У Москві після другого обшуку опечатали і зачинили єдину на території Росії бібліотеку української літератури.
У Москві після другого за минулий тиждень обшуку опечатали і зачинили єдину на території Росії бібліотеку української літератури.
Директор бібліотеки Наталя Шарина, на яку посилається інформагенція УНІАН, серед наслідків обшуку 24 грудня назвала вилучення жорстких дисків з комп`ютерів, а також читацьких квитків.
Шукали екстремізм
За словами директора, підставою для обшуку стала постанова слідчого відділу з боротьби з екстремізмом Центрального адміністративного округу МВС Росії у Москві. Його проводили співробітники цього відділу Павло Тимофеєв та Ацамаз Багдаєв. Вони, за словами Наталі Шариної, ці співробітники МВС Росії під час щорічного вивозу сміття з бібліотеки – старих буклетів, вивісок, стільців – за участю російських телеканалів: Першого каналу і Вести намагалися підкинути в це сміття принесені з собою видання. Директор бібліотеки сказала, що спочатку Тимофеєв намагався покласти цю літературу на книжкові полиці усередині бібліотеки, проте після того, як це помітили співробітники, і «вигнали його з будівлі», він кинув згорток у сміттєвоз.
Після того, як згорток дістали зі сміттєвоза співробітники бібліотеки, представники МВС зачинили його в автомобілі.
Наталя Шарина також повідомила, що після написання протоколу, куди було внесено всю цю інформацію, на місце прибула заступник начальника Управління культури Центрального адміністративного округу Москви Оксана Гришина, яка заявила, що бібліотека мала бути закритою раніше на підставі нібито відправленого факсу на адресу директора того закладу.
Відтак, бібліотеку було опечатано й зачинено у п‘ятницю 24 грудня.
Директор каже, що їй погрожували
Пані Шарина заявила також про намір звернутися за даним фактом до прокуратури і до служби власної безпеки МВС Росії, оскільки, за її словами, слідчі погрожували їй, заявляючи зокрема, що вона своєю поведінкою "погіршує своє становище".
Що стосується причин закриття бібліотеки, то її директор вважає, що це пов‘язано з останніми подіями у Москві, а саме із заворушеннями на Манежній площі.
"Президент Росії сказав боротися з екстремізмом і націоналізмом – ось вони і борються», - сказала Наталя Шарина в інтерв‘ю УНІАН.
Напередодні, 23 грудня відділ боротьби з екстремізмом МВС Росії вилучив з Бібліотеки української літератури в Москві понад 50 книг для проведення психолого-лінгвістичної експертизи. Це, зокрема, книги про митрополита Андрія Шептицького, про ОУН-УПА, про діяльність руху "Пора", а також примірники газет "Нація і держава", "Шлях перемоги", "Українське слово".
Минулого тижня російське міністерство внутрішніх справ поширило заяву, у якій сказано, що під час обшуку були виявлені "книги та видання, які російська експертиза вважає екстремістськими та антиросійськими".
"Співробітники ГУ МВС Росії по Центральному федеральному округу провели обшуки в державному закладі культури Москви "Бібліотека української літератури", пов'язані із раніше порушеною кримінальною справою за статтею 282 "Збудження ненависті або ворожнечі". Вже виявлена література, яку можна віднести до екстремістської".
Минулого тижня українське зовнішньополітичне відомство звернулося до російської влади за роз'ясненнями, однак про реакцію досі не повідомлялося.
Бібліотека української літератури в Москві існувала з 1918-го до 1949-го року і знову була створена силами української громади Москви у 1989-му. Впродовж років її підтримувaли та надсилали книги великі українські видавництва, майже всі найбільші бібліотеки України, а також представники української діаспори за кордоном.
Працівники біблiотеки неодноразово заявляли про тиск та переслідування з боку Федеральної служби безпеки Росії.
Бібліотека, фонд якої нараховує понад 50 тисяч книжок, покликана була задовольнити інтерес чисельної української громади до рідної мови та літератури.
Кількість етнічних українців у Росії, за різними підрахунками, сягає 7 мільйонів, втім бібліотека була першим і поки що єдиним державним закладом для задоволення освітніх та культурних потреб українців у тій країні. Доступ до українських періодичних видань, а також програм українського телебачення і надалі залишається обмеженим.