Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

40 років як СРСР "прихопив" шматок Місяця

BBC Україна, 28 вересня 2010, 09:20
0
19
40 років як СРСР  прихопив  шматок Місяця
"Луна-16". Фото з приватного архіву Г. Понамарьова

"Луну-16" виготовили у конструкторському бюро імені Лавочкіна у російських Хімках, але за участі харківських спеціалістів.

Цього вересня виповнюється сорок років від запуску "Луни-16". Це - автоматична міжпланетна станція, яка вперше в історії Радянського Союзу доправила з Місяця зразки ґрунту. Сталося це вже після того, як перші американські астронавти побували на Місяці. Але чи була Луна-16 поразкою Радянського Союзу в місячних перегонах?

12 вересня 1970-го року з Байконура стартувала міжпланетна автоматична станція "Луна-16", і вже за дванадцять днів успішно повернулася на Землю із першими для Радянського Союзу зразками місячного ґрунту.

Американці на той час вже зуміли висадити на Місяці людину, тож чимало скептиків поспішили оголосити: Радянський Союз програв США "бій за Місяць". Але, як розповідає асистент кафедри астрономії та фізики космосу університету Шевченка, Володимир Решетник, успіх автоматичної "Луни 16" мав для науки не менше значення, аніж перший місячний крок Ніла Армстронга.

"Це порівняння: що важче зробити - машину, яка їздитиме сама чи машину з водієм? Послати космічний апарат, який самостійно сяде, забере ґрунт і вернеться назад - це досить складне з технічної точки зору завдання. Посилати людину з технічної точки зору значно простіше, бо людина може контролювати" - розповiв науковець.

"Полювання на Місяць" відкрив Джон Кеннеді

Радянсько-американський бій за Місяць, як тодішні ЗМІ охрестили позаземне змагання двох наддержав, розпочався наприкінці шістдесятих, коли перші радянські міжпланетні станції досягли Місяця та сфотографували його зворотній бік. Але найбільшого розмаху "сезон полювання на нього" набрав після так званої "місячної" промови 35-го президента США Джона Кеннеді.

У вересні 1962-го він заявив: "Ми хочемо дістатися місяця у цьому десятилітті та здійснити інші речі не тому, що це легко, а тому, що важко, тому що ця мета допоможе якнайкраще організувати та виміряти нашу енергію та наші здібності".

Почалися змагання за те, хто першим висадить на Місяці людину. Доправити першого радянського космонавта на природний супутник Землі мала ракета Н-1. У цьому етапі Місячної програми СРСР, як розповідає дніпропетровський кореспондент Бі-Бі-Сі Вадим Рижков, активну участь брали фахівці конструкторського бюро "Південне".

Вони мали виготовити частину корабля, так званий "блок Є". Саме цей блок мав здійснити м'яку посадку з кабіною, де би перебував космонавт, а вже потім доправити його на навколомісячну орбіту.

"Блок Є" тричі успішно випробували у космосі, але проблеми виникли із самою ракетою.

"У конструкторському бюро "Південне", як розповідають ветерани, з цього приводу іронічно жартували: блок є, а ракети немає", - розказав дніпропетровський кореспондент Бі-Бі-Сі.

Як розповідає Володимир Решетник, вже у середині 70-их СРСР відмовляється від наміру послати людину в космос, аргументуючи це тим, що це небезпечно.

"Дійсно, ризики були великі. І американці ризикували сильно", - розповідає пан Решетник.

Тож Радянський Союз поставив інше завдання - доправити на Місяць космічний апарат.

"Давайте ми повеземо туди космічний апарат, який буде їздити по поверхні, як самоходна установка. Так з'явилася ідея цих місяцеходів, і розроблялася вона, і навіть була перша невдала спроба, але, мабуть, рішення зверху було - треба обов'язково привезти ґрунт. І вийшла на перший план ідея "Луни-16", - розвів науковець.

Ветеран Байконура Геннадій Понамарьов розповів, що собою являв цей космічний апарат.

"Уявіть собі платформу, яка має посадково-зльотну частину. Оця платформа сідає: м'яка посадка за рахунок двигуна, який гасить швидкість. Висувається бур, опускається з нього керн. В даному випадку він не дуже глибоко занурився і забрав сто п'ять грамів місячного ґрунту. Потім це заклали у повертальний апарат. Посадкова частина залишилася, а зльотна полетіла", - описав пан Понамарьов.

На Байконурі він керував випробувальною частиною телеметристів. На запитання, чи раділи на Байконурі успіху "Луни-16", ветеран розповів, що особливого захоплення втомлені цілодобовою відповідальною роботою фахівці не відчували.

"Був час, коли ми додому їздили в баню сходити та дітей перерахувати. Тому особливої радості, захоплення, якщо чесно, ні я, ні мої колеги і старші, і молодші, з цього приводу не відчували. За винятком того, що ця серія вона нас вимучила, тому нам було добре, що це нарешті сталося", - сказав пан Понамарьов.

Український слід

"Луну-16" виготовили у конструкторському бюро імені Лавочкіна у російських Хімках, але за безпосередньої участі харківських спеціалістів. Як розповів головний інженер харківського "Об'єднання Комунар" Володимир Кучма, участь їхніх фахівців полягала у виготовленні систем управління.

"І для посадки модуля, що спускався на Місяць, і місяцехід за допомогою цієї системи здійснював посадку на Місяць. І відповідно систему управління ракетоносієм Протон-К теж виготовляли на нашому підприємстві", - сказав пан Кучма.

"Луна-16" не лише підтвердила реноме Радянського Союзу, але й дала поштовх розвитку технологій та вивченню Місяця.

Як розповів фізик Володимир Решетник, ця автоматична станція здійснила посадку там, де, можливо, не ризикнули би садити космічний апарат з людиною, а отже - розширила знання про природний супутник планети Земля.

Через два місяці після "Луни - 16" радянські конструктори зуміли відправити на Місяць самохідний апарат - перший місяцехід. А вже в середині вісімдесятих місячну програму згорнули.

В останні роки ще кілька держав почали підготовку до підкорення Місяця, деякі навіть планують доправляти туди туристів. Але попри позірну вивченість, розповідає фізик Володимир Решетник, людство знає про Місяць ще дуже мало:

"Ми знаємо тільки невеликий шматочок того, що повинні знати про Місяць як про наш найближчий небесний супутник, який, мабуть, впливає на наше життя не менше, ніж сонце".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах