Якщо вірити трьом чинним рішенням трьох облрад, у трьох областях України не діє "закон Колесніченка-Ківалова". В Партії регіонів кажуть, що ті, хто не виконуватимуть його положення, нестимуть кримінальну відповідальність. Хто виявиться крайнім?
Після того, як 3 липня парламент у драматичних обставинах ухвалив, а 8 серпня президент підписав закон Про засади державної мовної політики, низка місцевих рад східних та південних регіонів України ухвалили рішення про надання російській мові на їхніх територіях статусу регіональної. І хоча навіть співавтор закону, народний депутат Вадим Колесніченко, заявляв, що такі рішення можуть мати виключно інформативний характер, складалося враження, що російська мова переможними кроками просувається регіонами України.
У цих обставинах не дивно, що власною реакцією на закон про мови розродилися і західноукраїнські облради. Ця реакція була несподівано радикальною: обласні парламенти вирішили не визнавати дискусійний закон чинним на території їхніх областей. 16 серпня таке рішення ухвалили в Тернополі, 23 серпня – в Івано-Франківську а цього тижня – у Львові.
Іменем закону
Представники обласних рад, які ухвалили безпрецедентне рішення про те, що один із законів України не підлягає виконанню на їхній території, аргументують свою позицію, посилаючись... на Конституцію і закони України.
"Я усвідомлюю, що обласна рада не може відміняти закони чи вважати їх нечинними, але в той же час в Конституції України чітко прописана стаття, яка говорить, що жоден громадянин не зобов’язаний виконувати злочинні накази влади. Оскільки цей закон було прийнято з грубим порушенням Конституції та низки інших законів України, то ми вважаємо, що він є злочинним, а отже таким, що не підлягає виконанню на території області", – сказав у коментарі ВВС Україна голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич.
Чи має обласна рада або її голова повноваження визначати, які правочини є порушенням Конституції, а які – ні? Чи не краще було б звернутися з цим питанням до суду? Олександр Сич каже: "Як у нас працює судова система, ні для кого не секрет. В Україні сьогодні ані законодавча, ані судова влада не є незалежними – вони виконують волю Адміністрації Президента і виконавчої гілки влади. А якщо вони не є незалежними, значить, вони не можуть приймати адекватних рішень".
Теоретично подібні рішення мали б стати приводом для, м’яко кажучи, стурбованості офіційного Києва. Адже якщо сьогодні одна облрада ухвалює рішення про невизнання на своїй території закону про мови, то що заважає іншій раді завтра, приміром, вирішити не виконувати закон про Збройні сили або визнати, що на її території офіційною валютою не є гривня? Чи не є подібні рішення передвісниками зародження регіонального сепаратизму в Україні?
Схоже, представники влади не переймаються цими питаннями. "Всі рішення облрад – це дурниці, не варті навіть паперу, на якому вони написані, – каже ВВС Україна Вадим Колесніченко. – Людина, яка писала цей папір – дурень, і я це можу довести в суді, бо тільки дурень може сказати, що закони України не діють на території якоїсь з областей".
Депутат-регіонал вважає, що головна причина появи цих рішень – близькість парламентських виборів і прагнення партії Свобода, яка грає першу скрипку в галицьких обласних радах, наростити свій рейтинг.
"Там немає жодного сепаратизму. Там є конкретна політична сила, яка програє передвиборчу кампанію, тому що одна справа люстрації серед українців робити, а інша – займатися брудом, сміттям і комунальними платежами. За два роки вони вже місцевому населенню обридли, тому зараз їм треба відвернути від себе відповідальність і намагатися, щоб до них хтось застосував якісь адміністративні заходи, щоб показати, які вони гарні, а як до них погано ставиться "москальська" влада. Але ніхто з ними до закінчення виборчої кампанії нічого робити не буде", – каже Колесніченко.
Знайти і покарати
Поки що влада офіційно відреагувала на ухвалення рішень про визнання мовного закону недійсним, заявивши прокурорські протести. Цього тижня Івано-Франківська облрада вже навіть встигла відхилити протест в.о. обласного прокурора Володимира Гаврюшенка. Питання про розгляд аналогічного протесту внесли до порядку денного найближчого засідання Тернопільської облради, і дуже ймовірно, що вона ухвалить саме таке рішення.
