Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Денис Олейников: Така дикість була можлива тільки в Україні

BBC Україна, 20 лютого 2012, 21:09
0
10
Денис Олейников: Така дикість була можлива тільки в Україні
Фото: facebook.com

Денис Олейников, власник компанії ProstoPrint, продає її активи і має намір розпочати бізнес у Хорватії. Зараз він очікує рішення про надання статусу біженця у цій країні.

Денис Олейников залишив Україну після того, як у вересні 2011 року на його компанію чинили тиск через виготовлення футболок із надписом Спасибо жителям Донбасса. Він твердив, що вивіз сім'ю, побоюючись арешту, а також що його особисто та очолювану ним компанию переслідують.

Управління боротьби з економічними злочинами Київської міліції, а також віце-прем'єр-міністр Борис Колесніков, однак, пояснювали, що насправді претензії стосувалися не цієї продукції, а незаконного використання логотипу Євро-2012.

Денис Олейников ці звинувачення заперечує. Він також каже, що компанія ProstoPrint зараз працює, але не у тих обсягах, що раніше.

Денис Олейников: Всією сім'єю ми живемо у Хорватії - я, дружина і двоє дітей. Дружина облаштовує нове помешкання, бо, на превеликий жаль, я думаю, ми тут пробудемо не один місяць. Старша донька тренується, для нас було важливо, аби вона продовжувала грати у теніс, і це одна з причин вибору саме Хорватії. Син, очевидно, піде тут до школи у найближчі місяць-два. Я ж зараз займаюся продажем своїх українських активів і готуюся відкрити свій бізнес у Європі.

ВВС Україна: Про які активи йде мова?

Денис Олейников: Я маю дві компанії, два сервіси, які працювали на момент всієї тієї історії із футболками та претензіями правоохоронних органів. Це ProstoPrint - найбільший сервіс "товарів за запитом" у Східній Європі. І книжкове видавництво ProstoBook.

ВВС України: Чи зараз працюють ці компанії?

Денис Олейников: Звичайно ж, працюють. Але не в тому режимі, в якому працювали раніше. Бо ми не змогли розвернутися по маркетингу, впровадити новації. Все те, що ми зараз робимо - з урахуванням можливості провокацій і подальшого тиску на бізнес.

Але в цілому можу сказати, що, ProstoPrint вийшов на 60-70% тих обертів, які були раніше. Інвестори, які сьогодні ним цікавляться, прекрасно розуміють, що ProstoPrint - це дуже перспективна компанія. Не через політичні "хвости", не через Дениса Олейникова, а тому, що це унікальна технологічна платформа. Таких компаній, що нормально працюють, у світі є всього п'ять-шість. І тому інтерес до ProstoPrint обумовлений, перш за все, його комерційною цінністю. Цінністю тієї роботи, яку ми виконали. А не політикою.

ВВС Україна: УБОЗ і податкові органи мали претензії до ProstoPrint кілька місяців тому. Чи зараз вони зняті?

Денис Олейников: ProstoPrint - це технологічна платформа, а до технологічної платформи претензій бути не може. Претензії можуть бути до юридичних осіб, які забезпечували діяльність роботи ProstoPrint. І ці претензії залишилися.

А ми просто змінили цих юридичних осіб. Ще й тому, що працювати з тими, хто забезпечував роботу ProstoPrint раніше, було неможливо: усі документи були вилучені, немає печатки, рахунки заблоковані. Тому сьогодні існує компанія-нерезидент, вона перебуває поза юрисдикцією України і яка забезпечує роботу ProstoPrint. Тобто, сервери наші за кордоном, операційні центри - теж.

Раніше, поділяючи гасло "підтримуй українське", власником ProstoPrint був український резидент, ми платили в український бюджет податки. Зараз ми зробили те, що багато наших "менш свідомих", але розумніших колег зробили давним-давно - вивели інтернет-бізнес за кордон.

Ми перевели сервери до Німеччини на ті світові хостинги, що працюють згідно з європейським законодавством. Тому що те, що сталося з ProstoPrint, те, що - це дикість. Розумієте, це дикість з точки зору європейського законодавства, з точки зору навіть російського законодавства.

Якщо ви чули про - це закони, які піддаються жорсткій критиці інтернет-спільнотою - навіть за цими законами таке неможливо було б. Така дикість була можлива тільки в Україні.

А щодо закидів на адресу ProstoPrint, то я і далі наполягаю на тому, що звинувачення у використанні логотипу Євро-2012 - це була провокація. Нам дуже складно "пришити" щось, окрім цієї ситуації із логотипом, тому що вони сподівалися знайти контрабанду, вилучили абсолютно легальні вантажні митні декларації з митниці, за якими ПДВ і мита були переплачені. Розумієте, не недоплачені, а переплачені! Вони сподівалися причепитися до податків, але це компанія, у якої за шість років податкової історії навіть прострочених платежів немає, не те, що штрафу. Не було жодної проблемної перевірки.

ВВС Україна: Як почуваються ваші колеги, які працювали чи працюють на ProstoPrint і ProstoBook?

Денис Олейников: Окрім мене, найбільш жорсткий пресинг постфактум відчували ще три людини. Це три найманих, але ключових менеджери компанії. З усіма ними я підтримую контакти.

Перший тиждень після вересневих подій було дуже важко, тому що до того, як історія набула широкого розголосу, тиск був просто неймовірним. З нічними допитами, з несанкціонованими обшуками, з погрозами тиску і так далі.

Але після того, як наша історія стала відома загалу, ситуація дещо змінилася, тиск послабшав, цим людям стало легше. Але правосудних рішень ми досягти не можемо. У кримінальній справі, яка шита білими нитками і зараз проходить через суди різних інстанцій, наші адвокати не можуть довести навіть маленькі формальні процедурні зауваження, все ігнорується.

По суті, якщо говорити про правову справедливість, то наша справа - це те ж саме, що справи Тимошенко і Луценка, тільки в мініатюрі. І таких в країні тисячі. І це дійсно страшно.

ВВС Україна: Ви кілька місяців тому говорили в інтерв'ю ВВС, що будете обов'язково просити статус біженця або політичного притулку. Щось змінилося за цей час?

Денис Олейников: Я вже пройшов два інтерв'ю на отримання статусу біженця в Хорватії. Тобто, в тій країні, куди ми приїхали ще у вересні минулого року. Ми попросили притулку в першій країні, в якій відчули себе в безпеці. Після першого інтерв'ю ми отримали статус шукачів притулку, після цього спеціальна комісія вивчала документи і запросила мене на другу співбесіду. За його підсумками буде ухвалено рішення про надання постійного статусу біженця.

ВВС Україна: Яким бізнесом ви плануєте займатися у Хорватії, якщо все складеться, як ви очікуєте?

Денис Олейников: Я поки що не впевнений, що я буду займатися бізнесом саме у Хорватії. Це один з варіантів. Якщо це буде Хорватія, то, швидше за все, займатимусь туристичним бізнесом. Я думаю, що це буде невеликий готель сімейного типу.

Але я також веду переговори із моїми старими приятелями з одного поважного венчурного фонду. Я мав ідею, яку ми обговорювали досить давно, і зараз ми ведемо переговори про те, щоб її реалізувати. Однак однією з умов є базування в Ризі. Тому, можливо, займуся бізнесом, який базуватиметься у Латвії.

ВВС Україна: Ви ж напевне стежите за подіями в Україні. Що здається вам особисто найбільш неймовірним, найбільш гнітючим, коли ви диветеся на ситуацію в Україні?

Денис Олейников: Найбільш невтішним є бездіяльність, зневіра звичайної людини. Це така ось пастка для багатьох політичних діячів. Якщо ви подивитеся на градус кипіння в інтернеті, в Faсebook, в блогосфері, то він видається надзвичайно високим. Тобто всі обурюються, критикують Віктора Януковича і так далі.

Але при цьому дев'ять із десяти обурюються, але з різних причин не готові активно протестувати у реальному житті. Вони не готові вийти на вулиці, вони не готові активно працювати у виборчих штабах. Вони не готові самі йти в політику.

Причому не можна їм за це докоряти. По-перше, ми хворі розчаруванням від Майдану, і забувати його наслідки ми будемо ще довгі роки. По-друге, країна хвора неякісною опозицією. Адже, за великим рахунком, серед діючих політиків, включно із опозиційними, вірити можна мало кому. І по-третє, ми самі по собі - інертні. Допоки у нас в торгівельних центрах і кінотеатрах у вихідні дні не проштовхнутися, допоки у нас є Танці з зірками, може, нам більше нічого й не потрібно? І, можливо, насправді, пару випустили у Facebook, і це нормально, вистачило...

Я можу це зрозуміти. Але ж грекам вистачило меншого, італійцям вистачило меншого, французам вистачило меншого, щоб влаштовувати акції прямої дії. А ми, як і раніше, сидимо, і нас вистачає тільки на Facebook. Я можу це зрозуміти, але прийняти я це не можу. Мене це дратує.

ВВС Україна: До речі, ви самі чамало часу проводите у соціальних мережах. Зараз одна з обговорюваних тем у засобах масової інформації та соціальних мережах, чи може інтернет відіграти якусь істотну роль у політиці, наприклад, в найближчій виборчій кампанії? Чи можлива, на вашу думку, політична "інтернет-революція"?

Денис Олейников: Насправді, думав над цим багато. Революції ніякої не потрібно, тому що в цілому соціальні мережі та їхня аудиторія - це найбільш освічені, найбільш просунуті українські громадяни, тобто у цих людей вже є певна політична думка, і вона - про необхідність змін і реформ. І вони мають голос. Голос, який на виборах буде відданий за ту чи іншу політичну силу.

Але ж питання ж не у тому, як вони проголосують, а в тому, як порахують ці голоси. І ось тут ми повертаємося до того, а чи готові ці люди, присутні у соціальних мережах, активно захищати свій вибір. Якщо право вибору спробують відібрати фальсифікаціями, чи вистачить у цих людей мужності, щоб вийти з інтернету і захищати свій вибір? Ось у цьому питання.

Для мене це не очевидно. Я дуже хочу на це сподіватися, але для мене це не очевидно. Сама по собі інтернет-аудиторія вже досить велика, щоб бути силою. Проте чи здатна вона організуватися і захищати свої голоси - я не впевнений.

Із Денисом Олійниковим розмовляла Світлана Дорош.

За матеріалами Української служби Бі-бі-сі

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах