Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Дипломат: Китай - це не лише товари на речових ринках

BBC Україна, 19 червня 2011, 20:07
0
4
Дипломат: Китай - це не лише товари на речових ринках
Фото: Reuters
Янукович назвав "знаковою подією" візит до України лідера КНР

Ігор Литвин, колишній посол України в Китаї вважає, що в українців викривлене уявлення про китайців.

Президент Китайської народної республіки Ху Цзіньтао, якого американський Forbes назвав найвпливовішою людиною планети, у понеділок, 20 червня проведе офіційні переговори із президентом Віктором Януковичем.

У вихідні китайський лідер перебуває у Криму.

Пересічні українці знають про Китай переважно із безлічі китайського краму, який продається на речових ринках, у всіх магазинах, включно із тими, що торгують “українськими” сувенірами. Цієї весни українці також мали змогу познайомитися із китайською гречкою, яку український уряд закупив, аби подолати дефіцит цієї крупи в Україні.

Колишній посол України в Китаї, а нині голова правління Асоціації україно-китайського співробітництва Ігор Литвин каже, що ці враження пересічних українців про Китай зовсім не відповідають справжній потузі цієї країни. За підсумками минулого року Китай посів друге місце серед країн світу за обсягами економіки, поступившись тільки США і посунувши на третє місце Японію.

Із Ігорем Литвином розмовляла Анастасія Зануда.

Ігор Литвин: Китай – це величезна потужна держава. Стати другою економікою у світі, торгуючи лише підробками відомих брендів, просто неможливо. Звичайно, це, насамперед, товари, які будують все, що будується у світі. Подивіться, скільки китайські корпорації та китайські спеціалісти набудували у “третьому світі” - в Африці, в Азії – об’єктів інфраструктури. Це дороги, мости, естакади, аеропорти, електростанції. Подивіться, скільки Китай для власного інфраструктурного розвитку зробив. А як Олімпіада була проведена!

Тобто, не може так бути, щоб економіка номер два зросла лише на тому крамі, що продається на базарах. Якщо взяти український ринок – то це відсотків 30 усіх персональних комп’ютерів вироблено в Китаї. І працюють вони дуже добре. Або візьміть китайські авто: якщо років 10 тому вони дійсно вважалися не надійними, то зараз це просто шикарні машини…

Бі-Бі-Сі: Так, але це все те, що Китай продає. А який зиск від того Україні?

Ігор Литвин: Український зиск може полягати у тому, що китайські компанії, які заходять сюди зі своїми інфраструктурними проектами, везуть із собою китайські державні дешеві гроші. Тобто, якщо ви хочете щось побудувати, але бажання є, а грошей немає, - то треба до когось звертатися. Це якраз наша ситуація. Ми хочемо будувати інфраструктурні об’єкти і до Євро-2012, і просто для свого подальшого розвитку – і ми запрошуємо китайські компанії, які мають досвід. Вони приводять із собою фірму, яка постачає техніку для будівництва. Ці компанії забезпечують свою діяльність за рахунок китайських державних банків – Експортно-імпортного та Банку розвитку Китаю.

Бі-Бі-Сі: А чи не станеться так, що разом із китайськими технологіями та дешевими грішми в Україні з’явиться і дешева робоча сила?

Ігор Литвин: Ці побоювання є абсолютно безпідставними. Я ж кожного дня спілкуюся із бізнесменами, фахівцями. Можу розповісти конкретний випадок. Є така Китайська національна корпорація із зарубіжного співробітництва, яка працює вже 50 років і має досвід роботи ще із республіками колишнього Радянського Союзу. Зараз вони працюють у Білорусі, будують дві теплоелектростанції. І вони мені кажуть: ми хочемо запросити ваших фахівців, будівельників попрацювати на цих об’єктах. Я питаю: а чому ви своїх працівників не хочете завезти? Вони кажуть: це дуже невигідно, бо усе – від віз до житла і харчування – треба оплачувати. От така реальна ситуація. Ніхто не хоче везти сюди ніяких працівників, і не буде тут ніякого засилля китайців.

Бі-Бі-Сі: Після повернення президента Януковича із Китаю минулого року багато говорили про участь китайців у будівництві швидкісної залізниці між Борисполем та Києвом. Що вам відомо про цей проект? Він рухається чи ні?

Ігор Литвин: Цей проект існує, домовленості із китайськими компаніями є чинними, існують навіть домовленості із китайськими банками, які фінансуватимуть це будівництво.

Немає іншого – реакції української влади на умови китайської сторони. Це, передусім, стосується державних гарантій. А із цим досить складно. Тобто, я би сказав, що цей проект у процесі розвитку, і його буде колись доведено до тями.

Бі-Бі-Сі: Були також повідомлення, що китайці, начебто, серйозно розглядають можливість придбання української сільськогосподарської землі?

Ігор Литвин: Говорити про те, що китайці готуються скуповувати наші землі – це абсурд, тому що наші землі нікому не продаються. А коли буде відповідна зміна у законодавстві, то це нове законодавство передбачатиме, що іноземні покупці не зможуть купувати наші землі сільськогосподарського призначення. Тому може йтися лише про кооперацію для задоволення потреб Китайської народної республіки у товарах критичного імпорту, наприклад, соняшникової олії чи ріпаку.

Бі-Бі-Сі: Не гречки?

Ігор Литвин: Ні. Гречка – це якийсь дивний епізод, який вже завершився. За останніми повідомленнями, наші аграрії висіяли вже стільки гречки, що нам буде достатньо лише п’ятої частини цього врожаю для задоволення внутрішніх потреб, а решту можна експортувати.

Бі-Бі-Сі: Минулого тижня Financial Times писала, що вже ніхто не має сумнівів у тому, що Китай стане супердержавою. Але, як пише Financial Times, це буде досить дивна супердержава у порівнянні із тим, до чого ми звикли із США, бо зараз пересічний американець у 10 разів багатший за пересічного китайця. Чи варто Україні брати приклад із цього китайського "економічного дива", адже зрозуміло, що є Пекін, є Шанхай, але є і провінція, яка живе надзвичайно бідно.

Ігор Литвин: Звичайно, є великі розбіжності і дисбаланс у тому, як у Китаї живуть на тому ж Півдні та на Заході та Півночі. Але вони це збираються долати, і спрямовують великі кошти на те, щоб Північ зрівнявся із Півднем. Просто для цього потрібен час. Можливо, коли вони вийдуть на перше місце у світі за розмірами економіки, це відбуватиметься і за рахунок збалансованості. Принаймні, вони до цього прагнуть. Тому я вважаю, що китайський досвід є корисним для України, і дай нам Бог мати кілька таких шанхаїв – у тому б нічого поганого не було.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах