Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Голова французького мінфіну: деталі угоди про допомогу Греції узгоджені

BBC Україна, 20 лютого 2012, 22:25
0
2
Голова французького мінфіну: деталі угоди про допомогу Греції узгоджені
В неділю в Афінах знову відбулися протести

Усі деталі угоди про виділення Греції чергового траншу невідкладної фінансової допомоги узгоджені, заявив голова мінфіну Франції Франсуа Баруен напередодні зустрічі міністрів фінансів країн єврозони.

У понеділок до Брюсселя прибули голови фінансових відомств країн єврозони, аби обговорити, чи достатньо зробила Греція, щоб отримати черговий транш термінового кредиту. Для досягнення домовленостей туди також вирушив грецький прем'єр-міністр Лукас Пападімос.

Афіни потребують кредиту у 130 млрд євро (170 млрд доларів), щоб уникнути банкрутства в березні, коли треба буде здійснювати величезні виплати для обслуговування держборгу.

За словами Франсуа Баруена, Греція не може більше чекати. Він пообіцяв, що захищатиме досягнуті домовленості на засіданні в понеділок:

"Всі деталі узгоджені... Як з банкірами, так і з приватними кредиторами, а також з представниками держав і центральних банків", - заявив французький міністр в інтерв'ю радіостанції Europe 1.

У свою чергу, керівник грецького мінфіну Евангелос Венізелос сказав, що тепер чекає на закінчення "тривалого періоду невизначеності".

"Греки послали Європі сигнал, що вони вже пішли на необхідні жертви і готові до них і в майбутньому, аби повернути собі місце рівних в європейській сім'ї", - цитує грецького міністра агенція Reuters.

Долучитися до вирішення проблеми намагаються Сполучені Штати. Міністр фінансів США Тімоті Ґайтнер виступив за те, щоб Міжнародний валютний фонд підтримав надання 130 мільярдів євро, втім поки не відомо, скільки своїх грошей може внести МВФ.

Згідно з планом порятунку, Греція потребує списання приблизно 100 мільярдів євро, які країні позичили приватні кредитори: вони погодилися зменшити суму боргу на 70%.

Єврозона у сумнівах

Рецесія, яка триває п'ять років, довела грецький борг до рівня, що перевищує валовий внутрішній продукт (ВВП) на 160%.

Спільно із МВФ лідери країн єврозони в жовтні минулого року оголосили, що Греція повинна скоротити свій борг до більш прийнятних 120% ВВП до 2020 року.

Після того в Греції почали вживати заходів жорсткої економії, на чому наполягали Євросоюз, МВФ і Європейський Центробанк. Але вони не призвели до росту економіки, однак різко загострили соціальне становище в країні, спровокувавши масові акції протесту.

Минулого тижня парламент ухвалив низку нових заходів, в рамках яких скорочено заробітні плати та пенсії, зменшено витрати на охорону здоров'я та оборону - загалом на 3,3 мільярди євро.

У неділю кілька тисяч людей взяли участь в акції протесту в Афінах, хоча цього разу їхня кількість була значно меншою, ніж минулого тижня, коли на вулиці вийшли десятки тисяч людей.

Міністри фінансів деяких країн мають сумніви щодо спроможності Греції дотримуватися заходів жорсткої економії і хотіли б запровадити дієві механізми контролю за виплатою боргів.

Наразі не зрозуміло, яким чином міністри збираються тиснути на Грецію, стверджує оглядач Бі-Бі-Сі Гевін Х'юїтт. Він додає, що багато хто має сумніви, чи зможе Греція зменшити держборг до прийнятного рівня навіть із черговим траншем кредиту. Можливо, доведеться шукати нові джерела фінансування.

Минулої середи міністри країн єврозони наголосили на "значному прогресі" з боку Греції, однак поставили вимогу продемонструвати чіткий графік виконання погоджених заходів економії Афінами.

Нинішній кредитний транш вже другий для Греції.

Першого кредиту на суму 110 мільярдів євро, виділеного у 2010 році, виявилося недостатньо, аби запобігти поглибленню кризи.

За матеріалами Української служби Бі-бі-сі

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах