Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Киргизстан просить Україну видати політика

BBC Україна, 6 жовтня 2010, 14:11
0
12
Киргизстан просить Україну видати політика

Правоохоронці Киргизстану просять генпрокуратуру України видати Кадиржана Батирова. Український уряд поки мовчить.

Державне інформаційне агентство Киргизстану “Кабар” повідомило, що правоохоронні органи країни звернулися до генеральної прокуратури України із проханням видати Киргистану Кадиржана Батирова, який, як твердять офіційні джерела у тій країні, перебуває в Україні.

Поки що українські правоохоронні органи не підтверджують одержання відповідного запиту із Киргизстану і не коментують можливі дії української влади.

Кадиржан Батиров є лідером узбецької діаспори і досить відомою особою у Киргизстані зі значними статками. Він заснував і побудував приватний киргизько-узбецький університет Дружби народів у Джалал-абаді, є власником авіакомпанії, а його дружина і п’ятеро дітей живуть в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Кадиржан Батиров залишив Киргизстан після другої киргизької революції. Спочатку він був активним соратником колишнього президента Курманбека Бакієва, однак згодом перейшов на бік тимчасового уряду і підтримував нинішнього президента Розу Отунбаєву. Йому ніби-то навіть пропонували високі посади в новому уряді.

Однак згодом нова влада порушила кримінальну справу проти Батирова у зв’язку із погромами, що супроводжували ті події. Зараз серед звинувачень – розпалювання міжнаціональної ворожнечі між киргизами і узбеками. Фактично, це означає, що його вважають одним із винуватців безладу на півдні Киргизстану, де сталися сутички між киргизами і узбеками.

Правозахисні організації в Україні, які опікуються політичними біженцями, не володіють жодною інформацією про Кадиржана Батирова.

У той же час, кілька тижнів тому він дав розлоге інтерв’ю газеті “2000”, у якій він виступає запеклим противником влади і називає події весни-літа у Киргизстані “переворотом”. Батиров розповідає, що на сьогодні інші лідери узбецької громади або переховуються за кордоном, або перебувають на підписці про невиїзд, або у в’язниці.

"Українська влада ніколи не наважувалась видавати біженців"

В інтерв’ю Бі-Бі-Сі керівник Харківської правозахисної групи Євген Захаров розповів, якою є практика видачі іншим країнам осіб, що є політичними біженцями.

Бі-Бі-Сі: Чи задовольняла Україна в минулому запити про екстрадицію людей, які хотіли отримати політичний притулок в Україні?

Євген Захаров: Було багато заяв на екстрадицію мігрантів з України - біженців, в тому числі і політичних біженців. Але насправді це було здійснено тільки один раз у 2006 році, коли Україна передала Узбекистану 11 біженців, так званих “іванівських” узбеків. Їх повсюди шукала спецслужба в Узбекистані, це колишні очевидці подій в Андижані, і їх намагалися знайти, перевезти в Узбекистан і там репресувати.

Це було у лютому 2006 року, і після того не було жодного випадку, щоб був задоволений запит на екстрадицію політичних мігрантів або біженців з України. Це пов’язано з тим, що українські правозахисники застосовували правило 39 регламенту Європейського суду, згідно з яким суд забороняв екстрадувати людей у ті країни, де їм загрожує смерть або катування. Країни, про які йшлося, – це Узбекистан, Росія, Білорусь, Казахстан та інші, і коли це правило застосовувалось, то емігранти були, фактично, під охороною Ради Європи.

Можна сказати, що українська влада ніколи не наважувалась видавати біженців або мігрантів усупереч цьому правилу, вона його завжди виконувала, жодного такого випадку не було, на відміну, наприклад, від Росії. Тому можна сказати, що тут не видали Росії біженців, які брали участь в тамтешніх політичних акціях, не видали біженців в Білорусь, не видали в Узбекистан…

Бі-Бі-Сі: Наскільки зрозуміло, кількість людей, які отримують політичний або якийсь інший притулок в Україні, відносно невелика. І значно більша кількість людей подають прохання на отримання притулку, але у результаті не отримують його?

Євген Захаров: Так, є така проблема, статус біженця отримує в Україні значно менша кількість людей, які подають заяви. Це дуже складна процедура, статус біженця дають неохоче. Але ми зараз з вами говоримо про видачу мігрантів. Якщо людина знаходиться у стані отримання статусу біженця, її не можна видавати в іншу країну до тих пір, поки ця процедура не буде закінчена. Коли людина знаходиться у цій процедурі, то вона, по-перше, під охороною Конвенції ООН про біженців, а по-друге, ми застосовуємо ось те правило 39 регламенту Європейського суду - і завдяки цьому видача не відбувається.

Це різні питання: одна річ, що Україна не видає біженців у ті країни, де є запит на екстрадицію до України, але інша річ, наскільки охоче вона надає статус біженця тим, хто його просить.

На сьогодні є такі побоювання, що ця ситуація може змінитися, оскільки в нас після зміни влади немає впевненості, що нова адміністрація буде поводити себе так само як стара. Нещодавно, в червні цього року, було заарештовано п’ятеро узбеків, які перебували саме у процедурі отримання статусу біженця, але їх затримали, тому що був запит на екстрадицію. Щодо них також діє правило 39, але є побоювання, що їх таки видадуть.

Бі-Бі-Сі: А чи багато в Україні зараз людей, які вважають себе політичними біженцями і чи багато людей отримали притулок в Україні?

Євген Захаров: Людей, які отримують притулок в Україні, біженців, не дуже багато, загалом за всі роки незалежності, це буквально півтори тисячі. Щороку це декілька десятків людей, які отримують статус біженця і мешкають в нас з цим статусом.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах