Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Представник Єврокомісії: Київ має диверсифікувати енергоринок

BBC Україна, 28 лютого 2012, 22:35
0
4
Представник Єврокомісії: Київ має диверсифікувати енергоринок
Фото: АР
Києву радять диверсифікувати енергетичний ринок

В інтерв’ю ВВС Україна речниця комісара ЄС з питань енергетики Марлен Холзнер розповіла про уроки лютневих морозів, про плани і надалі шукати джерела отримання енергоносіїв не тільки у Росії, і про те, яку роль у цьому може зіграти Україна.

ВВС Україна: Чи отримали ви певні офіційні пояснення від російської сторони, чому було зменшено постачання газу на початку лютого?

Марлен Холзнер: Я не маю ніякої нової інформації щодо цього. Коли це сталося, була дуже холодна погода, ми не мали дуже активної реакції з боку Росії щодо факту, що вона не може постачати так багато газу, як хотіла би отримувати Європа. Після того, як ми побачили, що все більше країн-членів стурбовані, а комісар отримував інформацію щоденно з різних країн-членів, ми також передали Росії повідомлення про те, що на той момент компанії могли впоратися із ситуацією, що критичної ситуації не було, а країни-члени могли або імпортувати газ з інших країн, таких як Алжир чи Норвегія, або використовувати газ, який вони мали у сховищах.

ВВС Україна: Тобто, я так розумію, ви так і не отримали ніякої відповіді з російського боку?

Марлен Холзнер: Я не маю нової інформації на сьогодні, чи ми отримували таку відповідь. Ми зверталися також до посольства Росії, однак я не маю інформації, що відбулося далі.

ВВС Україна: Нещодавно Газпром знову звинуватив Україну у крадіжках газу на початку лютого. Чи вірите ви в ці заяви Газпрому?

Марлен Холзнер: Я не можу коментувати це. Ми бачили в ЗМІ різні заяви щодо причин того, чому Газпром не міг постачати так багато газу, як Європа хотіла отримати. Ми чули, що це могло бути через холодну погоду, ми чули заяви по Україні... в ЗМІ лунали різні пояснення.

ВВС Україна: Українська сторона, у свою чергу, заявляла, що пропонувала Росії та європейським компаніям допомогти у постачанні газу шляхом підняття додаткових обсягів газу зі своїх підземних сховищ. Чи можете ви підтвердити, що європейська сторона отримувала такі пропозиції з Києва?

Марлен Холзнер: Ні, я не можу підтвердити, що були такі пропозиції від України, тому що ми не знаємо всіх деталей, як різні країни-члени вирішували питання. Ми знаємо, що використовувався цілий набір різноманітних засобів, таких як використання газу з газових сховищ чи імпортування газу від інших постачальників, однак це вирішувалося не на урядовому рівні, а на рівні компаній. Ми не отримували всіх деталей від усіх країн-членів та усіх компаній щодо того, що робилося кожен день.

ВВС Україна: Як ви вважаєте, чи змінилося на сьогодні ставлення до Газпрому після цієї, скажімо так, “маленької кризи”, як до надійного постачальника газу?

Марлен Холзнер: Я думаю, що в ці дні, коли спостерігалася дуже холодна погода і в Європі, і в Росії, був дійсно певний дефіцит. Однак що треба сказати, що, по-перше ми дуже добре підготувалися до переривань у постачанні газу незалежно від того, з яких причин. В цьому ж випадку була дуже холодна погода, і високий попит як у Європі, так і в Росії. Ми побачили, що за винятком Італії, жоден уряд, і навіть Європейський Союз не втручався, оскільки ринок, самі компанії були здатні переключитися на отримання газу від інших постачальників. І ми побачили навіть такі приклади, як у Польщі, де в трубопроводах газ може іти фізично в двох напрямках, і Польща могла імпортувати газ з Німеччини.

Ми дуже добре підготувалися до переривань у постачанні газу незалежно від того, з яких причин

Чому це сталося? Тому що вони реалізували принципи європейського закону, тому що вони могли купувати газ за спотом, і вони зробили контракт з Німеччиною, згідно з яким вони могли брати газ, призначений Німеччині, з газопроводу в Польщі і платити за нього. Це - механізм, якого ніколи не було раніше. Він був запроваджений Європейським Союзом, і з цим механізмом, з новою інфраструктурою та газопроводами стало дійсно можливим добре вирішувати проблеми з дефіцитом газу під час дуже холодної погоди.

Це також підтвердило наше бачення про необхідність диверсифікації постачальників газу. Тому що навіть в цьому випадку ми бачили, що компанії переключалися на отримання газу з Алжиру та інших країн, і ми віримо, що в майбутньому ми отримаємо доступ до газу з регіону Каспійського моря. Поки неясно, який трубопровід використовуватиметься для постачання газу в Європу, і як багато газу ми отримаємо, однак ми матимемо цей газ вперше з цього регіону напряму, і це допоможе нам пережити будь-яку кризу, будь-яке переривання постачань газу, незалежно від причин цього.

ВВС Україна: Якщо я правильно розумію, ЄС зараз намагається більше покладатися на себе, ніж на своїх партнерів?

Марлен Холзнер: Після газової кризи 2009 року ми запровадили 7 механізмів для кращого розв’язання ситуацій, пов’язаних з можливим перериванням постачання газу. І стратегія полягає в тому, щоб не покладатися лише на одного партнера чи двох партнерів, а на багатьох. Це як ви купуєте овочі в магазині. Якщо є лише один супермаркет, який продає овочі, то коли в ньому немає овочів – ви маєте проблему. Однак ви маєте багато супермаркетів.

І так само ми намагаємося зробити у постачанні газу. Ми маємо партнера Росію, ми маємо партнера Алжир, ми маємо партнера Норвегію, однак ми хочемо мати додаткових партнерів. І першими стануть Азербайджан та Туркменістан, тому що вони дійсно мають величезні запаси ресурсів, вони хочуть продавати газ, і ми будемо щасливі, якщо вони продаватимуть його нам.

По-друге, ми також сказали, що повинен працювати внутрішній ринок. У 2009 році ми мали проблему з поєднанням ринків різних країн. Якщо ринок працює – інші компанії можуть допомогти. І саме тому ми запровадили дуже гарний механізм для вирішення проблеми переривання у постачаннях газу з будь-яких причин. Якщо переривання постачань траплялися у одного постачальника, вони можуть трапитися і в іншого. Тому, якщо ви маєте більше постачальників – ви краще підготовлені до цього. І ми вивчили цей урок.

ВВС Україна: Трохи на іншу тему, однак також пов’язану з газом. Як відомо, комісар Гюнтер Еттінгер неодноразово пропонував останнім часом допомогу в переговорах України та Росії щодо нового контракту на постачання газу. Чи отримав комісар якусь відповідь, передусім з російського боку?

Марлен Холзнер: Я не маю інформації щодо Росії. Однак ми отримали чітку позитивну відповідь від міністра Юрія Бойка, який сказав, що він був би зацікавлений, якщо б Комісія приєдналася до тристоронніх консультацій – Єврокомісія, Росія та Україна. З нашої точки зору, що б ми хотіли запропонувати – допомогти в переговорах, а також допомогти знайти європейські компанії, які хотіли б приєднатися до певного консорціуму з обслуговування української газотранспортної системи. Що ми не можемо робити, як Єврокомісія, - це стати учасниками такого консорціуму, оскільки ми - орган влади, і ми не можемо займатися газопроводами. Але ми можемо допомогти, ми можемо сприяти, і це саме те, що ми запропонували.

ВВС Україна: І також просувати цей консорціум серед європейських компаній?

Марлен Холзнер: Так, ідея в цьому, в просуванні, в залученні європейських компаній, в інформуванні їх про таку можливість, щоб вони могли вирішувати, чи вони хочуть приєднатися.

ВВС Україна: Водночас, можливо, вам відомо, що навіть високопосадові українські чиновники, принаймні публічно, висловлювали сумніви у щирості пропозиції європейської сторони допомогти у переговорах з Росією і не лише про консорціум, але й про новий контракт. При цьому лунають заяви, що, мовляв, а де був ЄС, коли приймалися рішення про будівництво обхідних газопроводів, і чому не радився з нами. Як ви гадаєте, в чому причина таких заяв?

Марлен Холзнер: Я можу зрозуміти певні побоювання, що Україна може залишитися осторонь після будівництва газопроводу, який обійде Україну. Але це не проекти Єврокомісії. Вони не пріоритетні. Для нас пріоритетом є прямий доступ до газу з Азербайджану, Туркменістану. Якщо Росія починає будівництво газопроводу, вона не потребує нашої згоди. Вона потребує згоди у випадку, якщо таке будівництво відбувається на території Європейського Союзу, і вона не матиме ніяких винятків в рамках європейського законодавства. Однак, за межами цього, Росія не потребує нашої згоди чи нашого підтвердження. Ми сказали: так, якщо буде новий газопровід, - це буде добре, однак це не буде нашим пріоритетом.

Наш пріоритет – південний коридор, такі газопроводи, як Набукко, які доставлять газ з Азербайджану.

Чого ми хотіли б від України – реальних реформ та модернізації її газотранспортної системи, і тут ми пропонуємо будь-яку допомогу, яку ми можемо надати 

Ми також віримо, що Україна завжди залишиться важливою транзитною країною. Однак, чого ми хотіли б від України – реальних реформ та модернізації її газотранспортної системи, і тут ми пропонуємо будь-яку допомогу, яку ми можемо надати. Ми вже сплатили 2,5 мільйонів євро за техніко-економічне обґрунтування, як технічно здійснити це, ми також пропонували тристоронній діалог.

Однак ми, звичайно, також очікуємо на певні дії з українського боку. Україна приєдналася до Енергетичного співтовариства, що є кроком у напрямку наближення з Європою, і ми дуже задоволені цим кроком, і вітаємо його. Однак зараз Україна має дотриматися своїх слів. Хоча Україна і схвалила зміни до закону про функціонування ринку газу, водночас вона не виконала всіх своїх завдань, всієї домашньої роботи, яку мала б зробити, щоб стати реальним учасником цього Співтовариства.

Україна має схвалити інші законодавчі акти, вона має запровадити доступ третім сторонам до транспортування газу по газотранспортній системі, що означає, що будь-які інші компанії зможуть користуватися газотранспортною системою Нафтогазу. Україна має продемонструвати, що працює тарифна система, що означає, що інші компанії чітко знають, скільки вони мають платити за використання цього газопроводу. Україна також має створити незалежний орган влади, який стежить і перевіряє, що ці тарифи застосовуються до всіх компаній однаково. Це те, про що ми просимо Україну. Це –передумова.

Давайте подивимося, якщо ми скажемо, що хочемо говорити з європейськими компаніями. Після цього ми маємо сказати: Україна хоче цього, однак, вона не має конкуренції, не дає можливості використовувати газотранспортну систему, не має чесних тарифів, не має незалежного органу влади, який стежить за тарифами, вони у відповідь скажуть, що не зможуть інвестувати. Саме тому ця робота має робитися обома сторонами. Ми говоримо і намагаємося переконати їх, однак ви, в Україні, готуєте підґрунтя для того, щоб інвестори реально прийшли.

ВВС Україна: На продовження теми хотілося би згадати підписаний у 2009 році Меморандум між Україною, Єврокомісією та міжнародними фінансовими інституціями щодо модернізації газотранспортної системи. Зрозуміло, що Україна до цього часу не виконала висунутих до неї вимог. Чи залишається цей документ ще дійсним? І чи зможе Україна отримати необхідні кошти у випадку виконання закладених в ньому вимог?

Марлен Холзнер: Наскільки я розумію, меморандум ще дійсний. Україна має виконати зобов’язання, щоб отримати гроші від міжнародних фінансових інституцій. Ми, як Європейська комісія, могли надати тільки ці 2,5 мільйонів євро на здійснення техніко-економічного обґрунтування, оскільки ми не маємо бюджетних коштів для фінансування трубопроводів чи ліній електропередачі навіть усередині Європейського Союзу. Таким чином, ми просто фізично не можемо надати гроші Україні.

Однак домовлялися про те, що фінансові інституції, такі як Європейський інвестиційний банк та інші, можуть допомогти Україні, однак вони також просять певних дій для цього. Йдеться про конкуренцію, реформування ринку, а також розділення Нафтогазу.

Ми вважаємо, що газопроводи та газові компанії мають працювати відповідно до певних принципів. Наприклад, якщо ви продаєте газ, ви маєте отримувати гроші в компанію і частково інвестувати в системи транспортування. Але якщо ви субсидуєте ціни для споживачів – це не відповідає європейській практиці. Таким чином, Україна має реформувати наявну систему газопостачання та фінансових потоків з тим, щоб інвестори могли прийти, і Україна зберегла свою роль, як важливої транзитної країни.

ВВС Україна: Останнім часом в Україні пожвавилися дискусії щодо закону про реструктуризацію Нафтогазу, що є вимогою Єврокомісії та Енергетичного співтовариства. Чи не побоюєтеся ви, що формальна реалізація європейських вимог в Україні може привести до того, що газотранспортна система буде просто віддана Росії чи комусь іншому?

Марлен Холзнер: Я не можу коментувати проект закону, оскільки не бачила його. Водночас, європейське законодавство не вимагає від України продати газотранспортну систему, чи реально розділити імпортера газу та власника газопроводів. Європейське законодавство каже, якщо ви маєте ці дві ролі, ви не можете їх виконувати одночасно. Вам потрібно винайняти незалежного менеджера, який займатиметься питаннями роботи газопроводу. Тобто це - не питання продажу газопроводу Росії, Італії чи якійсь компанії.

Український Нафтогаз може залишитися власником всіх газопроводів, відповідно до європейського законодавства, однак він має винайняти незалежного менеджера

Український Нафтогаз може залишитися власником всіх газопроводів, відповідно до європейського законодавства, однак він має винайняти незалежного менеджера. Це все одно, як ви маєте будинок, і хочете здавати в оренду квартири. Однак ви не хочете займатися цим самостійно і винаймаєте агентство. Агентство казатиме: ось контракт, ось деталі, стільки можна перебувати в цій квартирі, стільки треба платити, а ви, як власник – із задоволенням отримуєте наприкінці року ваші гроші і ви довіряєте агентству. Ви отримуєте свій прибуток, однак агентство опікується вашими квартирами абсолютно незалежно. Це саме те, що ми хотіли б бачити в Україні.

За матеріалами Української служби Бі-бі-сі

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах