Якщо порівняти публікації британських ЗМІ та заяви української влади, то вимальовуються два образи України, які не мають між собою майже нічого спільного. Одна – ворожа і расистська, інша – гостинна і толерантна. Чи мають обидва ці образи зв’язок із реальністю?
Програма Бі-Бі-Сі Панорама, яка вийшла в ефір 28 травня під назвою Стадіони ненависті і журналісти якої провели місяць в Україні і Польщі, показала кадри, з яких видно, як фани віддавали один одному "нацистські вітання" на трибуні футбольного стадіону, а коли на полі з'являлись темношкірі гравці, вони починали кричати, імітуючи мавп.
Журналісти Панорами стали далеко не першими, хто заговорив про прояви расизму чи антисемітизму в Україні, а додаткового розголосу додало те, що за тиждень в Україні та Польщі розпочнеться Чемпіонат Європи з футболу. Тим більше, що Україна стала першою колишньою радянською республікою, яка приймає змагання подібного рівня.
Менш ніж за місяць до старту чемпіонату правозахисна організація Amnesty International опублікувала заяву, де закликає футбольних вболівальників з Англії, які планують приїхати в Україну на чемпіонат Європи з футболу, остерігатися "расизму та міліції".
"Фани та сім'ї, які збираються відвідати Євро-2012 в Україні, мають вагому причину турбуватися щодо своєї безпеки - особливо це стосується расових меншин", - заявив представник Amnesty International в Україні Макс Такер.
Влада: небезпеки немає
Українські чиновники, у відповідь, мало не в один голос відкидають подібні звинувачення і твердять про гостинність та толерантність українців. Лунають навіть припущення про спеціальну медійну кампанію, спрямовану на погіршення іміджу України за кордоном.
Втім, як
написав в одному з останніх чисел Guardian Люк Гардінґ, українська влада сама доклала до цього чимало зусиль: "Відколи до влади прийшов президент Янукович, апаратчик радянського зразка, він, за висновками організації Freedom House, "виявив авторитарні тенденції". І саме ці негативи домінують в медійному дискурсі. Тепер до них додався і расизм.
Українське міністерство закордонних справ назвало проблему расизму "надуманою та міфічною".
"Міністерство закордонних справ України глибоко стурбоване тією дискредитацією України, яка розгорнута в деяких британських ЗМІ навколо нібито расистських проявів в Україні", - заявив у вівторок, 29 травня, керівник інформаційного департаменту МЗС Олег Волошин.
"Я не бачу з позиції УЄФА сьогодні жодних загроз для перебування в Україні громадян різних національностей", - сказав Директор турніру УЄФА Євро-2012 в Україні Маркіян Лубківський.
Речник міністерства внутрішніх справ Володимир Поліщук також сказав у коментарі ВВС Україна, що заяви про расизм в Україні є перебільшеними, а самі випадки – поодинокими.
"Інформація деяких зарубіжних ЗМІ про те, що в нас є факти расизму, вона дуже перебільшена.…Якщо взяти нашу статистику міліцейську та вивчити дуже уважно наші засоби масової інформації українські, які будь-який резонансний випадок завжди висвітлюють на своїх шпальтах, то можна зробити висновок, що це дійсно перебільшення", - заявив Поліщук.
Однак, попри відсутність офіційної статистики, в Україні трапляються випадки нападів на уродженців Азії чи Африки. Постраждалі та їхні близькі в таких випадках нерідко
говорять про расистське підґрунтя, тоді як міліція, за їхніми словами, наполягає на тому, що йдеться про "звичайний" кримінал.
Експерти та деякі вболівальники, з якими в останні тижні спілкувалася ВВС Україна, були менш категоричними, ніж чиновники, і визнавали, що зустрічалися з проявами расизму, але значно меншими, ніж це можна уявити зі ЗМІ.
"Говорити, що нічого немає і у нас все прекрасно, це не зовсім правильно... Так, на поверхні все прекрасно, але що заховано? Давайте розглянемо питання з точки зору футбольного хуліганства і проникнення неонацистів до фан-руху... Це дуже великий виклик для України, - розповідає Мрідула Гош, дослідниця, історик та правозахисник, що походить з Індії. – Але мені не хочеться зараз говорити, що все погано. Я тут живу, працюю, і таких, як я, багато. І на них не нападають кожен день. Однак потрібно було приділяти більше уваги соціальним проектам, не тільки будівельним і інфраструктурним, бо від соціальних залежить імідж країни".
Асоціації з "Sieg Heil"
Програма Бі-Бі-Сі Панорама, як твердять її автори, отримала свідчення антисемітизму в Україні та Польщі і зняла напад на групу азійських студентів. Інцидент зі студентами стався у Харкові - одному із міст, де прийматимуть Євро-2012.
14 квітня на стадіоні клубу Металіст у Харкові близько 2 тисяч фанів віддавали "нацистські вітання" своїй команді. Деякі фани сказали Бі-Бі-Сі, що вони кричали "Sieg Heil", тому що "Гітлер ненавидів чорних та євреїв" і так вони вболівають за свою команду.
Панорама отримала з цього приводу коментар місцевої міліції, яка заперечила, що це "нацистське привітання". Один з лідерів фанатського руху в Харкові Дмитро С. (попросив не називати його прізвище – ред.) також розповів ВВС Україна, що йдеться про традиційний рух, який вболівальники використовують щоразу, як їхня команда б’є кутовий: "Ніяких нацистських… Піднімаємо руки, коли йде подача кутового, піднімаємо шарфи".
Дослідниця та експерт Мрідула Гош не погоджується з таким поясненням, але закликає глибше вивчати це питання: "Футбол має свою мову – це мова вболівання, мова вболівання мусить показувати свою культуру. Якщо ця культура буде ототожнюватися з минулим жахом, який нести нам соромно, тоді треба щось з цією культурою робити, правда? Це більш глибинне явище і поняття. Вони руки так піднімають, але чи вони усвідомлюють, що руки так підняти може асоціюватися в загальноєвропейському масштабі, що це Sieg Heil?"
Фани проти хуліганства
Панорама також продемонструвала відео, на якому видно бійку, яка спалахнула на трибуні між уболівальниками. Згодом хулігани несподівано помітили нову мішень - невеличку групу азійських студентів, які хотіли підтримати свою команду. Їх почали бити руками та ногами. Як виглядає, твердять автори програми, причиною нападу міг стати їхній колір шкіри.
Харківський уболівальник, з яким спілкувалася редакція ВВС Україна, розповідає, що сутички між уболівальниками трапляються, так само як і прояви расизму, але каже, що в останні роки їх стає значно менше.
"Раніше цього (прояви расизму - ред.) було трохи більше, зараз цього майже немає. Буває, якісь люди з'являються, але на стадіоні цього майже не відбувається", - розповідає вболівальник. За його словами, расистських проявів серед уболівальників значно поменшало на початку 2000-х років.
Сам Дмитро пояснює це дорослішанням покоління та більш жорстким законодавством в Україні. Якщо і трапляються такі випадки, каже він, то йдеться переважно про расистські вигуки, але сама спільнота вболівальників намагається протидіяти цьому.
"Коли людям по 16 років і по 15, коли вітер у голові... Ми намагаємося просто людям конкретно пояснювати, що за це може бути і чим це може закінчитися", - каже Дмитро і додає, що будь-які порушення на стадіоні позначаться на клубі, а цього вболівальники не хочуть.
Редакція ВВС Україна також через прес-службу донецького Шахтаря зв’язалася з членом офіційного фан-клубу команди Тареком Аліду з Марокко. Він уже сім років живе в Україні та вболіває за донецький Шахтар. Каже, що ходить майже на всі домашні матчі Шахтаря і на матчі збірної в Донецьку, а донецьку публіку називає толерантною.
"Я просто сам займаюся футболом і ходив на стадіони не лише в Україні, у себе, в Туреччині, в деякі країни. І дуже здивувався, що навіть той мінімум, який, зазвичай, є всюди, на всіх футбольних матчах, в Україні я не бачив", - сказав уболівальник і додав, що бував свідком бійок між іноземцями та українцями, але, на його думку, спровоковані вони були не проявами расизму: "Я вважаю, що це не расизм, просто є люди, які шукають проблеми всюди і їх знаходять, і все".
Одна з людей, опитаних ВВС Україна на вулиці Києва, зазначила, що на стадіоні можна опинитися в небезпеці не тільки через колір шкіри, а навіть через колір футболки, який свідчить, що людина вболіває за інший клуб.
Хвороба ультрас
Автори Панорами продемонстрували зняті в Україні та Польщі кадри колишньому капітану збірної Англії Солу Кемпбеллу, який є темношкірим. У відповідь він висловив сумнів у тому, що це було правильне рішення віддати Євро-2012 Україні та Польщі.
"Вони повинні сказати: якщо ви хочете проводити цей турнір, то вирішіть свої проблеми. Ви не заслуговуєте проводити такі престижні змагання у своїй країні".
Кемпбелл також дав вболівальникам власні настанови: "Залишайтесь вдома. Дивіться чемпіонат по телевізору. Не треба ризикувати. Тому що назад ви можете повернутись у трунах".
Мрідула Гош, переглянувши уривки з програми Панорама, сказала ВВС Україна, що будь-яка людина зреагувала б на такий сюжет емоційно:
"Будь-яка людина, якщо подивиться на це відео, безвідносно до країни, буде мати дуже бурхливу реакцію. Я думаю, що такі випадки могли бути де завгодно. І ми знаємо чудово, що фан-рух ультрас по всій Європі мають таку хворобу".
Мрідула Гош розповідає, що особисто брала участь у тренінгах в рамках проекту посольства Норвегії та ФАРЄ-УЄФА для більш як двох тисяч волонтерів по всій Україні, які працюватимуть на Євро-2012, і каже, що в Україні добре обізнані з небезпеками расизму і підготовлені до нього.
Дослідниця називає "ганебними" явища, показані на відео, але закликає не перебільшувати, що постраждає кожен, хто приїде. За словами Гош, речі, які ілюструвала Панорама, більш характерні для матчів футбольних клубів, тоді як на матчах збірних панує зовсім різна атмосфера: під прапором однієї країни об’єднуються люди зовсім різні за кольором шкіри: "Якщо я буду вболівати за національну збірну України?... Український вболівальник теж не матиме одного кольору шкіри".
"Так проблема є, але вона не така, щоб зупинити людей приїхати сюди. Проблема більше глибинна. Добре, що вони забили на сполох, тому українській владі це дасть додаткові важелі, щоби таких проблем не було. Вони вже попереджені, я б сказала так", - додає Гош.
Вона називає "безпрецедентними" ті заходи безпеки, яких вживає українська влада готуючись, до Євро-2012, і вважає це одним з дієвих механізмів запобігання проблем.
Расизм людей чи установ?
Українські чиновники та коментатори одностайно твердять про гостинність українців, але звідки тоді беруться навіть ті "поодинокі" та "перебільшені" прояви расизму?
Мрідула Гош розповідає, що за даними дослідження, проведеного Східно-Європейським Інститутом Розвитку, люди в Україні толерантно ставляться одне до одного, живучи у сусідніх квартирах чи сидячи за однією партою. Проблеми можуть виникнути, коли збільшується соціальна дистанція чи людина не стикається з владними інституціями:
"Я вважаю, що інституції місцевого рівня набагато більше показують свою, подекуди, нетолерантність своїм нерозумінням проблеми людей іншого кольору шкіри, ніж прості люди. Прості люди тут не є расистами. Це може вам сказати будь-який біженець чи шукач притулку".
Нетолерантність влади Гош вбачає, наприклад, у традиції селити українських та іноземних студентів вузів у гуртожитках окремо. За словами експерта, це може викликати відчуття, що, може, комусь надали кращі умови.
Така дезінтеграція проявляється і на прикладі фан-руху в Україні, каже Гош: "Я весь час говорила, п’ять років, що ці іноземні студенти, ці спільноти, які живуть, які відрізняються за зовнішньою ознакою, вони не дуже інтегровані до футбольного фан-руху. Фани не бачать їх у своїх лавах".
Європейський керівний футбольний орган, УЄФА, у відповідь на критику України та Польщі заявив, що надання права провести турнір обом країнам було спробою побороти складні соціальні явища, такі як расизм.
З тим, що проведення Євро справді може певним чином зарадити цьому, погоджуються і експерти. Расизм, твердить Мрідула Гош, завжди буде в закритих суспільствах, але зникає – у відкритих, куди приїжджають багато людей і чиї члени самі активно подорожують.
Співорганізатор Євро-2012, Польща, також оприлюднила заяву у відповідь на програму Бі-Бі-Сі та запевнила іноземних уболівальників, що їм не загрожують расистські нападки.
Речник польського міністерства закордонних справ Марцин Босацькі особисто запросив екс-капітана збірної Англії Сола Кемпбелла таки відвідати чемпіонат.
Джерело: BBC Україна