Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Харківським угодам - два роки

BBC Україна, 28 квітня 2012, 10:33
0
5
ВВС Україна: Харківським угодам - два роки
Фото: УНІАН
Харківські угоди ратифіковувалися з боєм

Україно-російські газові угоди, підписані у Харкові президентами України і Росії Віктором Януковичем і Дмитром Медведєвим 21 квітня 2010 року і ратифіковані 27 квітня, нині не викликають захоплення у представників влади, а незалежні експерти взагалі вважають за краще їх розірвати.

Згідно з "харківськими угодами", в обмін на 100-доларову знижку на кожній тисячі кубометрів російського газу Україна погодилася подовжити базування у Криму Чорноморського флоту Росії. Укладені 1997 року україно-російські угоди передбачали, що російський флот має бути виведено з української території до 2017 року. "Харківські угоди" подовжили цей термін до 2042 року.

Саме через цю умову - подовження перебування у Криму російського флоту - під час ратифікації угоди в українському парламенті розгорілися справжні баталії із застосуванням димових шашок та яєць, якими депутати від опозиції жбурляли у спікера Володимира Литвина.

Тепер, два роки після буремної ратифікації, голова парламенту каже, що той крок був не найкращим, але єдино можливим:

"Як мені бачиться сьогодні, за тієї ситуації це був єдиний крок, який дозволив зверстати і ухвалити бюджет і забезпечити розвиток економіки у тому стані, який ми сьогодні маємо. Єдине - не було продовжено цей процес, у той час як декларувалися наміри, що це лише перший невідкладний крок, а далі поглиблюватимуться домовленості, які дозволять вирішити газову проблему. Частково проблема газу була розв'язана - на 100 доларів ціну на газ було зменшено. Звісно, це не те, що мають інші країни, але ж і ми іншого газу, окрім російського, не маємо", - заявив Литвин журналістам.

Депутат від Партії регіонів Інна Богословська, яка очолює спеціальну комісію із розслідування обставин підписання у січні 2009 року україно-російських газових угод, каже, що саме ці угоди треба розглядати як фактор, який призвів і до підписання "харківських" угод.

Інна Богословська вважає, що "харківські угоди" не є надто вигідними для України, однак, за її словами, у чинної влади не було іншого виходу.

"Можна багато говорити про "харківські угоди", але ви подивіться на самі газові контракти, які збитки там були закладені. Крім того, "харківські угоди" – це чотири мільярди доларів економії на рік. Якби у нас не було цієї знижки на газ, то Україна, цілком можливо, була б банкрутом ще у 2010 році. І той, хто каже, що угоди треба денонсувати, хай також відповість, де знайти чотири мільярди доларів, які покриває ця 100-доларова знижка", - твердить Інна Богословська.

Інна Богословська також висловила припущення, що денонсувати "харківські угоди" можна лише у пакеті з денонсацією самих газових угод, укладених урядом Юлії Тимошенко у січні 2009 року. За підписання цих угод восени 2011 року Юлію Тимошенко засудили до семи років позбавлення волі.

Газ в обмін на флот

Водночас екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко вважає, що укладені у квітні 2010 року "харківські угоди" є вкрай невигідними для України, і їх варто було б денонсувати.

"Газ довгий час був елементом безпеки, а ця влада ще більше посилила цю залежність. У нас традиційно газ пов'язується із безпекою. Власне від 1997 року, коли російський флот отримав прописку у Криму, відтоді його перебування оплачувалося газом. Ця влада пішла ще далі, продовживши цю зв’язку газ-флот ще на 25 років", - каже Огризко.

"Безумовно, це помилка і цю помилку треба якомога швидше виправляти, бо черговий рік у харківських обіймах для України означає чергові збитки. Дамоклів меч базування Чорноморського флоту в Криму є очевидною загрозою для безпеки України", - додав екс-міністр.

На думку екс-міністра, якби у 2010 році Україна несподівано не змінила свою позицію, російський Чорноморський флот був би успішно виведений з України до 2017 року, як і передбачалося в попередніх угодах. Огризко, який очолював МЗС України у 2007-2009 роках, твердить, що у 2009 році російська влада почала готуватися до евакуації ЧФ з Криму.

Утім всі - і ті, хто захищає "харківські угоди", і ті, хто закликає до їхньої денонсації, погоджуються з тим, що вони так і не стали поштовхом до подальшого перегляду газових контрактів, як на це сподівалася українська влада.

Натомість, новою умовою перегляду контрактів Росія висунула ще одне ключове питання для безпеки України - можливість контролю над українською газо-транспортною системою.

Далі газ в обмін на трубу?

Як каже директор Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук, з одного боку питання збереження контролю над ГТС є дуже важливим для України, а з іншого - без отримання цього контролю навряд чи щось інше змусить російську сторону переглядати контракти. Відтак, ситуація ще довго залишатиметься такою, як і зараз.

"Через специфіку української ГТС у нас не виділені магістральні транзитні маршрути. І через ті ж самі труби, якими російський газ іде до Європи, газ іде і до внутрішніх споживачів в Україні. Отже, передача газогонів під контроль Газпрому означатиме передачу контролю над енергопостачанням всієї української економіки, включно із підприємствами, які вже є приватними. А без цього Росія не зацікавлена в ухваленні швидких рішень, бо з точки зору інтересів Росії кращого контракту, ніж нині є з Україною, просто немає, і кожен день цього контракту приносить Газпрому надприбутки", - каже Олександр Тодійчук.

Водночас, він радить не лякатися погроз Газпрому, який заявляє, що без згоди України на передачу Росії контролю над ГТС та з будівництвом обхідних газопроводів українська труба перетвориться на металобрухт.

"У мене була одна знайома, яка на базарі завжди питала: а скільки коштує ваша паршива курка? Я у трубопровідному транспорті працюю з 1978 року, і маю сказати, що російська ГТС побудована із тих самих труб, за тими самими технологіями і тими самими будівельниками. І якщо у нас ГТС, як вони кажуть, купа металобрухту, то те ж саме можна сказати і про російську".

Водночас експерт Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук вважає, що певні зрушення в україно-російських газових переговорах можна очікувати всередині травня, коли український президент Віктор Янукович має зустрітися із Володимиром Путіним, який на той час офіційно вступить на посаду президента Росії.

"Гадаю, травневі переговори вже окреслять, куди ми далі будемо рухатися із Росією. Я не виключаю, що ми навіть можемо почати отримувати газ із Європи по реверсу, і нам це подадуть як велику перемогу Києва. А насправді його постачатиме якась компанія, дуже пов'язана із Газпромом. Так ми і контрактів з Росією не змінимо, але не змінимо і кінцевого постачальника - Газпром", - вважає Юрій Корольчук.

Утім, існує ще один варіант розвитку подій - жодних кардинальних змін до початку нового опалювального сезону, коли, як каже екс-міністр енергетики Іван Плачков, позиція Києва на переговорах стає ще більш слабкою.

"Переговори відновляться не раніше кінця літа, напередодні опалювального сезону, бо це є вигідним для Росії. Саме у цей період можна змусити Україну погоджуватися на швидкі і важкі кроки, як, власне, це відбувалося завжди", - припускає колишній урядовець.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах