Представники влади запевняють, що закон Про гарантії виконання державою рішень судів не скасовує пільг. Експерти ж вважають, що пільговики втратили можливість стягати їх через суд.
Лише півтори сотні чорнобильців протестували проти остаточного ухвалення Верховною Радою закону Про гарантії виконання державою рішень судів.
Цілком у дусі оруелівського Міністерства миру, що опікувалося війною, законопроект, який мав відрегулювати виконання судами рішень щодо виплат пільг чорнобильцям, афганцям та іншим категоріям пільговиків, натомість став причиною масових протестів та навіть спроби штурму будівлі парламенту восени минулого року, коли законопроект було
ухвалено у першому читанні.
Найбільш суперечливою нормою законопроекту був другий розділ, який, у разі затвердження, надавав уряду право встановлювати порядок і розмір компенсаційних виплат пільговикам, які нині визначаються окремими законами. На думку оглядачів, це означало б, що уряд керуватиме виплатою пільг у ручному режимі, залежно, як ішлося у законопроекті, від можливостей бюджету, а, фактично, - не виплачувати пільги взагалі.
Законодавство, що було ухвалене більше 20 років тому, передбачало, що інваліди Чорнобиля одержують у шість, вісім чи десять разів більшу пенсію від мінімальної, встановленої в Україні.
Поки розмір мінімальної пенсії був невеликим, держава могла виплачувати пільгові пенсії у повному обсязі. Але з кожним роком це ставало все проблематичніше. Де-факто, ці компенсації часто не виплачуються, але пільговики могли оскаржувати й оскаржували такі дії уряду в суді, іноді навіть виходячи на рівень Європейського суду з прав людини.
Віце-прем’єр-міністр і міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, який опікується справами пільговиків, заявляв, що нині для всіх виплат чорнобильцям та іншим категоріям пільговиків щороку у бюджеті треба знаходити 170 мільярдів гривень.
Читання друге, відредаговане
Друге читання і, як завжди, блискавичне ухвалення закону в цілому, відрізнялося тим, що, за словами головуючого на засіданні, заступника голови парламенту Адама Мартинюка, суперечливу норму, начебто, було вилучено із тексту закону.
"Щоб не було, як кажуть, зловживань і звинувачень, що проголосували і забрали пільги, ми другого розділу не зачіпаємо. (Голосуємо) прийняти у другому читанні і в цілому, як закон, лише редакцію першого розділу, і другого розділу, що він вступає в дію з 1 січня 2013 року, і Кабміну розробити відповідні законодавчі акти до 2014 року", - заявив віце-спікер.
Після такої заяви і попри те, що напередодні голосування голова Верховної Ради Володимир Литвин заявляв, що для ухвалення цього законопроекту забракне голосів, "за" законопроект "Про гарантії виконання державою рішень судів" проголосували 259 депутатів.
Коментуючи результати голосування, керівник фракції Партії регіонів у парламенті Олександр Єфремов заявив, що закон у тому вигляді, як за нього проголосувала провладна більшість, не містить жодних норм про скасування чи обмеження пільг окремим категоріям громадян, таким, як чорнобильці чи афганці.
"У законопроекті немає нічого, пов'язаного із цим. Залишаються тільки норми виконання рішень європейських судів, а ті скандальні норми (про скасування пільг - ред.) вилучено і на голосування не поставлено", - заявив лідер регіоналів у парламенті.
Водночас депутат від БЮТ Андрій Павловський твердить, що хоча в ухваленому законі немає норм про скасування чи обмеження самих пільг, він значно ускладнює для громадян судову процедуру оскарження їх невиплати:
"Цим законом фактично ускладнили виконання тих самих судових рішень із соціальних питань для тих же чорнобильців, афганців та дітей війни", - заявив пан Павловський, і зауважив, що якщо раніше кошти за судовими рішеннями виплачувалися через відділення Пенсійного фонду чи соціальних служб, то зараз цим опікуватиметься Державне казначейство.
"Як ви собі уявляєте, що бабуся-пенсіонерка чи чорнобилець зможе отримати кошти від державного казначейства? Ні порядку, ні механізму отримання цих відсуджених грошей немає", - каже опозиційний депутат.
Від "ручного керівання" пільгами до "ручного керування" виконанням судових рішень
Колишній заступник міністра праці та соціальної поілтики, а нині експерт Центру Разумкова Петро Розенко каже, що у разі, якщо президент підпише ухвалений депутатами закон Про гарантії виконання державою рішень судів, то, власне, громадяни будуть позбавлені такої гарантії, хоча і не позбавлені пільг:
"Проблема цього закону у тому, що він, фактично, проголосований зі слів. Я уважно прочитав стенограму, і зі слів Адама Івановича(Мартинюка - ред.), та частина, що стосувалася переведення пільг в "ручний режим", була вилучена із законопроекту. Але, жодних гарантій із виконання рішень судів стосвно соціальних пільг у законі немає. Згідно із цим законом держава отримує законну можливість не виконувати рішення українських судів по соціальних виплатах. Це означає, що громадянин, який має на руках рішення суду по соціальних виплатах, буде позбавлений можливості реально отримати живі кошти від держави на виконання цих рішень", - вважає експерт, і пояснює, що закон змінив сам механізм вирішення суперечок щодо пільг:
"Раніше механізм виконання цих рішень був чітко встановлений - рішення суду набувало чинності, направлялося до виконавчої служби, виконавча служба давала припис Пенсійному фонду або управлінню праці, і той орган мав це виконати. Якщо цього не було, то кошти примусово списувалися із її рахунків. Тепер цей механізм скасовано, і запроваджується зовсім інша процедура - через державне казначейство, а державне казначейство може відхилити звернення, причому без будь-яких пояснень", - каже Павло Розенко.
Із такими оцінками погоджується і голова комітету економістів України Андрій Новак. Він вважає, що тоді, як увагу преси та пільговиків було прикуто до небезпеки "ручного управління" пільгами, депутати проголосували за "ручне управління" виконанням судових рішень:
"Насправді відбулося введення "ручного управління" у системі виконання судових рішень щодо соціальних виплат. Як ви можете знати, чи є у бюджеті гроші для виконання рішень, чи нема. Коли соціальні пільги не є тим, що колись називалися захищеними статтями, то наявність коштів у бюджеті на їх виплату є суто філософським питанням, бо уряд може виішити, що кошти, які є, призначені для фінансування інших статей, наприклад, чергового Євро 2012, а не на виконання рішень судів по соціальних пільгах", - каже Андрій Новак.
Джерело: ВВС Україна