Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Українська служба Бі-бі-сі: Економічна хвороба України з політичними ускладненнями

BBC Україна, 24 лютого 2012, 11:29
0
7
Українська служба Бі-бі-сі: Економічна хвороба України з політичними ускладненнями
Фото: Getty images
Там, де потрібна операція, вітаміни не врятують

У той час як Єврокомісія суттєво погіршує прогнози щодо розвитку європейської економіки у поточному році, українські експерти твердять, що не бачать ефективних ліків від кризи. Вони також вважають, що, крім негативних зовнішніх факторів, на економіку України у 2012 році згубно впливатиме і такий внутрішній фактор як вибори.

23 лютого, одразу після узгодження другого масштабного пакету допомоги Греції на загальну суму 130 мільярдів євро, що мав на меті запобігти дефолту цієї країни, Єврокомісія різко погіршила прогнози росту ВВП країн єврозони у поточному році. У Брюсселі очікують скорочення економіки країн зони євро на 0,3%, тоді як до цього очікувалося зростання на 0,5%.

Події у Євросоюзі напряму впливатимуть і на Україну, і через те, що на Євросоюз припадає понад чверті українського експорту, і через те, що саме європейські банки свого часу багато вкладали у Східну Європу, і, зокрема, в Україну, кажуть українські експерти.

Як вважає виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко, до цього треба додати політичну нестабільність у США, пов’язану із президентськими виборами, нестабільність на енергетичних ринках, зумовлену черговою напруженістю через Іран, а також уповільнення у таких країнах, як Китай та Індія, до яких останнім часом ставилися як до нових локомотивів світової економіки.

Діагноз...

Найбільша небезпека нині полягає у тому, що ніхто наразі не запропонував адекватних заходів з подолання кризи, каже директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік Валерій Геєць:

"Ми лікуємо тяжкохворого стимуляторами. Він починає подавати ознаки життя. Але це не означає, що його стан покращується. Проблеми, які викликали кризу, не розв’язано, і додалися інші. Криза є значно глибшою, аніж запропоновані інструменти її подолання. Економіка провідних країн світу і надалі хворіє, а ефективних ліків не запропоновано. Вихід із цього стану буде дуже довгим і дуже болючим", - каже Геєць.

Утім, як вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, якщо Європі таки вдасться уникнути якихось масштабніших потрясінь, для України прогнози також не будуть такими песимістичними.

Юрчишин вважає, що наразі найбільші ризики для Києва пов’язані із зовнішніми боргами. Експерт наводить для порівняння дві цифри: у кризовому 2009 році сукупний зовнішній борг України (як державний, так і приватних компаній) складав 103,1 мільярдів доларів, а нині він становить 123,3 мільярдів. До того ж з'явилася нова проблема - заслабкі валютні резерви:

"Якщо раніше ми говорили про достатність валютних резервів, то зараз вони наближаються до мінімально безпечного рівня", - каже Юрчишин.

...і лікування

Валерій Геєць вважає, що кардинально змінити ситуацію в Україні може лише стимулювання розвитку внутрішнього ринку.

Проте, як зауважує генеральний директор аналітичного центру Бюро економічних і соціальних технологій БЕСТ Валерій Гладкий, стимулювати внутрішній ринок при порожньому бюджеті, де немає коштів ані на інфраструктурні інвестиції, ані на підвищення зарплат бюджетникам, за слабкої банківської системи, що фактично припинила довгострокове кредитування як підприємств, так і населення, і за відсутності доступу до зовнішніх ринків фінансування досить важко.

Водночас, і у виборі не тільки стратегічних, але й тактичних засобів виходу із кризи українська влада обмежена, вважає експерт:

"Вже ясно, що тарифи ніхто підвищувати не збирається. А коштів, щоб закрити бюджетний дефіцит, який виникає через збитки Нафтогазу, знайти неможливо. Всі пропозиції, що лунають від уряду про якісь компенсатори, виглядають несерйозними. І коли Хорошковський з Клюєвим, коли один ще був міністром фінансів, а інший - віце-прем’єром, їздили із цими пропозиціями до Вашингтона у штаб-квартиру МВФ, то і там вони нікого не переконали. Якщо немає співпраці з МВФ, автоматом нема і співпраці зі Світовим банком. Залишається запозичувати на зовнішніх ринках, але яких? Росія?" - запитує Валерій Гладкий, і підсумовує: "Залишається або "здача" ГТС, або девальвація".

Про недооцінку девальвації, як класичного інструменту впливу на платіжний баланс за кризових умов, каже і Василь Юрчишин із Центру Разумкова. Водночас економіст передбачає, що з політичних мотивів українська влада не вдасться до його використання.

Що для економіка ліки, то для політика - смерть

Саме політичними міркуваннями, пов’язаними із наближенням парламентських виборів, експерти пояснюють і малу ймовірність застосування ще одного можливого способу покриття частини дефіциту коштів - підвищення тарифів, зокрема, і на газ для населення, як того вимагає МВФ.

Проте, як каже директор Центру прикладних політичних досліджень Пента Володимир Фесенко, всі економічні проблеми цього року вирішуватимуться з урахуванням політичної доцільності, а підвищувати тарифи та знецінювати гривню можуть лише політичні самогубці.

"Підвищувати тарифи - це смертельний ризик, враховуючи, що до цього найбільшого падіння рейтинг Януковича і Партії регіонів зазнавав після підвищення тарифів. Це самогубство, і жоден адмінресурс не допоможе. Те саме і з девальвацією. Може, за економічною логікою, вона і могла б стати частиною вирішення фінансових проблем, зняття дисбалансів. Але і у населення, і у політичної та бізнесової еліти склався якийсь стереотип, що стабільність гривні є індикатором і політичної стабільності. Навіть керована, логічна девальвація викликає у людей підозри, що щось негаразд в країні", - каже Володимир Фесенко.

І все ж таки, на якісь із дуже непопулярних і складних кроків українській владі доведеться піти. Академік Геєць закликає владу зробити це без огляду на політичну доцільність, адже наслідки бездіяльності для економіки можуть бути такими, що питання, хто при владі, відійде на другий план.

За матеріалами Української служби Бі-бі-сі

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах