Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Заспокійливі заяви уряду дедалі більше непокоять економістів

BBC Україна, 14 червня 2012, 17:14
0
4
ВВС Україна: Заспокійливі заяви уряду дедалі більше непокоять економістів
Фото: УНІАН
Українські урядовці дедалі частіше роблять заяви про те, що Україну не очікує дефолт

Українські урядовці дедалі частіше роблять заяви про те, що Україну не очікує дефолт, пришвидшення інфляції чи зниження курсу національної валюти. Вони також кажуть, що стабільність курсу гривні та падіння цін є цілком природними явищами, а не результатом штучного стримування з боку уряду.

Водночас експерти, більшість з яких прогнозують і пришвидшення інфляції, і падіння курсу гривні до кінця цього року, закликають подивитися на реальні економічні показники.

Останнім із українських урядовців, хто був змушений коментувати інформацію про можливість дефолту України, тобто нездатність розрахуватися із боргами, був перший віце-прем'єр Валерій Хорошковський. На початку червня дослідницька структура Business Insider помістила Україну на п'яте місце країн, яким, на думку експертів компанії, загрожує дефолт. При цьому список цих країн очолила Греція.

"На сьогодні ми не бачимо загрози дефолту взагалі. Тобто, і в рамках збалансованості бюджету, і в рамках економічного розвитку ми на сьогоднішній день можемо обслуговувати свої борги без проблем", - заявив Валерій Хорошковський, і звернув увагу на те, що у червні, місяці, який раніше експерти називали серед найбільш проблемних з точки зору розрахунків із зовнішніми боргами, Київ абсолютно вчасно здійснив усі виплати.

Утім, певним чином розрахунки із зовнішніми боргами у червні були полегшені домовленістю із російським Внєшторгбанком про реструктуризацію половини боргу у 2 мільярди доларів із відтермінуванням виплат до 2014 року під майже 8% річних. Крім того, у другому півріччі Україна має погасити 1,4 мільярдів зовнішніх боргів, включно із 800 мільйонним платежем за попередні кредити МВФ.

Перший віце-прем'єр також повідомив, що наразі український уряд не збирається переглядати основні макропоказники. Тобто, уряд і надалі вважає, що цього року українська економіка зросте на 3,9% при інфляції у 7,9.

Інші цифри

Водночас Світовий банк прогнозує, що у 2012 році український ВВП зросте лише на 2,5%, - це у понад два рази менше, ніж за минулий рік, коли зростання української економіки становило 5,6%.

Реальні показники української економіки поки що ближчі до таких прогнозів: - за перший квартал 2012 року український ВВП зріс лише на 2%, тоді як у четвертому кварталі 2011 року зростання становило 4,7%.

Крім того, за перші п'ять місяців року інфляція склала лише 0,4%, а у травні було навіть зафіксовано дефляцію у 0,3%.

У травні також дещо змінилися і тенденції на готівковому валютному ринку, зокрема, різко зросли обсяги купівлі валюти населенням. Згідно із даними НБУ, банки купили валюти у населення на 1,358 мільярдів доларів, а продали - на 1,885 мільярдів, тобто, різниця склала понад півмільярда доларів. Водночас лише у квітні різниця між обсягами проданої на купленої населенням валюти була у 2,5 рази меншою - 209 мільйонів доларів.

Крім того, валютні резерви НБУ у травні скоротилися на 902 мільйони доларів, і нині складають 30,8 мільярдів доларів. Щоправда, із цієї суми витрати Нацбанку на підтримку гривні склали лише 45,3 мільйонів доларів, які НБУ витратив на підтримку національної валюти інтервенціями на міжбанківському ринку.

Утім, негативні явища у зовнішній торгівлі, і зокрема, збільшення дефіциту торгівельного балансу на 13,5%, у Національному банку пояснюють несприятливою зовнішньою кон'юнктурою, зумовленою економічними негараздами у Європі та загалом у світі. А нинішній стабільний обмінний курс називають цілком об'єктивним.

Пацієнт радше мертвий?

Водночас колишній заступник голови НБУ, екс-директор валютного департаменту Нацбанку Сергій Яременко каже, що стабільність, якою так хизується чинна українська влада, починає перетворюватися у загрозу економіці, особливо за умов кризи. Ті, фактори, на які в уряді посилаються як на позитивні при прогнозах - баланс бюджету та розвиток економіки, експерт перераховує серед факторів ризику:

"Ми свідомо давимо нашу економіку заради того, що ми називаємо стабільністю. Ставиться мета - низька інфляція, і під це обмежуються гривневі ресурси і тримається курс. Ну, так вже дефляцію маєте. А падіння цін - це від падіння попиту і доходів населення. Далі - це падіння бази для оподаткування, бюджетна криза. А валютні резерви чому у нас на одному рівні? Не тому, що ми страшенно багато експортуємо, а тому, що дужа мало почали купувати. Виробничий сектор немає під це ресурсів, ані кредитних, ані інвестиційних. Тому цю стабільність нормальна людина вже має розцінювати як стабільно погані показники у пацієнта, що вмирає", - каже Сергій Яременко.

Колишній заступник голови Нацбанку радить урядові врахувати, що і українська, і світова економіка вступили у кризу, під час якої не можна застосовувати ті самі методи, як при зростанні, зокрема, і штучно вилучаючи із економіки кошти заради приборкання інфляції та контролю над курсом національної валюти.

Гривні - волю, курсу - гнучкість

Із цим погоджується і екс-міністр економіки Віктор Суслов. Він твердить, що за умов, коли валюти головних торгівельних партнерів України - ЄС та Росії - останнім часом зазнали значної девальвації, стабільність гривні лише ускладнює і без цього нелегку ситуацію для українських експортерів, а через це, каже експерт, відбуватиметься подальше зниження доходів бюджету та притоку валюти і накопичення боргів, а відтак, і зростання можливості дефолту.

"Від початку травня євро девальвувало до гривні на 6,8%, рубль - на 12%. А ми ігноруємо курсову політику торгівельних партнерів, заціпилися за долар, і висимо. Це не дає ефективно впливати на торгівельний та платіжний баланс. Тому українському уряду треба дуже уважно поставитися до рекомендацій експертів, і, зокрема, МВФ, які закликають перейти до політики гнучкішого валютного курсу, відмовившись від жорсткої прив'язки до долара. Бо збереження нинішньої політики може мати катастрофічні наслідки, бо вона призводить до швидкого накопичення зовнішніх боргів, неминучості різкої девальвації гривні, що у перспективі означає і боргову кризу, і реальнішу загрозу дефолту", - вважає Віктор Суслов.

Утім, як неодноразово відзначали і економічні, і політичні експерти, традиційно стабільність курсу гривні до долара спримається пересічними українцями як один із показників успішності діяльності влади, а відтак, очікувати якихось змін у курсовій політиці до жовтневих парламентських виборів не варто.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах