Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Масові заворушення у Белграді через гей-парад

BBC Україна, 11 жовтня 2010, 08:49
0
3
Масові заворушення у Белграді через гей-парад

Декілька сотень представників радикальних організацій спробували дістатися учасників гей-параду в сутичках з поліцією.

В столиці Сербії, Белграді спалахнули протести проти гей-параду, який проводився вперше з 2001 року. Тоді спроба сексуальних меншин пройти центром столиці завершилася сутичками з представниками радикальних правих організацій.

За повідомленнями сербських мас-медіа та Міністерства внутрішніх справ, гей-парад, в якому участь взяло приблизно тисяча осіб, захищало понад 5 тисяч різних видів правоохоронців – від звичайних поліцейських до спеціального проти-терористичного відділу.

Декілька сотень представників радикальних правих організацій та угруповань спробувало дістатися учасників гей-параду. У параді участь взяли представники сербського уряду, міністр із захисту прав меншин Светозар Чіпліч, а подію відкрив представник делегації ЄС у Сербії Венсан Дежер.

Масові заворушення

Представники Європейського союзу виступили на мітингу і привітали учасників події, яку ЄС підтримує задля дотримання прав людини. Гомосексуалізм, як і раніше, в Сербії не обговорюється публічно. Серби є значною мірою консервативною, релігійною нацією.

Представники радикальних правих організацій та угрупувань спочатку спробували дістатися до учасників гей-параду, але їх зупинила поліція. Тоді десятки екстремістів відкрили сутички з поліцейськими у кількох місцях столиці Белграда.

У сутичках, які тривали годинами і в яких участь брала здебільшого радикальна молодь, натовпи демонстрантів використовували пляшки із запальною сумішшю і каміння при нападах на озброєну поліцію, що охороняла гей-парад. Внаслідок сутичок постраждало понад 90 осіб, здебільшого поліцейських. Хулігани у Белграді нищили майно.

В той час, як три рівні поліцейського кордону захищали представників гей-параду, екстремістські демонстранти напали на парламент Сербії, Народну Скупщину, будинок громадського телебачення Сербії, та підпалили центральний офіс правлячої Демократичної партії.

Демонстранти-екстремісти вигукували образи щодо представників організацій секс-меншин, правлячої коаліції, мас-медіа та гасла в підтримку повернення Косова в межі Сербії.

Сутички залишали враження, що у столиці Сербії відбувається "маленька війна" між радикальними угрупуваннями та державою, тобто представниками правоохоронних органів.

"Наші"

Ставлення до сексуальних меншин розглядається як свідчення того, який шлях пройшла Сербія від ультранаціоналізму і насильства 1990-х років у напрямку до Європейського Союзу.

У ширшому контексті, рішучість держави захистити проведення гей-параду можна розглядати як захист людських прав, але і як боротьбу з радикальним екстремізмом.

Минулого року, під тиском радикальних правих організацій, гей-парад було відкладено. Сербська Православна Церква також відкрито не підтримує проведення гей-параду, але цього разу закликала громадян до ненасильства.

Сербську Православну Церкву також частково пов’язують з ультранаціоналістичною риторикою та організаціями, які виниклі під час воєн на Балканах 90-х років. Серед таких правих організацій - Образ, Наші та Двері, здебільшого молодіжні організації, які не підтримують прагнення Белграда щодо тісніших зв'язків із Заходом, натомість виступають за зближення Сербії із Росією, де також існують подібні організації з тими ж самими іменами.

АРКАН

Історія існування радикальних правих організацій сягає іще початків дев’яностих років, розпаду Югославії та початку воєн у Хорватії і Боснії-Герцеговині. Тоді, режим Слободана Мілошевича посередньо використовував неформальні екстремістські групи, щоб створити сербські напіввійськові угрупування.

Так уболівальники футбольного клубу "Црвена звезда", які називали себе "Деліями" (сербська назва героїв) поповнювали ряди Сербського підрозділу "Србска доброволячка ґарда", очолюваного командиром, якого з часом розшукував міжнародний трибунал з воєнних злочинів у Гаазі, Желько Ражнатовичем – Арканом.

Сербський "добровольчий" підрозділ у першій половині дев'яностих років воював у Східній Хорватії та Боснії-Герцеговині.

УБОЛЮВАЛЬНИКИ І РЕВОЛЮЦІЯ

Після замаху на Желька Ражнатовича – Аркана 1999 року, лідери неформальних груп уболівальників Деліїв повертаються проти режиму Слободана Мілошевича, а деякі з них підтримують "виборчу революцію" 5 жовтня 2000 року, коли на вулицях Белграда його було повалено.

Нові демократичні власті у Сербії після "мирної революції" певним чином неформально амністували дії екстремістських уболівальників з періоду дев'яностих років. Тим часом, деякі члени тих груп продовжили займатися кримінальними діями – розповсюджуванням наркотиків, рекетом та хуліганством на стадіонах – але, як видно з сербських мас-медіа, судова влада тим групам останніх десять років мало приділяла уваги.

Після проголошення незалежності Косово, у лютому 2008 року, під час мітингу "Косово – це серце Сербії", який організував уряд Воїслава Коштуніци, радикальні праві та організації вболівальників нападають та підпалюють будинки посольств західних країн, зокрема посольство Сполучених Штатів Америки.

Через декілька місяців по тому члени тих радикальних організацій та угрупувань на політичному мітингу Сербської радикальної партії розпочинають сутички із поліцією і чинять безлад у центрі столиці, вигукуючи антиєвропейські лозунги.

Екстремістські групи у Сербії протягом останіх років не раз чинили напади на провідних незалежних журналістів та представників сербського правосуддя. З Міністерства внутрішніх справ Сербії вже тривалий час заявляють, що "держава має сили і буде рішуче боротися проти екстремістських угрупувань".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Loading...

Корреспондент.net в соцмережах