Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Українська служба Бі-бі-сі: Місія МВФ ще не розібралася в Україні

BBC Україна, 14 лютого 2011, 23:11
0
4
Українська служба Бі-бі-сі: Місія МВФ ще не розібралася в Україні
Азаров вважає вимоги МВФ перебільшеними

Місія МВФ, яка вивчає виконання вимог для наступного траншу кредиту, продовжила перебування в Києві на тлі заяв урядовців про перегляд Меморандуму.

Вперше відтоді, як улітку минулого року Україна та МВФ розпочали співпрацю за новою програмою кредитування, місія фонду вирішила подовжити переговори, а після їх завершення вірогідність отримання Києвом чергової порції позики не є такою однозначною, як у попередні рази.

Експерти пов'язують це як із тим, що цього року потреба українського уряду у зовнішній фінансовій допомозі не є такою нагальною, як це було торік, так і з тим, що виконання умов МВФ вимагає від української влади кроків, що з кожним днем стають дедалі непопулярнішими серед населення України.

Різні інтереси

Чергова місія Міжнародного валютного фонду мала завершити свою роботу у Києві ще минулого тижня, проте обговорення виконання Меморандуму, укладеного між Україною та МВФ минулого року, коли фонд погодився надати Україні кредит на загальну суму у понад 15 мільярдів доларів, тривали і впродовж вихідних, і в понеділок.

Після підсумкової зустрічі з представниками МВФ прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив лише, що переговори відбуваються у дусі взаєморозуміння, довіри та конструктивного пошуку компромісів:

"Місія в цілому позитивно оцінила підсумки нашої роботи у 2010 році та початок 2011 року. За більшістю параметрів ми досягли розуміння того, що програма, як визнали представники фонду, виконується успішно. Але разом із тим вони з розумінням сприйняли мої доводи щодо поетапного переходу і поступової реалізації накреслених у Меморандумі цілей щодо тарифів, пенсійної реформи. Тобто, я вважаю, що той компроміс, якого ми досягли під час цих переговорів, дозволить нам менш болісно для людей проходити через необхідні реформи", - заявив пан Азаров.

Водночас керівник місії МВФ Танос Арванітіс повідомив, що "за останні дні сторони досягли значного прогресу у переговорах і суттєво просунулися вперед, погодили практично всі питання".

Непопулярні кроки, або як не виконати обіцянки

Серед питань, які потребували "погодження", - бажання українського уряду відтермінувати виконання умови щодо чергового підвищення цін на газ для населення та комунальних тарифів, а також строки початку пенсійної реформи. Обидва питання є дуже важливими для МВФ, адже дефіцити "Нафтогазу" та Пенсійного фонду створюють величезні "дірки" в українському бюджеті, стабільність якого і намагається підтримати фонд своїми позиками.

Для українського уряду ці два питання також є дуже принциповими, адже саме зростання комунальних тарифів, яке вже відбулося, і мало би повторитися вже навесні, а також зміни у пенсійній системі, зокрема, і підвищення пенсійного віку для жінок, викликали хвилю незадоволення пересічних українців.

Саме тому ще напередодні приїзду чергової місії МВФ українські урядовці заявляли про те, що спробують переконати фонд у тому, що підвищення газових тарифів треба відтермінувати принаймні до літа і робити саме підвищення не таким різким. Поки переговори тривали, з'ясувалося, що уряд хотів би ще раз переглянути окремі статті законопроекту про пенсійну реформу, що вже поданий на розгляд парламенту.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь каже, що нинішня ситуація відрізняється від ситуації літа минулого року, коли український уряд із випередженням графіку виконував зобов'язання перед МВФ, тим, що ситуація із державними фінансами цього року не є такою скрутною, як ще півроку тому:

"Ситуація складається таким чином, що у 2011 році, принаймні, із того, що ми бачимо зараз, Україні не так потрібні гроші МВФ, як це було у 2009-2010 роках, коли ці гроші складали значну частину фінансування дефіциту бюджету, а також дозволяли покривати ті борги, що склалися у приватному секторі. На сьогодні іде досить непоганий притік приватних коштів, а також досить непогана ситуація на наших експортних ринках. Відповідно, і такої нагальної потреби у кредитах МВФ немає. Через це уряд і забажав змінити ті попередні домовленості, що він мав із МВФ. Якщо ми подивимося на Меморандум, то уряд уже мав розпочати пенсійну реформу, затвердити підвищення цін на газ для населення і теплокомуненерго на 50% з 1 квітня, та щось вирішити із рекапіталізацією проблемних банків. Але нічого з цього не зроблено".

Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський також вважає, що зміни у "стилі" переговорів із МВФ частково пояснюються тим, що через сприятливу зовнішню кон'юнктуру та покращення ситуації у банківській сфері в українського уряду з'явилося трохи більше можливостей для маневру, а тому гроші МВФ вже не є настільки критично важливими.

І хочеться, і колеться...

З іншого боку, каже експерт, попередні кроки на виконання умов МВФ у тому вигляді, як їх здійснює нинішня українська влада, викликають дедалі більший спротив суспільства, яке не бачить сенсу і перспектив у "затягуванні пасків," яке уряд називає реформами. А події останніх місяців показали, що саме вуличні протести є "больовою точкою" нинішньої влади.

До того ж, каже експерт, справжні реформи потребують більшої легітимності влади і більшої її підтримки з боку населення:

"На жаль, зараз ситуація вимагає таких заходів, які не можна вважати популярними - це і підвищення тарифів, і підвищення пенсійного віку, і зменшення бюджетних витрат. Це склалося об'єктивно. Але для того, щоб уряд був здатен робити такі непопулярні кроки, він має діяти зовсім по-іншому. По-перше, він має спиратися на підтримку половини або більше населення країни. Цей уряд і цей президент зробили все, щоб користуватися підтримкою лише тої частини населення, яка за них голосувала, і зневажає інтереси всіх інших. По-друге, уряд має розробити програму (реформ), яка буде прозорою, і такою, що її можна донести до населення. Бо пояснити населенню, чому скорочуються бюджетні витрати, а витрати на адміністрацію президента підвищуються, йому купуються якісь гелікоптери, - просто неможливо. У європейських країнах, які пройшли через "затягування пасків," уряди починали із себе. По-третє, програма реформ мала б бути спрямована на те, аби постачальники комунальних послуг стали більш відповідальними, а пенсійна система - більш інвестиційною: такою, що залежить від нашого справжнього трудового внеску. Наразі ж це виглядає як просто "затягування пасків", без жодних перспектив виходу із ситуації. Нарешті, воно має супроводжуватися збільшенням свободи. Тобто, якщо людину позбавляють можливості отримувати якісь бюджетні дотації, то їй треба дати більше можливостей заробити, а це означає радикально більше можливостей для створення свого бізнесу, розвитку свого бізнесу. Що більше підприємців, то більше конкуренції за робочу силу, тим більше зарплати, - от тоді це мало б сенс."

Експерти також не виключають, що на якомусь етапі може йтися і про перегляд Меморандуму, укладеного між Україною та МВФ влітку 2010 року, і навіть про призупинення програми кредитування, так, як це відбулося напередодні президентських виборів в Україні у грудні 2009 року із попередньою програмою співпраці, погодженої з урядом Юлії Тимошенко.

Проте поки що, як виглядає, може йтися про відтермінування виділення Україні чергового траншу кредиту МВФ, який Київ мав би отримати у першому кварталі цього року.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах