Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Німеччина знову має об’єднуватися?

BBC Україна, 7 жовтня 2010, 10:27
0
3
Німеччина знову має об’єднуватися?

ПІсля 20 років об’єднання в німецькому суспільстві досі немає консолідованої думки щодо наслідків і значення падіння Берлінської стіни.

Третього жовтня Німеччина відзначила 20-річчя свого об’єднання. Хоч відтоді минуло чимало часу, в німецькому суспільстві досі немає консолідованої думки щодо того, чим саме стала для німців ця подія.

Чимало з них вважають, що тоді було зроблено величезний крок до створення однієї з найпотужніших економік Європи, дехто - що відбулося поглинання однієї частини країни іншою, а мешканці колишньої НДР перетворилися у новій державі на людей другого сорту.

Водночас країна стала більш відкритою для мігрантів, що знову-таки спричиняє нові проблеми та вимагає від суспільства пристосовуватися до нових змін і викликів.

"Несправжня" свобода

"Ми єдиний народ!" - кажуть східні німці. "Ми також" - жартом відповідають на це громадяни західної Німеччини. Хоч за час, що минув від дня об’єднання, країна змінилася, а суспільство навчилося долати нові виклики та ситуації, значна кількість населення східних земель і досі сприймає себе як колишніх громадян різних систем — "оcсі" та "веcсі" — східних і західних.

Також далеко не всі "східняки" вважають, що їхня колишня країна - НДР була насправді слабкою і відсталою, як вона зображується у ЗМІ. А також, що свобода, начебто подарована їм західними співвітчизниками, без соціальної справедливості - "несправжня" свобода... Такі думки існують не лише на рівні пересічних громадян.

"Ейфорія, яка оволоділа німцями після об’єднання, давно випарувалася, а душевне піднесення зникло, - сказав прем’єр-міністр землі Бранденбург Маттіас Платцек у недавньому інтерв’ю журналу "Шпігель". - Багато хто у східній Німеччині відчув, що нові співвітчизники із заходу їх пригнічують, особливо в перший час після об’єднання. Скажімо, при прийнятті на роботу особисті якості, як і професійність, нікого не цікавили, головну роль відігравало те, де людина виросла — в НДР чи ФРН".

Щодо відзначення 20-річчя об’єднання прем’єр-міністр заявив: "Не знаю, що тут святкувати. Ми не хотіли нікуди вступати. Ми хотіли співробітництва на рівних з новою Конституцією і новим гімном. Нам потрібні були символи нового спільного початку. Але гору взяв інший підхід".

Платцек, власне, висловив думки багатьох громадян східних земель: після об’єднання їм довелося відчути, що їхнє колишнє життя не мало сенсу, й начебто в ньому були лише ідеологія і "Штазі".

Утім, говорить в інтерв’ю Платцек, ЗМІ й досі грубо "демонізують" життя в НДР, зображуючи його пеклом і безперервним прагненням населення вирватися на захід. Про це говорить також голова фракції Партії лівих у Європарламенті Лотар Біскі.

"Керівництво НДР припустилося серйозних помилок, передовсім щодо доктрини безпеки, - вважає Біскі. - У такий спосіб людей кидали до в’язниць. З цим неможливо погодитися чи виправдати. Але були й інші, позитивні чинники, приміром, система освіти. Та й загалом усе, що стосувалося дітей, можливостей їхнього розвитку – це те, що можна було б нині перейняти".

Тим часом об’єднання Німеччини дало змогу стати громадянами світу не лише німцям, а й іммігрантам – представникам різноманітних культур і релігій, які саме тут шукають можливості для реалізації себе чи просто кращої долі. Що створює чимало проблем і для них самих, і для країни, яка їх прийняла - передовсім проблему інтеграції у тутешнє середовище. Про що в суспільстві точаться дискусії, які, буває, не додають толерантності у ставленні до іноземців.

Президент Німеччини Кристіан Вульф під час святкування річниці об’єднання заявив, що такі дебати потрібні, але вони не повинні ранити почуття громадян з іноземним корінням.

"Християнство, безперечно, стало частиною Німеччини, - підкреслив президент. - Іудаїзм, безперечно, є частиною Німеччини. Це наша іудео-християнська історія. Але нині іслам також став частиною Німеччини".

Має бути нове об’єднання?

Якщо представники ісламського світу досить часто збуджують суспільний інтерес, викликаючи гострі суперечки та дискусії, то про українців у Німеччині побутує здебільшого цілком позитивна думка.

Як інтегруються у тутешнє суспільство наші земляки, котрі з різних причин осіли в Німеччині, розповідає голова Центральної Спілки українців у Німеччині Людмила Млош: "По різному, звичайно. Залежно від мети їхнього перебування у ФРН".

"Українці у Німеччині не потребують соціального захисту. Вони шукають переважно спілкування і контактів серед земляків, - продовжує Млош. - Українці часто запитують: "Чому так мало пропозицій щодо заходів?" Ось ми і шукаємо людей, які б фінансово допомогли та підтримали нас, щоб ми могли, приміром, орендувати приміщення, оскільки місце зустрічей стоїть під питанням, щоб можна було зібрати якомога більше як молоді, так і людей старшого віку".

Тим часом самі німці розуміють, що люди, які приїжджають в Німеччину тимчасово на заробітки, здебільшого залишаються тут назавжди.

Тож держава, на думку президента країни Крістіана Вульфа, має нарощувати зусилля з інтеграції іноземців у німецьке суспільство, пропонуючи інтеграційні та мовні курси для сімей, можливість навчання рідними мовами і викладання ісламу в школах учителями, які пройшли підготовку в Німеччині.

Власне, перед Німеччиною стоїть завдання нового об’єднання.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах