Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Телескоп NASA допоміг отримати нові дані про суперспалахи у Всесвіті

BBC Україна, 18 травня 2012, 20:43
0
15
Телескоп NASA допоміг отримати нові дані про суперспалахи у Всесвіті
Фото: AFP
Спалахи на Сонці мізерно малі, порівняно з деякими спалахами, за якими спостерігає телескоп NASA

За допомогою телескопа NASA науковці зробили нові кроки у вивченні надвеликих вибухів, які відбуваються на поверхнях деяких зірок.

Такі колосальні вивільнення магнітної енергії, відомі як суперспалахи, можуть пошкодити атмосфери планет, що рухаються довкола зірок, поставивши під загрозу форми життя, які можуть там існувати.

На щастя, дані, отримані за допомогою телескопа Кеплер, свідчать, що на зірках з повільною швидкістю обертання, таких як наше Сонце, суперспалахи трапляються доволі рідко.

Нові спостереження опублікував журнал Nature.

На сьогодні, ймовірно, найбільшим зафіксованим на Землі сонячним спалахом є "Каррінгтонська подія", що сталася 1 вересня 1859 року і яку описав англійський астроном Річард Каррінгтон.

Того дня до Землі з Сонця рушила хвиля електромагнітного випромінювання та заряджених частинок. Магнітне поле викинутої Сонцем матерії зіткнулося з власним магнітним полем Землі, спричинивши видовищне полярне сяйво. Електричні поля, що виникли в телеграфних проводах, викликали перешкоди у зв'язку.

Цікаво, що порівняно з деякими схожими подіями, побаченими за допомогою Кеплера, Каррінгтонський спалах доволі незначний. Суперспалахи в далекому космосі можуть нести в собі в 10 тисяч разів більше енергії.

Нині телескоп американського космічного агентства вивчає 100 тисяч зірок, відстань до яких складає 600-3000 світлових років і які розміщені на відносно невеликому клаптику неба.

Апарат відстежує випадки, коли світло від зірок тьмяніє, що може означати проходження перед зіркою планети. Водночас Кеплер збирає інформацію про різкі стрибки в яскравості зірок, які пов'язують зі спалахами.

Хіроюкі Маехара з Кіотського університету в Японії та його колеги на основі отриманих даних уклали найточнішу на сьогоднішній день статистику частоти та розміру суперспалахів.

За 120 днів спостережень Кеплер зафіксував 365 таких випадків. Лише 0,2% з них виникають на зірках, схожих на наше Сонце.

Сучасні теорії пояснюють це тим, що суперспалахи спричиняються магнітною взаємодією зірок з величезними планетами, які крутяться поблизу них. Однак у Сонячній системі орбіти найбільших планет – таких як Юпітер і Сатурн – пролягають далеко від Сонця.

Серед інших цікавих знахідок Кеплера – той факт, що на поверхні зірок, на яких виникають суперспалахи, утворюються величезні плями. Це частини поверхні з нижчою, ніж довкола них, температурою.

Науковці давно висувають теорії про те, що сталося б із Землею, якби на Сонці трапився суперспалах. Передбачають, що він міг би знищити озоновий шар, після чого на планеті підвищився б рівень радіації. Відтак, багато видів живих організмів могли б вимерти.

Однак це питання має і зворотний бік. У деяких далеких планетарних системах суперспалахи можуть, навпаки, сприяти виникненню життя, забезпечивши достатньо енергії в атмосфері, щоб там почалися необхідні для зародження органіки хімічні реакції.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах