Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Кіпр. Україна і Росія підраховують втрати від податку на депозити

BBC Україна, 19 березня 2013, 12:43
0
10
ВВС Україна: Кіпр. Україна і Росія підраховують втрати від податку на депозити
Фото: AFP
Кіпріоти шикуються в черги, щоб зняти свої гроші з банківських рахунків

Поки на Кіпрі вирішують, чи пристати на пропозицію Брюсселя щодо виділення 10 млрд євро допомоги на порятунок кіпрських банків в обмін на запровадження податку на банківські депозити, у деяких країнах підраховують можливі втрати від цієї угоди.

Міністр фінансів Великої Британії Джордж Осборн вже заявив, що британський уряд компенсує всі можливі втрати від запровадження податку своїм громадянам, - на острові, який колись входив до складу Британської імперії, і досі перебувають близько 3 тисяч британських військових та державних службовців.

Утім, в останні 20 років островом більше цікавилися багатії із пострадянського простору, оскільки більш ніж ліберальні умови ведення бізнесу, що діяли на Кіпрі, дозволяли використовувати його для "оптимізації податків" та збереження капіталів, походження яких не завжди було кришталево чистим.

Реакція з Росії: "несправедливо, непрофесійно, небезпечно"

Виглядає, що найбільшими депозитами на Кіпрі володіють росіяни. За оцінкою рейтингової агенції Moody's, на кінець 2012 року російські банки мали на Кіпрі до 12 млрд доларів, а російські компанії - до 19 млрд доларів. Скільки належить російським фізичним особам, залишається невідомим, але загальні втрати від оподаткування депозитів оцінюють у 2,5 млрд доларів.

У листопаді минулого року німецький журнал Der Spiegel оцінював загальну суму російських вкладів у кіпрських банках у 26 млрд доларів. У відповідь представники Кіпру заявили, що це є спробою "заплямувати репутацію країни як міжнародного інвестиційного центру".

Утім, саме "російське походження" багатьох вкладів у кіпрських банках ускладнювало переговори щодо порятунку банківської системи Кіпру коштом ЄС, - на думку багатьох європейських експертів та політиків, мова йшла про порятунок вкладів російських багатіїв коштом європейських платників податків.

Немов на підтвердження таких припущень Росія виділила Кіпру 2,5 млрд євро. Нині розглядається можливість збільшення цієї допомоги.

Непрямим підтвердженням масштабної російської присутності на Кіпрі стала і швидка та жорстка реакція Кремля. Президент Росії Володимир Путін провів термінову нараду із представниками адміністрації та радниками, що опікуються економічними питаннями. Під час цієї наради, за словами речника російського президента Дмитра Пєскова, президент Путін заявив, що "рішення, у разі його ухвалення, буде несправедливим, непрофесійним та небезпечним".

Згодом із суворою критикою запровадження податку на банківські рахунки виступив і прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв.

"Скажемо прямо, це виглядає просто як конфіскація чужих грошей. Не знаю, хто є автором цієї ідеї, але виглядає це саме таким чином", - заявив російський прем'єр.

Україна: "багато, але не критично"

Оцінки української присутності та можливих втрат українців на Кіпрі різняться у рази, оскільки офіційної статистики щодо цього немає, адже в Україні Кіпр так і не набув статусу офшорної території, хоча саме через нього проходить до 90% закордонних фінансових операцій.

Керуючий партнер компанії Capital Times та колишній начальник управління інвестиційно-банківських послуг Укрсоцбанку Ерік Найман пропонує рахувати українські "втрати", відштовхуючись від російських, хоча і наголошує на складності подібних підрахунків.

"Якщо виходити з типового співвідношення російських і українських грошей у світовій фінансовій системі як 10:1, а також з втрат росіян у розмірі 1-2 млрд євро, то українці можуть втратити від введення спецподатку на банківські рахунки на Кіпрі 100-200 млн євро. Багато, але не критично", – каже експерт.

З іншого боку, додає Ерік Найман, фінансові проблеми Кіпру обговорюються так давно, що чимало людей, зокрема в Україні, підготувалися до цього і вивели свої гроші з кіпрських банків.

Це підтверджують опитані Forbes Україна представники великих фінансово-промислових холдингів, які кажуть, що "оскільки банківський сектор Кіпру вже давно "дихав на ладан", великих сум у цих банках ми не тримали" і що "всі, хто читає новини, вже давно повиводили свої гроші з Кіпру".

Водночас директор Українського інституту аналізу та менеджменту Руслан Бортник в оцінках можливих втрат українців на Кіпрі пропонує виходити із статистики банківських розрахунків.

"Лише за 2010-2011 роки українські банки перерахували в офшорні зони на Кіпрі близько 53,4 млрд доларів", - каже експерт, і підраховує, що з цих капіталів українці сплатять на Кіпрі до 2,5 млрд доларів податків.

Крім того, Кіпр вже довгий час є головним джерелом надходження до України прямих іноземних інвестицій, - із великим відривом від інших країн. У 2012 році із 4,13 млрд доларів чистого притоку прямих іноземних інвестицій 3,9 млрд доларів надійшли з Кіпру. Експерти завжди вважали ці "іноземні" інвестиції просто ре-інвестицією українських капіталів, які свого часу були виведені до кіпрських банків.

Екс-міністр економіки Віктор Суслов вважає, що саме через це вже незабаром структура українських зовнішніх інвестицій може змінитися.

"Кіпр був своєрідною офшорною зоною впродовж багатьох років. Зоною, куди українські олігархи без податків виводили свої капітали, і потім, у разі потреби, заводили їх назад до України під виглядом іноземних інвестицій", - каже Віктор Суслов.

Він також припускає, що для самого Кіпру рішення про запровадження податків на депозити принесе більше втрат, ніж прибутків, саме через відтік пострадянських капіталів до більш надійних прихистків.

Після тривалих переговорів влада Кіпру та керівництво ЄС домовилися, що Кіпр отримає 10 млрд євро допомоги від Євросоюзу, але в обмін на це підвищить податок на банківські вклади до 6,75%, якщо депозит не перевищує 100 тис. євро, і до 9,9%, якщо перевищує. Проте зараз уряд Кіпру намагається змінити умови угоди, аби депозити, менші за 100 тис. євро, оподатковувалися за ставкою у 3%, а із депозитів, більших за 500 тис. євро, сплачувалося 12,5% податків.

У ЄС в принципі не проти того, аби Кіпр сам вирішував розподілення ставок, але "віддача" від податку на депозити не має бути нижчою за 5,8 млрд євро, які мають бути витрачені на порятунок двох найбільших банків країни - Cyprus Popular Bank та Bank of Cyprus.

Ситуація із кіпрськими банками вже привела до зниження курсу євро та падіння цін на нафту, адже учасники ринку сприйняли ці події як свідчення слабкості Євросоюзу та подальшого розгортання кризи у єврозоні.

На 1 лютого 2013 року у банківській системі Кіпру було розміщено 68,4 млрд євро. Із них 42,8 млрд євро належали резидентам Кіпру, 4,8 млрд - резидентам країн єврозони, а ще 20,8 млрд - решті країн.

Кіпрське державне телебачення вже повідомило, що банки країни будуть закриті до п'ятниці, аби запобігти панічному зняттю коштів із рахунків.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Корреспондент.net в соцмережах