Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Біолог: залиште годинники у спокої

BBC Україна, 29 березня 2011, 14:23
0
6
Біолог: залиште годинники у спокої
Євген Дикий вважає, що треба міняти початок робочого часу

Експерти радять економістам та медикам наново підрахувати "плюси" та "мінуси" від переходу на "літній" та "зимовий" час.

Потому, як у Росії вирішили востаннє перейти на "літній" час, в Україні поновилися дискусії щодо користі та збитків від щорічного переведення годинників навесні та восени.

Біолог Євген Дикий вважає, що досі дискусія точиться радше на основі симпатій та персональних відчуттів тих, хто ухвалює рішення, аніж на розрахунках фахівців:

Євген Дикий: Взагалі як вчений я дуже рідко буваю однозначно за чи проти. Насправді, як в будь-якому явищі є плюси і є мінуси. І досі ніхто толком не рахував, все ж таки чого більше – переваг чи недоліків? А по-хорошому, це мала б сісти група економістів і медиків і порахувати.

Бі-Бі-Сі: Чому досі цього не сталося? Чи, можливо, порахували, а тепер треба рахувати заново? Принаймні, таке враження, що заново порахували в Росії.

Євген Дикий: В тому-то і справа, що рахували свого часу дуже давно, а далі пішла інерція. Ви знаєте, хто взагалі перший запровадив ідею цього літнього часу? Бенджамін Франклін в кінці 18-го століття. Можливо, тоді це мало глибокий сенс. Більше того, я сказав би, що на початку 20-го століття це однозначно було виправдано, принаймні, економічно. В чому взагалі була ідея? Що в літній період люди все одно, який би час не встановили, прокидаються практично разом із сонцем. Тобто, коли світло. А лягають набагато пізніше, ніж сонце заходить. Таким чином, ідея запровадження літнього часу полягала в тому, щоби на годину менше палити світло ввечері. А при тому, що вранці ми все одно нічого не втрачаємо – вранці, коли люди прокидаються, все одно сонце вже встало. Воно достатньо рано влітку встає. То, наприклад, ще в першій половині 20-го століття, коли освітлення було достатньо значним відсотком від загальних енерговитрат, це, мабуть, окупалось. Зараз – велике питання.

Бі-Бі-Сі: Це, очевидно, справа для економістів. Але я думаю, що є інший аспект, який, можливо, змінився за часів Бенджаміна Франкліна, - те, що люди стали набагато прив’язанішими до годинників, аніж до сонця. Можливо, ви зі мною погодитеся, що за сонцем зараз мало хто має таку розкіш собі жити. І тоді виникає питання: а як щодо впливу на здоров’я людини, яка вже більш прив’язана не до сонця, а до годинників, які повертають то туди, то сюди?

Євген Дикий: А отут якраз є досить серйозні медичні дослідження. Для мене самого загадка, чому їх досі ще не перевели в економічні дослідження, бо насправді конвертувати дані медиків у гроші, - в принципі, це вже зараз робиться. На цьому страхова медицина побудована. Так от, переведення годинника, причому, в будь-який бік, дійсно збиває біоритми людини, які були налаштовані на певний, так званий циркадний, тобто, добовий ритм. Організму не поясниш, що так вигідно економічно. Для організму це стрес, і він мусить після цього тривалий час перелаштовуватись. Який саме тривалий час? Порядку трьох тижнів. Десь приблизно наприкінці третього тижня організм приходить в той стан, який був до переведення годинника. В першу чергу що страждає? В першу чергу страждають дві системи – серцево-судинна та нервова. Для всього іншого, в принципі, циркадні ритми не настільки важливі, хоча знову ж таки – ендокринні залози також працюють у циркадному ритмі. Тобто, насправді на працю гормонів у нас є чіткий добовий максимум і мінімум, але цей аспект поки менше вивчений. В перші пару днів після переведення годинників кількість викликів "швидкої" збільшується на 12%, різко зростає – в різних країнах різна статистика, але до 75% навіть є цифри, - смертність від інфарктів і інсультів. І, як це не дивно на перший погляд, але логічно, якщо вдуматись, - приблизно в 1,5 рази зростає статистика суїцидів. Це просто означає, що ті люди, які вже балансували на межі, а оцей стрес може стати для них останньою краплею.

Бі-Бі-Сі: Після цього я дивуюся, як ви взагалі ще вважаєте, що ви можете думати і так, і інакше, якщо ви є однозначним противником переведення годинників. Але, скажімо, якби довелося зупинитися все ж таки на якомусь одному часі, ви були б прихильником того, щоб залишитися на зимовому чи на літньому?

Євген Дикий: Зимовий – це, в принципі, наш так званий поясний час. Тобто, це час, який вирахуваний за сонцем. Літній від нього на годину відрізняється. А до речі, для України є ще одна цікава пропозиція. Що можна взагалі не гратися з переведенням годинників, а для того, щоб зробити певну економію по електриці і врахувати біоритми людей, Україна досить розтягнута широтно. Тобто, насправді сонце для різних областей України встає не зовсім одночасно, як ви чудово розумієте. Тому, можливо, має сенс просто встановити початок робочого дня для Східної, Центральної та Західної України трошки різний. Грубо кажучи, наприклад, 7-7.30-8 відповідно зі сходу на захід, або 9.30-10 зі сходу на захід – це б якраз могло би бути альтернативним рішенням, аніж просто переводити годинник.

Бі-Бі-Сі: Тобто, годинники залишити в спокої, а натомість…

Євген Дикий: …міняти початок робочого часу.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах