Любомир Гузар створив прецедент, покинувши посаду глави Української греко-католицької церкви за життя.
Кардинал Любомир Гузар у четвер офіційно оголосив про відставку з посади глави Української греко-католицької церкви. Папа Римський Венедикт ХVI прийняв відставку кардинала.
Сам Любомир Гузар сказав, що нічого політичного за його кроком не стоїть. Водночас Кардинал закинув українській владі відсутність бажання вести діалог з представниками УГКЦ, і попередив про небезпеку від прихильності влади лише до однієї конфесії.
Пан Гузар також сказав, що УГКЦ стикається зі спробами правоохоронних органів зацікавити священників співпрацювати з ними.
Любомир Гузар і раніше заявляв, що хоче передати наступникові керівництво церквою "ще теплою рукою", створивши прецедент, коли глава церкви іде з посади за життя.
Нині, 77-річний Любомир Гузар сам офіційно оголосив про свою відставку. На підсумковій прес-конференції кардинал сказав, що ніякої політики у цьому немає:
"У моєму рішенні десять і два роки тому, і в останні дні я не брав до уваги політичну ситуацію, бо вона весь час змінюється".
Ватикан схвалив відставку
Рішення про призначення і відставку глави церкви приймається зі згоди Ватикану. Посол України у Ватикані Тетяна Іжевська в інтерв'ю Бі-Бі-Сі підтвердила, що Папа Римський прийняв відставку кардинала, також додавши, що жодного політичного підґрунтя тут немає:
"Папа Римський прийняв відставку. Тимчасово буде призначений адміністратор. Десь за 2-3 місяці відбудеться Синод, і буде обрано нового голову УГКЦ. Нічого тут несподіваного немає. Це за станом здоров'я, і це нормальна практика. Це не перший рік тягнеться. Любомир Гузар - поважна людина, але є певна практика і це планувалося саме на цей рік".
В оточенні Любомира Гузара нагадують, що ще 10 років тому кардинал говорив, що полишить крісло, коли йому виповниться 75.
Кардинал Гузар і президент Янукович ніколи особисто не зустрічались
Любомир Гузар активно виступав за порозуміння між конфесіями на теренах України. Представник УГКЦ отець Ігор сказав Бі-Бі-Сі, що кардинал негативно ставився до так званого "руського миру", який насаджується Російською православною церквою:
"Він говорив про так звані три братні народи. Але, на його думку, важко уявити, що братом українського народу є Іван Грозний чи сестрою Катерина ІІ зі своєю діяльністю проти українського народу. Ми сприймаємо це як пропагандистську ідею, яка, мабуть, має інші мотиви. Ми не бачимо себе частиною цього "руського світу" у тому контексті, який подає РПЦ".
Любомир Гузар також критикував привілейоване ставлення влади до однієї конфесії. І вважав прихильність президента Януковича, з яким він ніколи не зустрічався, УПЦ Московського патріархату нерозумним.
Отець Ігор твердить, що, на думку кардинала, така відданість лише одній церкві, шкодить їй самій:
"Ми бачимо в цьому недалекоглядність української влади, це створює міжконфесійну напруженість в достатньо гармонійному полі конфесійного співжиття різних церков. І це шкодить взаєминам церкви і влади, а також самій УПЦ Московського патріархату".
Після відставки Любомира Гузара вже призначено тимчасового адміністратора – єпископа Львівського Ігоря Возняка, а протягом кількох місяців відбудетья Синод, який обере нового главу УГКЦ.
У роботі Синоду мають взяти участь єпископи з усього світу, адже третина віруючих церкви проживає в діаспорі. Тож, кого буде обрано – владику з України, чи з-за кордону - поки невідомо.
Хто наступник?
Серед ймовірних кандидатів експерти називають зокрема Йосипа Мілена, єпископа і помічника Гузара, Гліба Лончина, священника з Великобританії, а також керівника донецько-харківської єпархії Бориса Меньока.
Любомир Гузар народився у Львові, 1949 року його сім'я емігрувала до США, потім майбутній кардинал переїхав до Рима, де став доктором богослов'я. А у 1993-го року повернувся в Україну, і 2001-го року після смерті кардинала Мирослава-Івана Любачівського став главою УГКЦ.
За радянських часів греко-католицька церква жорстко переслідувалася і була переважно у підпіллі. У 1945-му році заарештували архієпископа Йосипа Сліпого, який провів у таборах 18 років. Було репресовано і решту владик церкви.
Переломним моментом відродження УГКЦ стали багатотисячний молитовний похід у Львові 1989 року з вимогою легалізувати церкву і зустріч Папи Івана Павла ІІ з радянським керівником Михаїлом Горбачовим у грудні того ж року.