Директор меморіального музею Степана Бандери в інтерв'ю Бі-Бі-Сі засудив знищення пам'ятника Сталіну.
Керівник музею Степана Бандери на Івано-Франківщині каже, що підтримує заклики довести до кінця розслідування справи про кількаразове знищення монументів на території музею.
Степан Лесів, який є завідувачем меморіального музею у селі Старий Угринів, де народився і виростав Степан Бандера, сказав Бі-Бі-Сі, що попередні розслідування, які на початку 90х років проводила створена на базі КДБ Служба безпеки України, фактично, не були доведені до судового кінця. На початку розмови він розповів про історію створення меморіалу - і історію спроб його знищити.
Степан Лесів: Так, 15 жовтня 1989 року, коли були тридцяті роковини з дня вбивства Степана Бандери, молоді люди зі Стрия і зі Львова – їх було семеро, чотири хлопця і три дівчини - встановили березового хреста. Відбулося віче, навіть було спроба спецслужб КДБ заарештувати цих людей, але у зв’язку з великою кількістю народу, який туди прибув, вдалося цього уникнути. І за допомогою місцевих жителів вдалося цих молодих людей бічними дорогами вивести звідти.
Бі-Бі-Сі: Це ще все ж таки було за часів Радянського Союзу...
Степан Лесів: Так, хоча тоді вже були задекларовані певні перебудовчі процеси. Далі, якщо йти хронологічно, хлопці з обласного центру, зі спілки націоналістичної української молоді, встановили символічний камінь, поряд з тим самим хрестом, і було задекларовано, що в скорому часі тут буде встановлено пам’ятник Бандері. І вже на свято 14 жовтня 1990 року встановили перший в Україні пам’ятник Степану Бандері. Доля цього пам’ятника не була тривалою, він простояв неповних три місяці, і вночі 30 грудня перед досвітком був підірваний. При цьому з людей ніхто не постраждав, тільки повилітали шибки у сусідніх будинках. Тому у такий спосіб 1 січня святкування було зірване, хоча і була велика кількість народу, але стояли вже поряд зі зруйнованим пам’ятником. Але на тому вічі було задекларовано, що Старий Угринів без пам’ятника довго не залишиться. І дійсно, на святкуванні 50-х роковин проголошення Акту відновлення української державності у Львові, якраз в 1991 році, було відкрито другий пам’ятник Степану Бандері. Доля цього пам’ятника була ще коротшою - він простояв неповних десять днів. В ніч на 10 липня було одночасно підірвано два пам’ятники: один у Старому Угринові, а другий у цей же час і при подібних обставинах підірвано у Зашкові на Львівщині, пам’ятник Євгену Коновальцю. Було поранено у груди охоронця, молодого хлопця, а місцевого жителя взагалі побили і залишили у канаві.
Бі-Бі-Сі: А хто поранив і хто побив?
Степан Лесів: Було шестеро невідомих людей в маскувальних халатах… Тоді була створена розслідувальна група у Службі безпеки України, і згідно зі звітом цієї служби, підриви обох пам’ятників здійснювалися людьми із міністерства оборони. Прізвища не називали, але казали, що це були офіцери.
Бі-Бі-Сі: Яке саме міністерство ви маєте на увазі?
Степан Лесів: Міністерство оборони Радянського Союзу, це був ще 1991 рік.
Бі-Бі-Сі: І це був другий і останній напад на пам’ятник?
Степан Лесів: Так, а третій пам’ятник було встановлено вже через рік - 17 серпня 1992 року.
Бі-Бі-Сі: Коли ви кажете, що було розслідування, то чи був тоді і суд, і чи були покарані винні?
Степан Лесів: Суду не було, і винні не покарані. Бо, як тоді казали, це були офіцери, які знаходились на службі у Росії.
Бі-Бі-Сі: Є способи суду за відсутністю підозрюваних, то чи були взагалі спроби встановити справедливість у цьому питанні? Чи ви б хотіли, щоб таке відбулось у справі долі пам’ятника Степана Бандери?
Степан Лесів: Звичайно, для встановлення історичної справедливості і правди, верховенство закону повинно було бути в усьому. І знаєте, не стільки самі виконавці винні в цьому, скільки та система, яка віддавала накази. Це є продовження того самого комуністичного режиму, який знищив і самого Степана Бандеру.
Бі-Бі-Сі: Як відомо, була відозва депутатів Івано-Франківської обласної чи міської ради з вимогою поновити розслідування, чи були якісь наслідки?
Степан Лесів: Поки що ми не маємо жодної відповіді у даному питанні.
Бі-Бі-Сі: Зараз мова йде про драматичну долю пам’ятника Бандері у Старому Угринові, і також зараз ми бачимо досить драматичні події навколо пам’ятника у Запоріжжі, який комуністи поставили Йосипу Сталіну. Ви, як завідувач музею і людина, яка працює з історією, що думаєте про так звану “війну з пам’ятниками”? Якщо хтось думає, що пам’ятник встановлено поганій людині, то його потрібно знищити?
Степан Лесів: Зараз ми знаємо історичну правду про те, що зробив Сталін для українського народу, про ті геноциди, які були вчинені безпосередньо під його керівництвом. Це був - аргументів більше ніж достатньо - величезний кат українського народу.
Бі-Бі-Сі: Яким чином мала б вирішуватися ця проблема з пам’ятником, якщо багато людей не згодні з увічненням пам’яті Сталіна. Вибух – це спосіб?
Степан Лесів: Я не є прихильник таких радикальних методів, у правовій державі воно мало б вирішуватися іншим шляхом.
Зі Степаном Лесівим розмовляв Богодан Цюпин.