Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Вчені з Росії та Південної Кореї хочуть клонувати мамонтів

BBC Україна, 13 березня 2012, 21:25
0
7
Вчені з Росії та Південної Кореї хочуть клонувати мамонтів
Фото: science photo library
У випадку успішного клонування мамонти можуть оселитися у якутському Плейстоценовому парку

Вчені Північно-Східного федерального університету в Якутську уклали угоду з сеульським Центром досліджень стовбурних клітин про клонування мамонта на базі ДНК, отриманої з його хутра.

Російські фахівці приєднаються до скандально відомого сеульського ембріолога Хван У Соку. Останній намагається відродити мамонта за допомогою нового біологічного матеріалу, який було знайдено у вічній мерзлоті.

Старший науковий співробітник Музею мамонта НДІ Прикладної екології Півночі в Якутську Семен Григор'єв пояснив Російській службі Бі-Бі-Сі, що генетичною "базою" для клонування може стати індійський слон – через схожість ДНК.

"Як кажуть наші колеги, для відтворення мамонта нам достатньо отримати зразки хутра свіжого екземпляру тварини, але вони обов’язково мають бути оброблені на місці. Інакше є шанс, що матеріал деградує при розморожуванні", - каже професор Григор'єв.

Хван У Соку опинився в центрі міжнародного скандалу на початку 2006 року, коли виявилося, що результати його експериментів з клонування людини було сфальсифіковано. Попри це, фахівцю зі стовбурових клітин згодом вдалося відновити наукову репутацію, адже він отримав ідентичні екземпляри корови, кота та вовка.

Російські та корейські вчені впевнені, що їхній проект може бути повністю реалізовано впродовж наступних 10-20 років – за умови стабільного фінансування. Разом із цим це надасть можливість підготувати в Кореї російських фахівців високого рівня.

Довгий ланцюг

Дослідники сподіваються на гарні перспективи клонування мамонтів завдяки розшифруванню генетичної структури вимерлого волохатого родича слонів, яка виявилося ближчою до азійського слона, ніж до африканського.

Ці два види розділилися 6 млн років тому - при цьому шляхи азійського слона та мамонта розійшлися лише за півмільйона років до сучасності.

Генетики кажуть, що нуклеїновий ланцюжок шерстистого хоботного гіганту виявився найдовшим з відомих зараз генетичних ланцюгів ДНК будь-якої особини періоду плейстоцену.

Групи російських та японських вчених намагалися клонувати мамонта з 2003 року. Тоді в Університеті Кінкі в Японії за підтримки російського центру Вектор в рідкому азоті були збережені кістковий мозок, шкура та зразки м'язів тварини.

Але після цього з'ясувалося, що левову частку зразків ДНК було пошкоджено, і її було недостатньо для клонування, оскільки останкам виповнилося вже понад 200 тис. років.

Тоді керівник японської групи дослідників з Університету Кінкі казав, що успіх проекту прямо залежить від того, чи вдасться отримати незіпсовані останки нуклеїнової кислоти мамонта в тому місці, де їх було знайдено у вічній мерзлоті.

У грудні 2011 року ця ж наукова організація повернулася до спроб клонувати мамонта разом з фахівцями російського Музею мамонта в Якутську.

Чи є шанси?

Вони висловили бажання взяти для досліджень гомілкову кістку ссавця, і спробувати ввести ядро клітини кісткового мозку мамонта в яйцеклітину африканського слона. Прогнозувалося, що ці дослідження будуть успішно завершено вже за п’ять років.

Проте експерти з Рослінського інституту в Шотландії, де було клоновано відому овечку Долі, оцінюють вірогідність успіху експерименту лише у 1-5%. На думку британських вчених, для цього потрібно знайти у вічній мерзлоті не менш, ніж 100 тисяч непошкоджених клітин мамонта.

Експерти також відзначають, що навіть у разі успішного втілення отриманої таким чином зиготи в організм корови чи слонихи не можна виключати відторгнення плоду. А це може звести всі зусилля вчених нанівець.

Мамонти жили в Африці, Європі, Азії та Північній Америці в період від 1,6 млн років тому до 10 тис. років тому в епоху плейстоцену.

Волохатий шерстистий мамонт був неймовірно добре пристосований до умов холодного клімату льодового періоду: гемоглобін у його крові мав властивості антифризу і не замерзав при екстремальних морозах.

За матеріалами Української служби Бі-бі-сі

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах