Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Норвегія згадує жертв терактів Брейвіка

BBC Україна, 22 липня 2012, 13:15
0
6
Норвегія згадує жертв терактів Брейвіка
Фото: BBC
Стрілянина на острові Утойя стала накривавішим терактом у Норвегії з часів Другої Світової

У Норвегії поминають жертв Андерса Брейвіка. Рік тому внаслідок подвійного теракту, скоєного ним у місті Осло та на острові Утойя, загинуло 77 осіб.

22 липня – день, що назавжди залишиться у пам’яті норвежців, день, який вся країна намагається забути, проте ніколи не забуде – річниця терактів, скоєних Андерсом Брейвіком.

У ці дні, коли Норвегія готується відзначити першу річницю терактів, люди знову переживають той жах, що охопив країну минулого літа.

Вибух автівки у центрі Осло, що мав на меті вбити керівництво країни, та подальша стрілянина на острові Утойя, влаштована Брейвіком з метою знищити молоде покоління Трудової партії, забрали життя 77 осіб, більшість з яких були підлітками.

Норвезькі події стали одним із найкривавіших терактів у світі за кілька останніх десятиліть.

Брейвік ретельно спланував вбивства та діяв із такою жорстокістю та холоднокровністю, що його навіть не зупинили благання жертв зглянутися і не вбивати.

Під час стрілянини на острові Утойя вбивця зупинився лише на секунду, аби перезарядити зброю, а потім безжалісно продовжив стрілянину.

Наймолодшій жертві Брейвіка у літньому таборі на острові Утойя було лише 14 років.

Море з квітів

У перші ж дні після трагедії стало зрозуміло, що реакція норвежців та уряду країни на ці криваві вбивства буде надзвичайно сильною.

Десятки тисяч норвежців вийшли на вулиці Осло з букетами троянд на знак вшанування пам’яті жертв терактів. Люди залишали букети біля Кафедрального собору у центрі міста, де утворилося справжнє море з мільйонів квітів. Разом з букетами люди приносили свічки та листівки.

"Якщо одна людина здатна виявити стільки ненависті, уявіть лише, скільки любові ми можемо виявити всі разом", - було написано в одній з них.

Прем’єр-міністр Норвегії Єнс Столтенберг пообіцяв зробити все можливе задля збереження ключових цінностей країни. В одній зі свої промов політик зазначив, що відповіддю Норвегії на ці акти насильства стане посилення демократі та прозорості у країні. За рік після трагедії, все вказує на те, що Столтенберг виконав свою обіцянку.

На законодавчому рівні не було жодних змін, які б посилювали повноваження поліції та служб безпеки. Урядовці не внесли жодних коректив до антитерористичного законодавства та не запровадили жодних спеціальних положень щодо судочинства над підозрюваними терористами.

Камери спостереження, так само, як і раніше, є досить рідкісним явищем на вулицях міст, а офіцери поліції можуть носити зброю тільки після отримання відповідного дозволу.

Навіть ворота, що ведуть до будівлі парламенту у самому центрі Осло лишаються відчиненими, їх не охороняють вартові.

На думку урядовців, громадянам країни не хотілося б, щоб через скоєні Брейвіком вбивства обмежувалися їхні основні права та приватне життя.

Права людини - передусім

Намір Норвегії передусім захистити основні права людини поширився навіть на самого Брейвіка. Це можна було побачити протягом судового процесу над звинувачуваним, що тривав 10 місяців та закінчився минулого тижня.

Протягом всього процесу до Андерса Брейвіка ставилися так само, як і до будь-якого іншого підозрюваного у скоєнні злочину. Більш того, звинувачений почувався настільки вільно, що під час одного із судових засідань він віддав залу нацистський салют.

Протягом першого тижня судових засідань Брейвік був ключовою постаттю: п’ять днів поспіль підозрюваний розповідав у суді, як і чому він планував та скоював вбивства.

На відстані трохи більше одного метра від звинувачуваного сиділи родичі загиблих та ті, кому вдалося вижити після скоєних ним терактів.

І хоча телебачення перервало трансляцію наживо з залу суду, коли Брейвік давав свідчення, видання всього світу надрукували кожне його слово.

Норвежці були шоковані почутим. Зокрема, його екстремістськими та антимусульманськими поглядами. У суспільстві навіть виникли побоювання, що оприлюднення такої інформації може сприяти залученню інших до тих ідей, що їх поділяє Брейвік.

Проте, на думку юристів, відкритий суд над Брейвіком дав норвежцям змогу скласти про нього власну неупереджену думку та, навпаки, відвернув від нього потенційних прибічників.

Приклад суду над Брейвіком переконав норвежців у тому, що їхній країні вдалося створити альтернативну модель боротьби з тероризмом.

"Єдиний спосіб боротьби з терористами - показати їм, що ми кращі за них", - каже Жан Егеланд, заступник голови організації Human Rights Watch та колишній посадовець МЗС Норвегії.

"Головна ідея терористів полягає в тому, щоб викликати страх та паніку та змусити нас поступитися нашими ліберальними цінностями… Вони хочуть заманити нас на свій темний бік… Ми маємо завадити їм у цьому", - підкреслив він.

Егеланд також засудив те, у який спосіб інші країни, зокрема США, реагують на випадки тероризму, з якими зіштовхуються. На його думку, створення спеціальних в’язниць для підозрюваних у терактах, на кшталт тієї, що в Гуантанамо, застосування до них тортур та катувань, є контрпродуктивним.

Інша динаміка

Проте терористична загроза, що постала перед Сполученими Штатами, дещо відрізнялася від тієї, з якою зіштовхнулася Норвегія в особі Брейвіка.

Америка веде боротьбу із нападами на власну територію та державні об’єкти, розташовані по всьому світу, що здійснюються воєнізованою мережею. Представники цього угруповання невпинно розробляють нові методи та форми здійснення нападів зі своїх баз, розташованих у різних країнах.

Американський експерт з питань безпеки Марко Вісензіно переконаний, що коли нація перебуває під постійною загрозою та має війська по всьому світу, динаміка тероризму зовсім інша.

У Норвегії цю проблему слід вирішувати правовими методами, тоді як у США на цю проблему слід дивитися під кутом військової стратегії, оскільки під загрозою ціла нація, переконаний Вісензіно.

Жан Егеланд визнає, що не знає, як би Норвегія відреагувала на минулорічні теракти, якби за ними стояло іноземне угруповання на кшталт Аль-Кайди. Проте він переконаний, що у такому випадку реакція його країни була б кращою за ту, яку свого часу продемонстрували США.

Джерело: ВВС Україна

ТЕГИ: тероризмрічницяНорвегія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах