, що я не проти Пушкіна, Достоєвського і Гоголя, які мають дотикання до України, але мусить бути баланс між ними і Шекспіром, і Данте, і Міцкевичем.

Бі-Бі-Сі: А що, власне, ви встигли сказати пану Табачнику, адже ви певний час ще працювали в міністерстві під його керівництвом?

М. Стріха: Я працював заступником ще при Табачнику і пішов тільки коли остаточно переконався, що вже нічого корисного зробити не зможу.

Бі-Бі-Сі: А якщо подивитися на дії і ідеї пана Табачника інакше, скажімо, з його позиції. Те, що він каже, це переведення освіти і виховання дітей у школах, скажімо, відхід від надмірної, як він вважає, національної спрямованості чи зосередженості на національному аспекті.

М. Стріха: Розумієте, він висуває гасло деідеологізації, з яким я абсолютно згідний. Шароварщина так само в якихось моментах дуже непокоїла мене. І мені здається, що в багатьох моментах вона скоріше руйнувала патріотизм, аніж його виховувала. Але замість ідеї деідеологізації ми маємо ідеологізацію тільки з цілком виразним знаком.

Коли на місце Другої світової війни повертається Велика Вітчизняна, то зрозуміло, що за тим стоїть набір суто ідеологічних цінностей і символів, які нас нав’язують до тієї системи, яка була або до тієї ж самої всеросійської освіти, яка вибудовується сьогодні, бо в Москві «Великая Отечественная война» - це центр світової історії. І перемога в цій війні – це те, зо обґрунтовує державна велич сьогоднішньої Росії. Ну, й відповідно Україна знаходить собі місце як вірний сателіт Росії, помічник у цій великій справі.

З доктором наук Стріхом розмовляв Богдан Цюпин.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах