Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Кучма про "Нафтогаз" і ціну любові Росії

BBC Україна, 12 вересня 2010, 13:31
0
2
Кучма про  Нафтогаз  і ціну любові Росії

Колишній президент України заявив, що є категоричним противником злиття українського "Нафтогазу" із російським "Газпромом".

Леонід Кучма, який керував Україною у 1994-2005 роках, розповів, що треба робити із Росією, "Нафтогазом" та приватизацією.

Зокрема, другий президент України заявив, що є категоричним противником злиття українського "Нафтогазу" із російським "Газпромом".

На прес-конференції у Дніпропетровську, де він навчався і багато років працював на Південному машинобудівному заводі, пан Кучма пояснив, що із того, що нині відомо про умови цього злиття, воно радше перетвориться на поглинання Нафтогазу Газпромом, адже капіталізація, тобто вартість активів двох компаній, є неспівставними:

“Я категорично проти злиття, тому що, як пропонує Росія, це не злиття, а поглинання. За скромними підрахунками, у нас 7-8% капіталізації порівняно із Газпромом. Хто в нас що буде питати? Тобто, усе, що є на території України, стає власністю Газпрому.”

Леонід Кучма також вважає, що, хоча Росія відверто використовує газові домовленості з Україною, як спосіб політичного тиску, у Києва немає серйозної альтернативи тісній співпраці із Московою. При цьому екс-президент скритикував як україно-російські газові угоди, укладені на початку 2009 року урядом Юлії Тимошенко, так і останні “харківські” домовленості, згідно із якими Україна погодилася на подовження базування російського флоту в Криму в обмін на здешевлення російського газу, укладені за нинішнього президента Віктора Януковича.

Автор книги “Україна не Росія” Леонід Кучма переконаний, що саме газові угоди із Росією є справжнім показником її “любові” до України:

“Одне прохання до Росії: опублікуйте газові домовленості зі своїми партнерами – Україною, Німеччиною, Польщею та іншими. Якщо говорять, що ціна газу для Німеччини нижча, ніж для України, - от і вся любов Росії до України.”

Разом із тим, саме за президентства Леоніда Кучми вперше виникла ідея створення міжнародного газотранспортного консорціуму, який, за оцінками експертів, міг стати одним зі шляхів передачі української ГТС під контроль чи у власність Газпрому.

Леонід Кучма також піддав критиці низку приватизаційних проектів, коли українські підприємства були продані іноземним власникам. Зокрема, за його словами, Харківський тракторний завод, приватизація якого почалася у 2000 році, а завершилася із продажем останнього пакету акцій у листопаді 2007, “стоїть, поки російському хазяїну буде вигідно його перепродати.”

Те саме, як вважає екс-президент, стосується і Львівського автобусного заводу, приватизованого у 2001 році. Утім, за словами Леоніда Кучми, подібне відбувається і на підприємствах, що були продані неросійським інвесторам, зокрема, "Криворіжсталь".

“З боку індійського власника не виконуються зобов’язання. Ми мовчимо,” – заявив пан Кучма, скритикувавши продаж флагмана української металургії лідеру світового ринку "Арселор Міттал". Цей продаж відбувся у 2005 році після того, як результати попередньої приватизації, коли контроль над підприємством у 2004 році отримав зять президента Кучми Віктор Пінчук, були визнані незаконними. При цьому, якщо у 2004 році Криворіжсталь була продана за 4 мільярди гривень, то у 2005 році повторний продаж підприємства приніс українському бюджету 4.8 мільярдів доларів.

Леонід Кучма перебував на посаді президента 2 терміни. Прийшовши до влади на позачергових виборах у 1994, він залишив президентський офіс наприкінці 2004 року після подій, що дістали назву "Помаранчева революція."

Однак масові простести проти президента Кучми почалися ще у 2002 році під гаслом "кучму геть!" та "Україна без Кучми." Сам Леонід Кучма, коментуючи ті події, казав, що і йому б хотілося подивитися на Україну без його керівництва. Наступні 5 років після відходу від влади Леоніда Кучми і приходу до влади політиків-демократів Віктора Ющенка та Юлії Тимошенко запам’яталися як в Україні, так і за її межами, як роки перманентної політичної нестабільності.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах