Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС: Через кризу єврозони зменшено допомогу бідним країнам

BBC Україна, 25 червня 2012, 16:47
0
7
ВВС: Через кризу єврозони зменшено допомогу бідним країнам
Фото: AFP
Європейська боргова криза призвела до зменшення обсягів допомоги бідним країнам

Європейська боргова криза призвела до зменшення обсягів допомоги бідним країнам, вказує нова доповідь, оприлюднена організацією Data, яка стежить за міжнародною допомогою.

Це перше значне скорочення європейської допомоги за останнє десятиліття.

Найбільше скорочення зовнішньої допомоги у 2010/11 фінансовому році припало на дві країни, які найсильніше вражені борговою кризою, – Іспанію та Грецію.

Але зменшився і сукупний обсяг європейської допомоги країнам, що розвиваються, – на 1,5%.

Доповідь вказує, що нові цифри "свідчать про те, що тягар європейськоої економічної кризи лягає на плечі також і найбідніших народів світу".

"На тлі заходів суворої економії в Європі ми бачимо нині їхній вплив на програми, які допомагають рятувати життя", – додає доповідь.

У 2010-11 фінансовому році Іспанія скоротила свій бюджет зовнішньої допомоги, – який був шостим за обсягами у Європі, – майже на третину.

Греція змушена була скоротити власний, набагато скромніший, допомоговий бюджет на 40%, вказує дослідження Data.

Завдання в подоланні бідності

Доповідь оприлюднено в межах лобістської кампанії міжнародних допомогових агенцій у час, коли лідери країн Євросоюзу починають розглядати бюджет ЄС на наступні сім років.

Упродовж минулих десяти років асигнування на зовнішню допомогу і фінансування програм розвитку стабільно зростали.

На європейські країни припадає трохи більше половини всієї зовнішньої допомоги у світі.

Багато з європейських країн поволі наближалися до визначеного ООН завдання, аби 0,7% державного бюджету виділялося на допомогу бідним країнам.

Нідерланди та деякі скандинавські країни перевищили цей показник у своїх держбюджетах.

За обсягами коштів найбільшими трьома донорами в ЄС є Німеччина ($14 млрд – 0,39% держбюджету), Британія ($13,5 млрд – 0,55%) та Франція ($12 млрд – 0,42%).

Один зі співавторів доповіді Адріан Ловетт вказує, що найбільше постраждають через скорочення допомогових асигнувань бідні африканські країни.

"Країни, за які ми найбільше хвилюємось, переважно в Африці – скажімо, Мозамбік, Танзанія і Малаві. Їм вкрай потрібна допомога, яка щодня рятує життя людей", – каже він.

Серед допомогових агенцій, – а також урядів західних країн, які виділяють цим агенціям кошти, – досягнуто згоди в тому, що фінансова допомога таки спрацьовує.

Але є в міжнародної допомоги і критики.

Дехто каже, що вона розподіляється несфокусовано і не заохочує уряди бідних країн брати на себе частину відповідальності за кепський стан справ.

Критики аргументують свою позицію тим, що, наприклад, за умов, коли найкращими шпиталями на Гаїті опікується міжнародна організація Лікарі без кордонів, а в Чаді в посушливих районах колодязі бурить в землі допомогова організація Оксфам – то що ж тоді роблять уряди тих країн?

Розумне керівництво

Критики також вказують і на те, що такі країни як Китай та Індія – як також і багато африканських країн, які нині переживають економічне піднесення, не стають багатшими завдяки допомозі.

У цих випадках, вказують критики зовнішньої допомоги, інвестиції в інфраструктуру, експорт корисних копалин та економічна лібералізація відіграють куди більшу позитивну роль, аніж пряма фінансова допомога.

Адріан Ловетт відкидає ці закиди прикладом африканської Гани.

"Гана отримувала у минулому значні обсяги допомоги. Ця допомога завдяки розумному керівництву в масштабах країни та завдяки гарній координації зусиль донорів була використана за призначенням. І як наслідок, Гана нині підійшла до такого етапу, коли вона вже не буде потребувати зовнішньої допомоги. Таким шляхом, на нашу думку, мали би йти багато африканських країн", – додає Ловетт.

Але він вирізняє види допомоги. Є надзвичайна допомога – скажімо, жертвам голоду – і довготермінова допомога, яка сприяє розвиткові країни.

Він каже, що прибічники фінансової допомоги бідним країнам, до яких він зараховує і себе, хотіли б у майбутньому стати безробітними.

"Завжди будуть міжнародні зусилля довкола гуманітарних криз. Це природньо! Але ми би хотіли дочекатися дня, коли ми допомагатимемо деяким країнам, а вони в свою чергу допоможуть нам налагодити відносини на рівних. І ми б хотіли щоб такі рівноправні стосунки прийшли на зміну старій моделі стосунків між донорами та отримувачами допомоги".

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах