Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Українська служба Бі-бі-сі: Регіони натякають на президентське правління

BBC Україна, 16 вересня 2010, 12:15
0
7
Українська служба Бі-бі-сі: Регіони натякають на президентське правління

У Партії регіонів попереджають, що якщо опозиція блокуватиме Раду, то можливе запровадження прямого президентського правління.

З відновленням роботи парламенту та наближенням виборів дедалі жвавіше лунає тема посилення президентських повноважень.

Очікувалося, що це має відбутися у разі, як Конституційний Суд ухвалить рішення про скасування змін до Конституції 2004 року, які суттєво обмежили президентські повноваження. Проте у середу лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфрємов навіть заявив про можливість запровадження прямого президентського правління у разі, як опозиція і надалі не буде налаштована на конструктивну співпрацю. В опозиції називають це початком кампанії із пояснення суспільству потреби у посиленні президентських повноважень, про необхідність яких сам президент Віктор Янукович говорив у День незалежності.

"Сильний президент - у якого є практичні важелі координації і контролю над реалізацією ключових питань над реалізацією ключових питань та стратегічного курсу держави. Компетентний і політично структурований парламент із сильною коаліцією та впливовою опозицією. Відповідальна та професійна виконавча влада, в якій немає недоторканих міністрів чи голів адміністрацій," - таку формулу політичної стабільності і економічного процвітання запропонував у своїй промові з нагоди Дня незалежності президент Янукович, пояснюючи потребу у зміцненні своїх повноважень.

Минув лише тиждень відтоді, як депутати відновили роботу після літніх канікул, а у Партії регіонів, яка сформувала нинішню більшість у Верховній Раді, з’явилися плани подовжити термін роботи якщо не президента, то депутатів нинішнього скликання, і навіть запровадити пряме президентське правління.

Про такі наміри в інтерв’ю виданню "Главред" розповів лідер фракції регіоналів Олександр Єфремов. Він твердить, що саме те, як поводила себе опозиція у перший сесійний тиждень, блокуючи трибуну сесійної зали, може призвести до того, що авторитет Верховної Ради остаточно буде підірвано, і постане питання про доцільність запровадження прямого президентського правління в Україні:

"Невелика група представників опозиції ніякого компромісу не шукає. Я поставив їм просте запитання: якщо ми внесемо до порядку денного ваші питання, і за них не проголосує зал, що ви будете робити? Вони відповідають: ми будемо блокувати. Це прямий шлях до президентської системи правління. Якщо опозиція і далі буде рухатися в цьому напрямку, авторитет Ради буде падати, і не залишається нічого, крім як ввести пряме президентське правління. Самі ж люди будуть про це просити."

Коли будуть парламентські вибори?

Керівник фракції Партії регіонів у парламенті також назвав цілком "реальним кроком" подовження терміну повноважень нинішнього скликання Верховної Ради.

Він твердить, що нинішня система, коли вибори президента і вибори депутатів розведені у часі, виглядає нелогічною, але, за словами Олександра Єфремова, подовження терміну перебування на посаді президента є набагато складнішим, і викличе потужніший опір, аніж подовження повноважень парламенту:

"У нас зараз розведені в часі вибори президента і Верховної Ради, хоча логіка підказує, що вони повинні проводитися в один час, щоб країна через рік не ходила на виборчі дільниці. Звичайно, продовжити повноваження президента навряд чи вийде, тому найбільш реальний крок - продовжити повноваження парламенту. Якщо переобрати парламент в 2012 році, а потім на три роки продовжити повноваження президента - ви розумієте, що тоді про нас будуть говорити. І президент на це сам ніколи не піде. Тому необхідно буде порадитися з народом - щоб не група народних депутатів приймала рішення продовжити собі повноваження, а народ приймав відповідне рішення."

Водночас депутат від опозиційної фракції БЮТ, яка і блокує роботу парламенту, Віктор Таран, каже, що пропозиція щодо подовження повноважень нинішніх парламентарів виглядає таким собі “хабарем,” за який депутати мають підтримати подальші пропозиції щодо розширення повноважень президента.

Він твердить, що загалом Партія регіонів орієнтована на це посилення у будь-який спосіб – від запровадження прямого президентського правління до рішення Конституційного Суду про скасування політичної реформи 2004 року.

Останній спосіб є простішим і більш надійним з точки зору реакції міжнародної спільноти – каже Віктор Таран, але заяви лідера фракції регіоналів Олександра Єфрємова спрямовані на те, аби підготувати суспільну думку до потреби у посиленні повноважень президента, а також запропонувати вирішення проблеми парламентських виборів 2011 року у разі, як конституційну реформу 2004 року буде скасовано:

"Навіть якщо буде рішення Конституційного Суду, а я переконаний, що воно буде саме на користь того, щоб відмінити політичну реформу, я думаю, що після цього певні законодавчі акти будуть проголосовані у парламенті. І, передусім, якщо реформу скасовано, то вибори до Верховної Ради мають бути у 2011 році. А правлячій коаліції вибори до парламенту абсолютно не потрібні, через те, що економічна політика повністю провалена, ціни зростають, вже говорять про третє підвищення цін на газ. А от для чого ця ініціатива із президентським правлінням? Гадаю, це початок кампанії за те, що президент має всім керувати, що вся влада має бути у президента."

Політична реформа

Політична реформа 2004 року лягла в основу розв’язання політичної кризи в Україні наприкінці того року під час президентських виборів.

Тоді за офіційними даними ЦВК, на президентських виборах переміг Віктор Янукович. Натомість опозиція наполягала, що результати виборів були сфальсифіковані. Акції протесту проти цих фальсифікацій та на підтримку іншого кандидата Віктора Ющенка згодом дістали назву “Помаранчевої революції.”

Розв’язання ситуації було знайдено у парламенті, де у пакеті із рішенням про оскарження результатів виборів у Верховному Суді були ухвалені зміни до Конституції, які суттєво послабили президента і посилили роль парламентської більшості та прем’єра.

Однією із головних дійових осіб тодішніх подій із врегулювання політичної кризи в Україні був спікер парламенту Володимир Литвин, роль якого в ухваленні змін до Конституції, що послабили президента, експерти називають однією з провідних.

Проте в інтерв’ю радіостанції “Ехо Москви” 24 серпня цього року пан Литвин, який знову очолює парламент, заявив, що він не проти посилення повноважень президента:

"Я виходжу із того, що президент повинен мати певні повноваження. Але водночас, важелів впливу у нього поменшало. Я вважаю, що президент мусить мати можливості для реалізації зовнішньополітичного курсу, для гарантування безпеки країни, і у нас має бути вертикаль виконавчої влади."

Подання щодо відповідності змін 2004 року Конституції вже знаходиться на розгляді Конституційного суду, у якому останніми днями відбулися чергові кадрові зміни.

9 вересня було припинено повноваження трьох суддів згідно їх власних заяв. Проте пізніше одна із суддів, Ярослава Мажучак заявила, що рішення про звільнення пов’язано із тим, що невдовзі Конституційний суд має оголосили своє рішення щодо законності політичної реформи 2004 року.

У четвер має відбутися позачерговий з’їзд суддів, на якому мають бути призначені нові члени Конституційного суду.

За попередніми даними, це будуть судді із Луганської та Харківської областей. Очолює Конституційний Суд Анатолій Головін - виходець із Макіївки Донецької області.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах