Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Українська служба Бі-бі-сі: Чи можливий переділ Косова?

BBC Україна, 29 травня 2011, 18:51
0
2
Українська служба Бі-бі-сі: Чи можливий переділ Косова?
Албанська частина Косовської Митровиці

Міністр внутрішніх справ Сербії запропонував вирішити питання Косова шляхом перегляду його кордонів. США кажуть, що це нереально.

Віце-прем’єр та одночасно міністр внутрішніх справ сербського уряду Івіца Дачич нещодавно запропонував вирішити косовське питання шляхом перегляду кордонів.

На його думку, території компактного проживання албанців у Сербії відійшли б до Косова. Навзаєм райони Косова, де проживають серби, увійшли б до Сербії.

"Ще трохи, і ми втратимо Косово, якщо щось не зробимо. Резолюція 1244 Ради безпеки ООН – це реальне шахрайство. Поки ми поважали конституцію та міжнародне право, міжнародна спільнота поза Сербією визнала незалежність Косова, порушуючи резолюцію," - сказав Івіца Дачич.

Ці заяви віце-прем’єра Сербії останній тиждень цитують майже всі балканські медіа.

І в самій Сербії, і за її межами, заяви Дачича викликали неоднозначну реакцію, адже процес переділу кордонів завжди складний та конфліктний, а поділ Косова – швидкий, але не дуже вдалий спосіб вирішення застарілої проблеми.

Небезпечним наслідком перегляду кордонів може стати ефект доміно, що може зачепити такі сусідні країни, як Македонія чи Боснія, де існують сильні сепаратистські настрої.

Сполучені Штати заявили, що не підтримують поділ Косова та вважають таку ідею нереальною і небезпечною, оскільки вона ґрунтується на національному принципі, в той час як незалежність Косова вже проголошена та визнана 75 країнами світу.

Косовський колега Дачича також порадив назавжди забути про такий варіант.

Адже для Косова північні райони є економічною базою країни, де розташовані найбільші копальні та основні потужності кольорової металургії. Тому Пріштині невигідно позбуватися тих своїх територій.

Говорячи про поділ Косова, як про єдиний реальний варіант остаточного вирішення конфлікту, Дачич наголосив на тому, що це його власна думка, а не офіційна позиція Белграду.

Але оглядачі звертають увагу на те, що пролунала вона з вуст другої особи у владі Сербії. Тому припускають, що ймовірно Белград пом’якшує свою позицію і змінює політичний курс щодо Косова.

Косово необхідні реформи

Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу під час свого нещодавнього візиту до Косова запевнив, що ЄС всіляко підтримує євроінтеграцію країни.

Косово сьогодні отримує найбільшу допомогу у розрахунку на одного жителя, наголосив він.

Але країна, аби стати членом ЄС має провести низку реформ, забезпечити верховенство права та понад усе дотримуватися прав людини.

Баррозу також закликав косовську владу до більш конструктивних переговорів із Белградом, який не погоджується визнати незалежність Косова.

Одне з останніх соціологічних опитувань показало, що самі жителі Косова не сумніваються у своєму європейському майбутньому, і майже 80 відсотків опитаних вірять у те, що для Косова буде запроваджена візова лібералізація упродовж найближчих одного-трьох років.

Хто оберігає мир у Косово

Аби припинити збройний етнічний конфлікту в Косові, було створене військове формування KFOR (Kosovo Force).

Від часу створення, сили KFOR були скорочені майже вдвічі та налічують сьогодні трохи більше шести тисяч військових із 31 країни.

Основні завдання, які стоять перед ними: посилений контроль прикордонних територій, надання гуманітарної допомоги, а також в охорона сербських православних святинь.

Україна у KFOR

Україна до виконання миротворчих місій долучилася десятиліття тому, направивши свій перший миротворчий контингент у Косові.

Зараз у Косові вже не стріляють, але у етнічно-змішаних громадах напруга присутня.

Такі райони є і в зоні відповідальності українського контингенту. Участь у миротворчій місії – не лише справа честі та черговий щабель у військовій кар’єрі.

Оплата такої праці у кілька разів вища, ніж в Україні, хоча, порівняно з військовими інших країн, в українців - одна з найнижчих зарплат.

Вже кілька років точаться розмови про необхідність підвищення заробітної плати українським військовим, які служать у гарячих точках, адже їхня діяльність є небезпечною і потребує серйозної військової підготовки.

Підвищення зарплатні також могло б упередити участь українських військових у нелегальних оборудках, аби підзаробити під час перебування за кордоном.

Як довго триватиме мандат KFOR залежить від громадян самого Косова та ефективності його державних інституцій.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах