Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Сходження Папи на престол. Що чекають в Україні

BBC Україна, 19 березня 2013, 11:23
0
5
ВВС Україна: Сходження Папи на престол. Що чекають в Україні
Фото: AFP
З обранням Франциска українські католики чекають реформ

У вівторок відбудеться інтронізація Папи Римського Франциска.

Папська інтронізація або Папська інтронізаційній меса – літургійна служба Римо-католицької церкви, що проходить за римським обрядом з елементами візантійського обряду.

На церемонію інтронізації планують прибути делегації зі 180 держав. Про намір відвідати Ватикан вже повідомили короновані особи Великобританії, Бельгії та Іспанії. Також інформаційні агентства повідомляють, що на церемонію прибудуть віце-президент США, президенти Австрії, ФРН, Аргентини, Бразилії, Польщі.

Після обрання понтифіка багато експертів говорили про те, що за своїми поглядами Папа Франциск схожий на свого попередника Бенедикта XVI і що він стане продовжувачем його духовної спадщини.

Проте опитані ВВС Україна експерти та представники церков кажуть і про інші очікування.

Єпископ-вікарій Києво-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви Станіслав Широкородюк, керівник департаменту інформації Української греко-католицької церкви Ігор Яців та релігієзнавець, доктор філософських наук Віктор Єленський відповіли на кілька запитань:

  1. Чим Папа Франциск відрізнятиметься від свого попередника?
  2. На які зміни чи реформи у церкві слід сподіватися?
  3. Чого варто чекати у відносинах Папи й України?

Станіслав Широкородюк, єпископ-вікарій Києво-Житомирської дієцезії Римо-католицької церкви

1-2. Без сумніву, ми мусимо чекати реформ. Бо саме ім’я, яке собі обрав Папа Римський, багато про що говорить. Він взяв ім'я на честь Франциска Ассизського, відомого місіонера добра і миру. Заради добра він присвятив своє життя бідним.

Про бідність новий Папа Римський дуже багато сказав після обрання. Він говорив про те, чого церква мала б позбутися, аби дійсно бути проповідником добра і миру.

Папа Римський хоче бути ближче до бідних людей. Думаю, що Франциск повернеться до теорії, що вже не раз була ключовою у церкві. Про те, що наша бідність у церкві – це наше багатство.

Дуже важливо зрозуміти ідею Папи про необхідність відмовитися від багатьох речей, що є "люксусом". Є дуже багато бідних і дуже багато багатих, які не знають, що з тим багатством робити. І, на жаль, це вже вкрадається у структуру церкви.

Думаю, це буде найбільша реформа за нового Папи Римського – стати ближчими до бідних людей.

Тому я впевнений, що увага папського престолу буде спрямована на бідніші країни – країни Африки, Латинської Америки. І питання не у тому, що Папа походить із тієї частини планети, а тому, що він бачить реальну картину світу.

Я багато їжджу по світу і можу сказати, що нам нема чого нарікати на бідність. Україна вже не є тією місійною державою, яка потребує допомоги. Україна вже сама має допомагати іншим.

Щодо закидів на його адресу у консерватизмі в питаннях абортів, одностатевих шлюбів, то не варто думати, що прийшов новий понтифік і все зміниться. Це ж заповіді Божі, які ми не можемо змінити. Як можна дозволити вбивати чи робити щось протиприродне проти сім'ї? І будь-який Папа прийде і захищатиме ці заповіді, як це робив попередній Папа Бенедикт чи Іван Павло ІІ. Ніхто не змінить ані букви заповідей Божих до кінця світу.

3. Часто ми видаємо бажане за дійсне. Багато сподівань покладають на Папу у Греко-католицькій церкві. Але ми повинні бути готові до будь-яких рішень Ватикану з покорою, і будь-яке рішення ми приймемо.

Ігор Яців, речник Української греко-католицької церкви

1-2. Очікувати змін слід, як і після вибору у будь-якій ситуації. Але зараз очікування виправдані, адже ми бачимо, кого обрали і які акценти Папа Римський розставляє у своїх промовах.

Ідеться про повернення до першоджерел. Настає момент, коли слід подивитися, чи відповідає спільнота своїм автентичним основам, чим вона живе.

Не йдеться, звісно, про зміну доктрини, бо це не юрисдикція церкви. Ідеться радше про реформу у розумінні автентичності церкви, повернення до першооснов, на яких церква має стояти: служіння тим, хто цього найбільше потребує, увага до менших. Менших у розумінні геополітичному – менших народів, менш потужних країн.

3. Ми би хотіли, аби Українська греко-католицька церква була церквою у повному розумінні цього слова, щоб вона розвивалася. Тому ми сподіваємося на отримання статусу патріархату. Патріарший вінець, патріарша гідність допомагала б зберігати церкві внутрішню єдність.

Українська греко-католицька церква на сьогодні є глобальною церквою, вона присутня на усіх континентах, у Латинській Америці, в Європі, в Австралії. Є потреба у створенні структурних одиниць, зокрема у Казахстані чи більша структуризація у Росії.

За умови отримання патріархату глава УГКЦ мав би юрисдикцію над усіма вірними церкви у світі.

Однак це не є наша вимога до Святійшого отця, це наше терпляче очікування. Ми самі маємо дбати про те, щоб УГКЦ була патріаршою за духом своїм. А вже саме проголошення - це як акт визнання, що церква зросла. Патріархат нам потрібен не заради терміну, а для можливостей розвитку.

Віктор Єленський, релігієзнавець, доктор філософських наук

1. Головна відмінність між Бенедиктом і Франциском – це різний геополітичний, географічний фокус. Папа Бенедикт взяв собі це ім'я на честь Бенедикта Нурсійського, покровителя Європи. І Бенедикт спрямовував зусилля на те, аби повернути Західну Європу Католицькій церкві.

Папа Франциск з іншого регіону, як сам він сказав, "із краю землі", він із регіону, де проживає 4 із 10 католиків світу. У нього інший порядок денний. Ім'я, яке він взяв, на честь Франциска Ассизського. Він оголосив, що його місією буде захист бідних, повернення до Єванлегійської простоти. Він перший папа-єзуїт, а це означає, що йому не чужі цілі, що їх поставив орден єзуїтів на останній генеральній конференції у центр свого служіння – це місія і захист соціальної справедливості.

І це може означати, що його увага і зусилля будуть спрямовані на так звані країни третього світу – на глобальний Південь, де вже живе на сьогодні 16% від усієї чисельності католиків і де до середини століття житиме три чверті католиків планети.

Африка, Латинська Америка – це зовсім інший світ, це церква бідних, молодих, натхненних, тих, хто готовий йти на край землі і проповідувати Євангелійські настанови.

2. Європейські медіа ставлять питання так, що, мовляв, ось прийшов новий Папа, він щось зробить із целібатом, із абортами, із жіночим священством. Але Південь це не цікавить. Більше того, мені відоме дослідження серед населення Північної Америки, яке свідчить про те, що більшість хоче, аби Папа сповідував традиційні цінності. Тому, думаю, значних змін у його діяльності чекати не варто.

У чому можуть бути реформи, то, можливо, у діяльності курії, тобто, центрального церковного апарата, з якого здійснюється керівництво Католицькою церквою.

Досі курію вважали занадто бюрократичною і такою, що ухвалює непрозорі рішення. До речі, коли у 1978 році обирали Івана Павла ІІ, то не останню роль зіграло те, що він не був пов'язаний із курією. Те саме сталося під час обрання Папи Римського зараз. Усі кандидати, яких називали найвірогіднішими, були пов’язані із курією, тобто вже працювали у Ватикані, на відміну від Франциска.

3. Щодо міжцерковних відносин, то для Ватикану Україна стала до певної міри "головним болем". УГКЦ прагне отримати патріархат, але це бажання входить у суперечність із бажаннями Російської православної церкви і її Московської патріархії в Україні. Адже вона є головним партнером у православно-католицькому діалозі. І кожен крок, що його робитиме Римо-католицька церква назустріч УГКЦ – це крок до охолодження відносин із Московською патріархією.

З іншого боку, я гадаю, що через українських греко-католиків Папа Франциск міг би покращувати відносини із православними церквами.

Щодо особливого ставлення до України, про яке вже доводилося чути від деяких речників в Україні, то, можливо, у Папи Франциска і є певні сентименти, оскільки він у дитинстві прислужував українському священику, можливо, через ці почуття він би хотів відвідати Україну.

Але зараз він опинився у зовсім іншому світі, у великій політиці, адже одночасно він є ще й главою держави Ватикан і мусить реагувати на світові події, від економічної кризи до воєн. На якому місці у пріоритетах опиниться Україна - поки що прогнозувати складно.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах