Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Студенти в Україні планують протести

BBC Україна, 11 жовтня 2010, 08:43
0
6
Студенти в Україні планують протести

Українські студенти вимагають скасувати урядову постанову про платні послуги у вищих освітніх закладах країни.

В Україні розгортаються протести стосовно урядової постанови про платні послуги у вищих навчальних закладах. 12 жовтня невдоволені спудеї обіцяють вийти на всеукраїнську акцію протесту - проти комерціалізації освіти, як вони кажуть. За повідомленнями незалежної студентської профспілки, акції з вимогами скасувати постанову, пройдуть у 13 містах.

Документ наприкінці серпня затвердило міністерство освіти. Приміром, він дозволяє керівництву вищих навчальних закладів на власний розсуд встановлювати плату за пропущені без вагомої причини заняття і їх відпрацювання.

Першими акцію протесту провели студенти Таврійського Національного університету в Сімферополі – на мітингу, що відбувся на вулицях міста, їх зібралося кілька сотень.

"Це ініціативна група студентів, всі ми – звичайні студенти. Ми тут, бо ми проти комерціалізації вищої освіти. Це порушує наші права, передбачені статтею 53-ю Конституції України. Ми не хочемо віддавати гроші на вітер, аби вони йшли на якісь незрозумілі ресурси, про які нам не повідомляють. Ми не хочемо платити за пропущені пари незаслужено. Ми не хочемо, аби в нас розвивалася корупція", - розповіла Бі-Бі-Сі одна з учасниць протесту.

Студенти не хочуть корупції

У постанові кабінету міністрів, яка спричинила протести, є повний перелік платних послуг, які можуть надавати заклади освіти. Наприклад – відвідування бібліотек у позаурочний час. Але більше всього студенти обуренні платою за так звані "енки" - тобто пропущені заняття. Вони побоюються, що це призведе до корупції у вишах.

На бік студентів стали і деякі ректори, які оголосили, що не запроваджуватимуть плату за це. Приміром, ректор Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого Василь Тацій вважає, що фінансові санкції не будуть дуже ефективні, адже, за його словами, потрібно створити спеціальний орган, який аналізуватиме підстави пропуску одного-трьох занять - може, для студента було життєво важливо пропустити заняття… Він також вважає імовірним оскарження штрафів у судах.

Хоча багато керівників вишів вітають урядову постанову. Перший проректор Таврійського університету Олена Чуян підтримує саме ті її пункти, проти яких виступають студенти:

"Пункт восьмий цієї постанови - проведення лабораторних занять для студентів у випадку, якщо такі заняття пропущені без поважних причин. І 14-й пункт – проведення різноманітних занять, консультацій, понад об’єму навчальних планів."

Оксфорд по-українськи?

По тому, як протести студентів стали публічними і організованими, з цього приводу висловився міністр Дмитро Табачник. Як він сказав, плата за прогули – це ознака цивілізованості.

"Це – предмет автономії університету. Це не встановлює кабінет міністрів, не встановлює міністерство. Я думаю, що студенти будь-якого університету – якщо вони незадоволені – вони повинні уповноважити орган студентського самоврядування і зі своїм ректоратом відкорегувати це."

Але не зустрічей – а подальших протестів радить чекати постійний опонент Дмитра Табачника , член комітету Верховної Ради з освіти й науки Леся Оробець, якщо постанову уряду не скасують. Вона не погоджується з міністром освіти:

"В цій постанові бракує лише одного рядка – скільки коштує диплом так, щоб його оплатити одразу і не ходити на всі заняття. Ми стрімко наближаємося до Оксфорду. Але не за якістю освіти, а за її вартістю. Як на мене, то плата за відробітки, за пропущені лекції, за лабораторні роботи, за інші види активності вузу вже передбачена – як плата за навчання. І ось такі дрібні допрацювання – а насправді зовсім не дрібні для студентського гаманця – це заробітчанство, якому не місце у вузі".

Історія запровадження додаткової платні у вищих навчальних закладах вже досить тривала. Її періодично то запроваджували, то скасовували різні урядовці. У 1997 році кабмін запровадив прейскурант для студентів у майже десяти сферах їх навчального життя.

Той документ втратив чинність 2008-го, а через рік попередній міністр Іван Вакарчук знову запровадив плату за академзаборгованість. Студентські організації почали писати листи керівництву держави, і згодом те рішення скасували.

Поки керівництво вузів вирішує, брати гроші з прогульників, чи ні, студенти радять запровадити такі штрафи для депутатів, які не відвідують пленарні засідання без поважних на те причин.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах