Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Українська служба Бі-бі-сі: У Торезі намагаються спростувати "жахи" місцевого інтернату

BBC Україна, 23 лютого 2011, 22:19
0
4
Українська служба Бі-бі-сі: У Торезі намагаються спростувати   жахи  місцевого інтернату
Фото: Фото Ліни Кущ
П’ятирічна Іринка. Інтернат у Торезі, Донецька область

Донецька влада обурена публікаціями у британській пресі щодо інтернату і спростовує інформацію про голодування вихованців.

Донецька влада обурена публікаціями у британській пресі щодо інтернату в Торезі і намагається спростувати інформацію, викладену у Sunday Times.

Цей часопис уже двічі писав про інтернат для тяжкохворих дітей у Торезі, стверджуючи, що діти голодують і за ними немає належного догляду. Аби довести, що британські журналісти помиляються, до Торезького інтернату повезли журналістів.

"Годують нас добре, гуляють, одягають, із вихователями займаємося, на фізкультуру до спортзалу ходимо, зарядку вранці робимо", - утретє поспіль розповідає про своє життя вихованка Торезького психоневрологічного інтернату Валерія журналістам, яких усюди супроводжують співробітники будинку. Двері перед пресою відчинили після того, як інтернат опинився в центрі скандалу.

У Торезі мешкають діти-інваліди так званого четвертого профілю – із серйозними вродженими вадами центральної нервової системи та головного мозку. Це здебільшого малюки, від яких батьки відмовилися ще в пологовому будинку. Крім того, в цьому будинку живуть майже 300 жінок, старших за 18 років – із такими ж діагнозами.

Маленькі вихованці, підростаючи, просто переходять до іншого корпусу та до іншої кімнати. Ці стіни стають для них рідними до кінця днів. Таких дітей не навчають навіть за полегшеною шкільною програмою. Вихователь Лариса Антоненко розповідає, як проходить реабілітація підопічних:

"Є дітки, які фізично дуже хворі, а розумовий розвиток у них кращий. Такі діти швидше розвиваються, починають добре говорити. Один швидше засвоює, інший – повільно. Іде повністю індивідуальне заняття. Мета одна – навчити знайти себе серед людей, бути в суспільстві. Є дітки, які вміють говорити. Погано, але ми їх розуміємо. А є ті, які мовчать. Ми навчаємо їх по літері, по слову".

Артем – один із тих, хто навчився розмовляти. На запитання, що би він зробив для будинку, якби був великим і досягнув успіху, хлопець відповів так: "Якби я виграв мільйон гривень, то зробив би ремонт в інтернаті. Щоб усе було замінено і чисто".

Хлопець похвалився, що сам уміє застеляти постіль та вдягати піжаму. Його сусіди по кімнаті цього, на жаль, не можуть. Вони живуть у кімнатах на 9-10 осіб. Ліжка стоять упритул. Багато хто з дітей не може самостійно ходити, сидіти чи жувати. В Україні типовий шлях такої дитини – інвалідність та будинок-інтернат.

В інтерв‘ю кореспондентам The Sunday Times виконавчий директор благодійної організації His Kids, Too! Тереза Філлмон із Флориди навела приклад десятирічного Анатолія – дитини, яка на момент відвідання важила шість кілограмів. Його сусіда Максима газета назвала "виснаженим".

"На мою думку, вони страждають від нестачі калорій та білкової недостатності. У них роздуті животи, але руки й ноги тонкі. Крім того, більшість дітей, прикутих до ліжка, лежать мокрі, і ніхто за ними не прибирає", - цитує газета медсестру Джоан Валанзола, яка побувала в Торезі.

Директор інтернату Олександр Васякін категорично відкидає звинувачення:

"Їжа дітьми не засвоюється у зв‘язку із захворюванням, яке вражає центральну нервову систему і головний мозок. Можна сказати: діти з‘їдають усе, але це не перетравлюється і не всмоктується. Тому звідси йде ця біда. Крім того, ці діти лежать. Відомо, що м‘язова маса наростає тоді, коли людина тренується. Шварценеггер не був би Шварцнеггером, якби лежав".

За словами директора, на харчування однієї дитини в закладі виділяється 31 гривня на день. Це значна сума за мірками української системи соціального захисту. Від голоду тут ніхто не помирав, стверджує пан Васякін.

Торік в інтернаті пішли з життя 7 дітей, з початку року – двоє. Керівник закладу каже, що смерті пов‘язані з основним захворюванням малюків. І запевняє: проблем в інтернаті немає, окрім низьких зарплат персоналу. Наприклад, санітарка отримує 1100 гривень на місяць.

Донецька газета "Жизнь", засновниками якої є обласна рада та обласна державна адміністрація, надрукувала скорочений виклад статті із британської газети про ситуацію в Торезі. Публікація обурила голову обласної державної адміністрації Анатолія Близнюка. Губернатор розповів журналістам, що викликав до себе редактора і "сказав так, що у нього досі руки трусяться". Після чого в газеті з‘явився матеріал, де позитивно змальовувався стан справ в інтернаті.

Олена Горгадзе, представник Мережі правозахисних дитячих центрів – ця мережа об‘єднує громадські організації Донецької та Луганської областей – відвідує Торезький інтернат 8 років. Вона порівнює побачене тиждень тому та під час попередніх відвідин:

"Те, що я побачила тиждень тому, мене дуже здивувало. Тому що це було дуже несхоже на ту картину, яку ми могли спостерігати протягом останніх восьми років. Діти, на жаль, були дуже погано одягнені, дуже часто скаржилися на погане харчування. Деякі з дітей скаржилися на те, що їх іноді карають. Про застосування аміназину ми чули від багатьох вихованців інтернату. Але під час останнього приїзду перше, що мене здивувало, - що гостям показали не всі приміщення інтернату, а лише декілька відділень. Які були дуже охайно прибрані, там усе було застелене ковдрами, дуже тепло. І що мене теж вразило – ми побачили велику кількість ігрових кімнат, де проводили заняття з дітьми. На жаль, це було вперше за всі рази, що я відвідувала інтернат. Раніше ми бачили дітей, які проводили свій вільний час у порожніх кімнатах".

Пані Олена зазначає, що під час відвідання інтернату познайомилася з молодими жінками, які самостійно навчилися читати, писати, користуватися сучасною технікою та які хотіли би розвиватися і жити самостійно.

Проте більшість із дорослих мешканців Торезького інтернату визнані недієздатними. Для них вирватися за межі цього закладу практично неможливо. І навіть поскаржитися більшість із них не спроможна.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах