Голодомор засвідчений, зокрема, і закордонними журналістами - такими, як валлієць Ґарет Джонс
Аскольд Лозинський, радник Українського Конгресового Комітету у США, скептичний щодо слів Януковича про те, що він не заперечує Голодомору.
Аскольд Лозинський, радник керівництва Українського Конгресового Комітету у США, скептично висловився на адресу заяв Віктора Януковича про те, що він не заперечує Голодомору.
Він сказав, що на доказ серйозності зміни своєї позиції президент України міг би вчинити певні дії, такі, як зняти з посади міністра освіти (якого багато хто в діаспорі називає антиукраїнським діячем) чи визнати, що Голодомор був геноцидом українського народу.
З Аскольдом Лозинським розмовляв Богдан Цюпин.
Бі-Бі-Сі: Чи знайшли у вас відгук заклики до діалогу, висловлені у листі, і чи побачили ви там підтвердження про працю президента на благо українських інтересів?
Аскольд Лозинський: Є багато слів, які, можливо і гарні, але вони нещирі і неправдиві, тому що немає жодного змісту в тому листі. Очевидно, що пан Янукович не хоче бачити під час свого приїзду демонстрацію українців під постійним представництвом, яка готується. Були пророблені різні старання у цьому відношенні, не тільки паном Януковичем, а й посольством України в Америці. До речі, минулого тижня до мене дзвонив у цій справі посол з питанням, як відмінити маніфестацію. Я сказав, щоб відмінити цю маніфестацію, потрібно, аби президент зробив якийсь позитивний жест зі своєї сторони, щоб довести, що він до певної міри змінює курс своєї політики. Посол, Олександр Моцик, запитав, який саме жест, на що я сказав, що може бути декілька варіантів, але це має бути конкретний жест. По-перше, він міг би зняти з посади чинного міністра освіти Дмитра Табачника, або зняти з посади голову Українського інституту національної пам’яті - комуніста Солдатенка. Або третій жест – сказати, що заява президента у Страсбурзі в квітні була не проаналізованою, а в міжчассі він це питання проаналізував, і тепер переконаний, що Голодомор був геноцидом українського народу.
Бі-Бі-Сі: Невже ви сподівались, що пан Янукович це зробить в результаті вашої пропозиції, адже це був би поворот його політики?
Аскольд Лозинський: Я не маю ілюзій у відношенні до пана Януковича. Але я мав думку, що Янукович все ж таки бажає, аби українці, де б вони не проживали, сприймали б його більш позитивно, і щоб не було демонстрацій проти його візитів. Для нього, на мою думку, Дмитро Табачник – мінімальна постать, якою легко можна пожертвувати для того, щоб бути президентом українського народу чи цілої України. Також, враховуючи, що пан Янукович не є знавцем ані історії, ані голодомору, то якщо він перепросить за свої слова у Страсбурзі – це мінімальна, на мою думку, вимога.
Бі-Бі-Сі: Але ви говорите зараз про історію, про конкретних посадовців, які взагалі є людьми тимчасовими. А ось, наприклад, у листі Янукович пише: “Я прийшов на високу посаду президента України вивести державу з кризи і полегшити життя людей”. Чи не погодилися б ви, що саме це зараз набагато важливіше, аніж хто очолює Інститут національної пам’яті?
Аскольд Лозинський: Одне з другим є дуже важливим, не можна зводити життя виключно до економічного питання. Але навіть якщо ми торкаємося економічного питання, то життя народу сьогодні в Україні є гіршим, ніж воно було, коли президент Янукович приходив до влади: зараз ціна на житлові послуги пішла вгору, а пенсія пішла вниз. Я так розумію, це було зроблено на вимогу Міжнародного валютного фонду. Тим не менше, ті гроші, які ідуть з МВФ, народ України не бачить, їх бачить тільки корупційна олігархія, яка сьогодні при владі з Януковичем.
Бі-Бі-Сі: Але це дуже серйозне звинувачення щодо корупції, і воно має бути підтверджене судовими органами.
Аскольд Лозинський: А як це можна підтвердити судово, якщо в Україні судівництво існує на підставі хабарництва?
Бі-Бі-Сі: Як українська діаспора може співпрацювати з Україною як з державою, якщо їй завжди доводиться мати справу з конкретними політиками? Чи зажди цей діалог залежатиме від того, яка партія і який президент при владі?
Аскольд Лозинський: Все завжди буде залежати від того, яка політика даної влади, чи даного режиму. Якщо політика буде проукраїнська, то ми будемо старатися допомагати українській владі. Якщо ми побачимо, як фактично сьогоднішня влада діє проти України, її народу, історії та навіть економічного добробуту, то ми будемо поборювати такого роду режим.