У цих обставинах слово взяли політики. "Якщо хоч один один обласний паночок спробує не виконати норму закону, посадові особи притягуватимуться до відповідальності: від адміністративної до карної", – заявив Вадим Колесніченко днями в ефірі севастопольського телеканалу НТС.
У відповідь на це Олександр Сич – нагадаємо, посадова особа однієї з західноукраїнських облрад – каже: "А не побоюється Колесніченко, що коли в Україні восторжествує демократія, він сяде довічно в тюрму? Я переконаний, що рано чи пізно ці каліфи на годину будуть зметені з крісел центральних органів влади. А коли вони будуть зметені з цих крісел, вони будуть відповідати відповідно до українського законодавства. І за злочини, вчинені проти української держави, вони будуть сидіти по тюрмах".
Припустити, що хтось з посадовців західноукраїнських облрад буде покараний за рішення не виконувати чинний закон України, доволі важко, вважає Сич. "Рішення приймав не Сич як посадова особа, а обласна рада. Хай подає в суд на обласну раду, хай посадить усіх депутатів обласної ради, які прийняли це рішення, включно з його соратниками з Партії регіонів", – каже він.
Депутатам обласної ради і справді нема про що турбуватися, підтверджує ВВС Україна Вадим Колесніченко. "Відповідати буде конкретна людина, яка насмілиться не виконати український закон. А хто такий Сич? Він не є представником виконавчої влади, до нього ніхто звертатися з жодним питанням не буде", – каже регіонал.
Що тепер?
То є на сьогодні мовний закон чинним на західній Україні чи ні? Вадим Колесніченко впевнений, що так: "[Положення закону – ВВС Україна] щодо питань освіти, телебачення і радіомовлення, ЗМІ, реклами діятимуть на території області незалежно від тих дурниць, які там будуть друкувати".
Зі словами Колесніченка частково погоджується і Олександр Сич: "Телепростір, радіопростір контролюють не обласні структури, а загальноукраїнські. На їх чолі сьогодні стоять представники антиукраїнського режиму, вони видають ліцензії теле- та радіоорганізаціям і, в тому числі, врегульовують питання використання мови".
Проте, звертає увагу голова облради, у рішенні його органу прописано, що єдиною мовою ділового спілкування на території області є українська мова. "Цим ми випереджаємо будь-які спроби нав’язати нам іншу мову. Бо ми знаємо, як діє виконавча гілка влади: завтра дадуть місцевим адміністраціям доручення зібрати 10% підписів (необхідних для надання конкретній мові статусу регіональної – ВВС Україна). І вони зберуть!", – каже він.
"Шлях до хаосу"
Юрист-конституціоналіст Віктор Мусіяка називає рішення облрад політичними, а не правовими: "Закони діють на території всієї держави, а окремі регіони чи органи регіональних влад не можуть визнавати закон нечинним".
Проте, на його думку, розглядати ці рішення можна лише у комплексі із самим неоднозначним мовним законом. Саме цим експерт пояснює відсутність реакції на них з боку центральних органів влади. "Її немає, тому що вони самі розуміють, що цей закон є по багатьох позиціях неконституційним, політичним по суті. Тому вони й мовчать. Поки що йде взаємна гра. Це все – поки вибори йдуть, а там буде видно", – підсумовує юрист.
Проте вибори виборами, а ухвалення центральними органами влади неоднозначних з точки зору конституційності рішень і відповідну реакцію на них з боку місцевих влад Віктор Мусіяка вважає дуже тривожним сигналом.
"Взагалі-то у державному вимірі має ставитися питання про взагалі легітимність таких місцевих органів. Але коли сама центральна влада діє таким чином – це шлях до хаосу. Якщо в державі не функціонує правова система, то з часом можна ставити питання про існування держави як такої", – каже він.
Проте не варто виключати й іншої точки зору: що і захват прихильників мовного закону, і обурення його противників перестануть мати значення наступного дня після виборів. Сьогодні мовне питання є актуальним, бо воно, як, можливо, жодне інше дозволяє політикам мобілізувати виборців і привести їх у праведному гніві на дільниці та змусити голосувати за представників тієї чи іншої партії. Коли ж потреба мобілізації електорату зникне, можливо, знизиться і температура навколо баталій про мовний закон.
Джерело: ВВС Україна