Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Українська служба Бі-бі-сі: Скільки коштуватиме покращення життя для українців

BBC Україна, 13 березня 2012, 12:00
0
11
Українська служба Бі-бі-сі: Скільки коштуватиме покращення життя для українців
Фото: УНІАН
Мільярди на втілення останніх соціальних ініціатив президента є, стверджують в АП

Мільярди на втілення останніх соціальних ініціатив Президента є, і їх вливання в економіку не призведе до інфляції, кажуть в президентській адміністрації. Експерти ж зауважують, що до кожної з ініціатив мають серйозні зауваження та застереження.

Підвищення пенсій, повернення втрачених в Ощадбанку СРСР заощаджень та кредити на житло під 2-3%, які минулого тижня пообіцяв Президент Віктор Янукович - жодним чином не "кампанійщина", запевняє заступник голови його адміністрації Ірина Акімова, яка займається питаннями економіки. За її словами, це продовження курсу на покращення соціальних стандартів, яким рухається Президент Янукович відтоді, як отримав цю посаду.

Водночас Акімова визнає, що це "покращення соціальних стандартів" коштуватиме багато мільярдів гривень.

10 мільярдів на підвищення пенсії на 100 гривень

Тільки підвищення пенсій на 103 гривні для 8,8 мільйонів пенсіонерів, пенсійні платежі яким все ще нараховуються за базою 2007 року, і половина із яких живе на пенсію у менше 870 гривень, а також підвищення пенсій військовим коштуватиме близько 10 мільярдів гривень.

Ще 6 мільярдів гривень "потягне" виплата по тисячі гривень втрачених в Ощадбанку СРСР заощаджень.

Частково кошти на це вже є, і вони походять не з друкарського верстату Нацбанку, а із реальної економіки, що зростає, запевняє заступниця голови президентського секретаріату.

"Ці кошти не будуть отримані від емісії. Ці кошти надійдуть від доходів бюджету. Прискорення економічного зростання за результатами першого кварталу дозволить переглянути дохідну, а відтак, і витратну частину бюджету. На сьогодні, за попередніми розрахунками Міністерства фінансів, уже є додаткові 10-11 мільярдів гривень, які у першу чергу надходять від перевищення планових показників надходження від ПДВ та податку на прибуток", - каже Ірина Акімова, і називає також додаткові джерела: запровадження податку на багатство, який має принести до бюджету додаткові 1,5 мільярдів гривень, лібералізація ринку видобутку корисних копалин, що "коштуватиме" до 5,5 мільярдів гривень.

Крім того, уряд розробляє пропозиції щодо виведення із тіні заробітних плат. Раніше віце-прем’єр та міністр соціальної політики Сергій Тігіпко оцінював обсяги виплати " зарплат у конвертах" у 145 мільярдів гривень.

У президентські адміністрації також запевняють, що подібне різке збільшення соціальних витрат бюджету не призведе до ускладнень у переговорах із МВФ, хоча фонд завжди наполягає на дотриманні жорсткої бюджетної економії в країнах, яким він надає кредити.

Там також твердять, що ніякого зв'язку між останніми соціальними ініціативами президента та парламентськими виборами у жовтні цього року немає, адже, за словами Ірини Акімової, соціальні виплати та соціальні програми, розпочаті цього року, триватимуть і в наступні роки.

Водночас вже зараз навіть у роз’ясненнях президентської адміністрації щодо соціальних ініціатив президента міститься низка "але".

Трохи дьогтю у діжці меду

Наприклад, втрачені в Ощадбанку кошти повертатимуться поступово, і НБУ, за словами Ірини Акімової, нині розробляє механізм, який дозволив би переконати ошуканих вкладників ще раз залишити свої гроші у банку.

Ще більше питань викликає ініціатива Президента щодо "доступного житла". Тоді, як Віктор Янукович заявив, що "ми зараз створюємо умови, за яких кожна людина буде мати дуже вигідний кредит за ставкою у 2-3%, а решту буде погашати бюджет", заступниця голови президентської адміністрації каже, що "мова не йде про те, щоб допомогти всім і кожному".

"Цілком очевидно, що тема масових кредитів в рамках цієї ініціативи не може порушуватися. Ініціатива має бути адресною, і стосуватися, перш за все, соціально незахищених людей. Визначити цю категорію - за доходами, за віком, іншими критеріями - це завдання для Міністерства фінансів та Національного банку. Думаю, що цьго року не варто говорити про суму більшу, ніж один мільярд гривень. Але вже зараз зрозуміло, що буде багато критеріїв, які визначатимуть право на участь у цій програмі. Мова не йде про те, аби допомогти усім і кожному купити квартиру незалежно від його доходів і від того, скільки вже квартир він має. Зрозуміло, що дотувати придбання квартири у 200 квадратних метрів також не варто. Отже, цільова група не може бути дуже широкою", - каже Ірина Акімова.

"Доступне" житло не по кишені пересічним українцям

На ще більшу кількість "але" звертають увагу фахівці, яким доведеться втілювати президентські ініціативи у життя.

Виконавчий директор Української національної іпотечної асоціації Павло Матіаш каже, що нині його відомство перебуває в "інформаційному вакуумі", не знаючи, ані які банки візьмуть участь у "доступному житловому кредитуванні", ані на яких умовах, ані хто зможе претендувати на ці "доступні кредити".

Водночас, за словами Матіаша, експерти асоціації спробувати підрахувати мінімальну вартість "доступного масового кредиту на квартиру". Для цього доходи пересічної української родини мають збільшитися принаймні на дві тисячі гривень.

"Ми взяли кредит на 30 років, платіж за яким не має перевищувати 50% доходів родини, взяли середню відсоткову ставку, яка існує на сьогодні - це 17-25%, взяли середню вартість квадратного метру - це 5100 гривень, середню квартиру - це 42 квадратні метри, і врахували перший внесок на рівні 35%. Щоб розраховуватися за такий "середній кредит", дохід родини має бути не менше 7600 гривень. А у нас нині у родині із трьох осіб, де дві людини працюють, середній дохід по Україні є 5200 гривень. Тобто, наше населення не є платоспроможним. Для такої платоспроможності, як є у нашого населення, іпотека має коштувати не більше 10%. Якщо на президентську ініціативу буде, як кажуть, витрачено 2 мільярди гривень, і ставка кредиту дійсно компенсуватиметься до 3%, тобто, решту 15% візьме на себе держава, то ми отримаємо 50 тисяч квартир", - наводить підрахунки національної іпотечної асоціації Павло Матіаш.

Свою критичні розрахунки наводять і банкіри. За словами голови Асоціації українських банків Олександра Сугоняко, у країні, де середня зарплатня не перевищує 3 тисяч гривень, вартість середньої квартири становить близько 200 тисяч гривень, а мінімальна ринкова ставка іпотеки дорівнює 18%, говорити про масові доступні кредити на житло не має сенсу.

"Схоже на те, що замість того, щоб робити прозорим будівельний ринок, ті заходи, що запропоновані, законсервують наявну корумповану та монополізовану систему у будівельній галузі, і, за рахунок державних витрат, тобто, за рахунок платників податків, простимулюють реалізацію недобудованих об’єктів. Або, можливо, це буде за рахунок інфляції, якщо йтиметься про рефінансування державних банків, які візьмуть участь у цій програмі", - каже Олександр Сугоняко.

Представник банківського бізнесу також каже, що йому "шкода" ті державні банки, що будуть змушені взяти участь у іпотечній ініціативі Президента, і запевняє, що жоден комерційний банк у цій ініціативі участі не візьме.

Напередодні президентських виборів у Білорусі наприкінці 2010 року президент Олександр Лукашенко виступив із низкою соціальних ініціатив, зокрема, і щодо масового підвищення зарплат та пенсій. За підсумками 2011 року інфляція в країні склала 104%, зате на 1 січня мінімальна зарплатня у Білорусі становила 1 мільйон білоруських рублів.

За матеріалами Української служби Бі-бі-сі

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах