Kолишня югославська республіка Македонія здобула незалежність, але її назва стала причиною тривалого конфлікту із Грецією.
Відтоді, як колишня югославська республіка Македонія здобула незалежність, її назва стала причиною затяжного політичного конфлікту із Грецією.
Частина колишньої держави Олександра Македонського, сучасна Республіка Македонія за право називатися так вже пройшла через економічне ембарго, внесення змін до конституції, зміну прапору, але досі не поставила крапку у цьому питанні.
Греція, маючи північну провінцію з такою ж назвою, не збирається дозволяти тій країні мати у своїй назві бодай натяк на ім’я славетного полководця. Ії не влаштовує ані "вардарська", ані "верхня", ані "північна" Македонія. І тому як член Євросоюзу та НАТО вона блокує євроатлантичну інтеграцію Македонії до остаточного вирішення спору.
Македонія ж, у свою чергу, також не поступається своїми амбіціями, пов’язаними із легендарною історичною постаттю і не втрачає нагоди зайвий раз подратувати Грецію. Відтак, аеропорти, ряд вулиць та різних установ за останній десяток років змінили свої назви на такі, які тим чи іншим чином пов’язані з іменем Олександра Македонського.
Ось і зараз на центральній площі Скоп’є дуже швидко "зростає" амбіційний пам’ятник Олександру Македонському заввишки з десятиповерхівку. У відповідь грецька пошта на листах з марками, на яких написано "Республіка Македонія", ставить свою відмітку, в якій англійською та грецькою мовами повідомляє усьому світові про те, що країна визнає тільки Колишню Югославську Республіку Македонія.
Але й не всі македонці підтримують такі перейменування. Ось якої думки з цього приводу жителька Скоп'є Віолета: "Аеропорт у нас називався "Петровець", а зараз "Олександр Македонський", в Охриді – "Філіп Другий". Автошлях, який пролягав через усю Югославію, завжди був автошляхом "Братства та єдності", він же (чинний прем’єр-міністр) перейменував його на автошлях Олександра Македонського. Повертається у минуле…Пам’ятники Олександру, Філіпу, тріумфальні ворота будує…".
Позиція Євросоюзу щодо суперечки за ім’я
Оскільки Македонія є кандидатом на вступ до Євросоюзу, то суперечка двох країн не залишається поза увагою європейських дипломатів. Вони відзначають, що країна помітно просунулася на шляху реформ та чекають від неї виконання найважливішого пункту – вирішення конфлікту з Грецією.
Один із останніх візитів голови Єврокомісії Жозе Мануеля Баррозу та єврокомісара з розширення Штефана Фюле македонці воліли б пов’язувати із так званим скринінгом - процесом перевірки країни-кандидата, який є підготовчою фазою та зазвичай передує початку переговорів про членство. Але за словами Фюле, це всього лиш нова форма діалогу між Скоп'є і Брюсселем, і в жодному випадку не може бути заміною скринінгу.
Прагненням не втручатися в суперечку двох країн пояснюється і той факт, що під час візиту Барозу старанно ухилявся від вживання прикметника "македонський".
Він залишився холоднокровним на звернення президента Іванова, який висловив надію, мовляв пана голову не треба переконувати, що мова, якою до нього звертаються, є не інакше як македонська. Не похитнув Барозу і шквал аплодисментів під час однієї із зустрічей на адресу журналістів, які провокуючи його, попросили відповісти на запитання "У якій же країні він зараз знаходиться".
Тим часом македонська телевізійна компанія "Алфа" провела своє невелике дослідження щодо хронології зникнення прикметника "македонський" із офіційних документів Єврокомісії. Так, за спостереженнями телевізійників, у документах шестирічної давнини громадяни сучасної Македонії називалися македонцями і говорили вони македонською мовою.
Згодом "македонськими" залишилися тільки назви деяких інституцій. Уже 2008 мову, якою розмовляють два мільйони людей, називали "державною". А остання резолюція Єврокомісії і взагалі обурила громадян Македонії, оскільки назвала їхню мову просто "офіційною".
Позиція македонських албанців
З іншого боку, якнайшвидшого вирішення суперечки з назвою вимагають від уряду й македонські албанці, які говорять, що вони ледь не єдині, хто по-справжньому бажає вступу країни в Євросоюз та НАТО. І як вони неодноразово заявляли, що їм по великому рахунку все одно, під якою назвою країна це зробить.
У них свої претензії до влади - вони хочуть конституційного закріплення за країною багатонаціонального статусу. А також виступають за введення албанської мови як другої державної на усій території Македонії, а не лише на території компактного проживання албанців. Таким чином це зобов’яже македонців вчити албанську мову, так само, як албанці мають вивчати македонську.
Після нещодавнього оголошення дострокових парламентських виборів, призначених на початок червня, албанський рух під назвою "Прокинься" закликає об’єднати всі албанські голоси для створення чисельної коаліції у парламенті, з метою перебрати на себе ключову роль у формуванні нового уряду.
Отже, поступ Македонії в європейському напрямку сьогодні безпосередньо залежить від того, чи перейменують цю невелику країну в центрі Балканського півострова і як.