Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Козаченко: і квота, і мито - погані для фермера

BBC Україна, 30 березня 2011, 13:09
0
4
Козаченко: і квота, і мито - погані для фермера
Фото: УНІАН
Леонід Козаченко проти втручання в аграрний ринок

Президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко каже, що будь-яке втручання в аграрний ринок шкодить виробнику.

З 1 квітня Україна може відмовитися від квотування екпорту зернових, а натомість регулюватиме вивезення зерна за допомогою мита - заявила перший заступник голови президентської адміністрації Ірина Акімова.

Водночас оглядачі звертають увагу на те, що згідно із законом, зміни у митній політиці та митних ставках мають бути ухвалені через відповідні закони, для чого, як виглядає, до 1 квітня просто бракує часу.

Будь-яке втручання у те, що відбувається на агарному ринку, шкодить, врешті-решт, виробнику - вважає Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, один з ключових економічних радників українського уряду.

В інтерв’ю Бі-Бі-Сі пан Козаченко заявив, що за умов відсутності державних дотацій на виробництво аграрної продукції, втрачає саме фермер - той, хто в кінцевому підсумку заплатить за обмеження, що їх держава намагається запровадити на ринку сільськогосподарської продукції,- і квот, які діють нині, і експортних мит, які влада обіцяє запровадити замість квот вже від 1 квітня.

Леонід Козаченко: В першу чергу недолік (системи обмежень) полягає в тому, що від цього втрачає фермер. І він менше має стимулів працювати, тому що Україна, на відміну від Великої Британії чи Європейського Союзу, не дотує так цю галузь, і ми практично, фермери українські, тримаємося за рахунок продажу своєї продукції. Будь-яке обмеження продавати продукцію створює проблеми для фермерів, тому що фермер не отримує ціну ринкову за свою продукцію. І в умовах, коли в Україні немає дотації належної з боку уряду, продає не трейдер, а фермер.

Бі-Бі-Сі: Але хіба українські фермери мають безпосередній вихід на експортні ринки? Хіба це не зернотрейдери роблять?

Леонід Козаченко: Якщо зернотрейдер купує квоту і платить за неї, скажімо, 30 доларів, то він автоматично на 30 доларів менше платить фермеру, закуповуючи в нього вирощену продукцію. Тому введення квот – це пряма втрата фермера, не трейдера.

Бі-Бі-Сі: Тобто, у цьому сенсі є переваги скасування квотування і запровадження просто додаткового мита. От скільки продав, відповідно на стільки і…

Леонід Козаченко: Немає значення – чи мито, чи квота. І в першому, і в другому випадку це погано для фермера. Якщо ви платите мито при експорті, то ви рівно на таку ж суму, яку ви платите державі мито, втрачаєте в своїй кишені, бо ви менше отримуєте за продану продукцію, тому що ви сплатили мито.

Бі-Бі-Сі: Який би варіант був прийнятний саме для виробника, саме для фермера?

Леонід Козаченко: Для фермера найприйнятніший варіант, коли немає ніяких обмежень на шляху реалізації вирощеної продукції. Ви можете продати будь-кому на внутрішньому ринку або продати трейдеру, який експортує вашу продукцію, без будь-яких обмежень. Це найприйнятніший, найкращий варіант.

Бі-Бі-Сі: Ви очолюєте Раду підприємців при Кабінеті міністрів. Чому ви не лобіюєте, чи якщо лобіюєте, чому вашу думку не чують керівники уряду?

Леонід Козаченко: Це дуже складне питання. Ми дуже багато лобіюємо і через Українську аграрну конфедерацію, і через Раду підприємців при Кабінеті міністрів, мотивуючи тим, що все, що робить нинішня влада, суперечить вимогам Світової організації торгівлі. Те, що робить влада, суперечить інтересам фермерів, і те, що робить влада, у середній та довгостроковій перспективі дуже шкодить Україні. Але, на жаль, ми поки що не змогли досягти таких позитивних результатів… На жаль, влада мотивує свої дії тим, що вводячи квоти, ціни на внутрішньому ринку менші. Дарма, що той фермер при цьому програє, зате виграє усе суспільство, тому що пересічний українець купує дешевший хліб, купує дешевше молоко, дешевше м’ясо, менше інфляція, краще економічні показники. Так, гірше при цьому фермеру. Але він цю дорогу ціну платить, дотуючи суспільство із своєї кишені, тому що сьогодні пересічному українцю дуже тяжко. Отака позиція влади. Якщо в нас фермерів 51 тисяча всього, а українців пересічних – 46 мільйонів, то нехай ця 51 тисяча потерпить ще якийсь рік. І так вже терпить 20 років, і нічого страшного не сталося. Ще рік-два потерпить, а далі – побачимо. Все буде гаразд.

Бі-Бі-Сі: Але насправді дуже важко пояснити пересічному українцю, коли раптом зникають у крамницях і борошно, і гречка – ті товари, до яких люди звикли ставитися як до базових.

Леонід Козаченко: Так, але зникає гречка не тому, що її немає в Україні. А тому, що знову ж таки, уряд каже, що цю гречку вам заборонено продавати по ціні ринковій, а ви її повинні продавати із збитками для себе в 30%. Ви кажете: чому я вам повинен вирощувати так тяжко цю продукцію і продавати із збитками? А тому, що пересічний українець не може платити за неї ринкову ціну. Він повинен платити менше за ринкову. - Ну, добре, нехай платить, дотуйте як держава! - У нас немає коштів для дотацій. Нехай фермер за це заплатить. Ми можемо зараз стати свідками того, що в Україні взагалі не буде гречки.

Із Леонідом Козаченком розмовляв Фідель Павленко

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах