Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Уряд - регіонам: не чіпайте мову

BBC Україна, 9 вересня 2010, 10:01
0
5
Уряд - регіонам: не чіпайте мову

На місцевих референдумах не можна буде вирішувати питання про статус мов, якщо парламент схвалить запропонований закон.

Уряд Миколи Азарова зареєстрував законопроект про місцеві референдуми, за яким на таких референдумах не можна розглядати питання про статуси мов. Це означає, що, наприклад, у Криму на місцевому референдумі не зможуть проголосити російську мову регіональною.

Місцеві проросійські організації вже звинуватили Партію регіонів у невиконанні передвиборчих обіцянок. Натомість, влада такі закиди називає правовим невіглаством.

Мовне питання - справа держави

Коментуючи урядовий законопроект про місцевий референдум, міністр юстиції Олександр Лавринович, пояснює, що мовне питання перебуває у компетенції державної влади, і саме тому не може вирішуватися на місцевому референдумі. Однак цей законопроект вже викликав у Криму шквал критики з боку різних політичних сил.

Це передусім кілька проросійських організацій (серед них найбільшою є рух "Руська єдність"), котрі заявили, що цим Партія регіонів та президент Янукович обманули своїх кримських виборців, яким під гаслом "Один народ - дві мови" обіцяли захист російської мови через надання їй принаймні офіційного статусу.

Тепер лідери проросійських організацій вимагають надати російській мові статус державної. Зі схожими заявами виступив лідер кримських комуністів Леонід Грач, а також лідер БЮТ автономії Андрій Сенченко. Він каже, що оцінку цій законодавчій ініціативі повинен дати Конституційний суд.

Натомість у Партії регіонів закиди у зраді виборців відкидають.

Член парламенту від Партії регіонів Вадим Колесніченко аргументує це тим, що держава вже вирішила, який статус має яка мова.

"В Україні 14 регіональних мов, в тому числі і російська. Навіть доходить до абсурду з точки зору закону: в кожній точці нашої держави функціонує 14 регіональних мов. Тому всі ці балачки про те, що, начебто, Партія регіонів щось не виконує, комусь щось забороняє, це виключно правова безграмотність".

Остаточно вирішити мовне питання покликаний закон про мови, який Партія регіонів днями внесла до парламенту.

За цим документом, регіональними мовами у певній місцевості будуть ті, які вважають рідними щонайменше 10% населення.

Пан Колесніченко також не виключив, що за кілька років панівна нині політична сила може ініціювати мовний референдум, але всеукраїнський, щодо надання російській статусу державної.

Мова в Україні - це політика

В опозиції до будь-яких референдумів, ініційованих владою, ставляться обережно.

Депутат від БЮТ Володимир Яворівський називає їх небезпечними, а норму про те, що мовне питання не можна виносити на місцеві референдуми називає "перемогою демократії в українській мові".

"Ну, я би не бив у тулумбаси... Не сказати, що це велика перемога, але це тактична, звичайно що, перемога. Тобто, добре, що будуть все- таки вилучені оці локальні референдуми, бо це що збреде місцевій владі у голову, можуть завтра винести на референдум".

Попри те, що незалежній Україні вже майже 20 років, мовне питання тут все ще залишається складним і політично забарвленим.

Досі діє закон Про мови в Українській РСР, ухвалений у 1989 році. Саме в ньому українська вперше була визанчена як державна мова. Але багато в чому закон застарів. Це визнають чи не всі провідні політичні сили.

Цей закон намагалися змінити депутати парламенту кожного скликання з різних політичних таборів. Суперечки не вщухли і після 1996 року, коли 10-та стаття ухваленої тоді Конституції остаточно закріпила за українською статус державної мови.

Упродовж 21 року до закону Про мову внесли лише 2 зміни. Експерти кажуть, що це неймовірний випадок для важливого законодавчного акту в Україні. У 2003 році парламент вніс суто лінгвістичну правку - в одній статті цього закону замінив слово "схоронність" на "збереженість".

Буде новий закон про мови?

На початку політичного сезону у вересні 2010 року вже на тлі звинувачень у невиконанні передвиборних обіцянок представники коаліції на чолі з регіоналом Олександром Єфремовим подали до парламенту законопроект про мови. Його оцінюють як такий, що може урівняти статус російської з українською.

Законопроект, який щойно внесли на розгляд Верховної Ради представники парламентської більшості, на думку оглядачів, має високі шанси стати законом.

Зміни, що їх пропонують автори документу, стосуються переважно російської мови. Їй присвячена окрема стаття законопроекту, де сказано, що в Україні є двомовність, що склалася історично.

Депутати хочуть гарантувати українцям право отримувати освіту українською, російською та іншими регіональними мовами.

Такі ж зміни пропонують запровадити і для судочинства на певних територіях. Слідство і дізнання хочуть дозволити вести українською та російською.

Мовне питання завжди розділяло український парламент на два приблизно рівних табори.

Якщо ж новий законопроект пройде безперешкодно через Верховну Раду, в опонентів залишається шанс оскаржити його у Конституційному суді.

Поки ж парламент лише готується забрати новим законом право у місцевих влад вирішувати мовні питання, Запорізька облрада надала 7 вересня російській мові статус регіональної на території області.

Місцеві ради не вперше вдаються до такого кроку. Регіональною російську мову визнавали і в Севастополі і в Донецькій області. Але суд скасовував ці рішення.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах