Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС: Китай хоче реформувати свої "ГУЛАГи"

BBC Україна, 20 березня 2013, 12:47
0
7
ВВС: Китай хоче реформувати свої  ГУЛАГи
Тан Хуей провела в трудовому таборі Чжучжоу Баймалонг дев’ять днів

Новий прем'єр Китаю Лі Кецян натякнув, що його уряд готовий почати реформування горезвісної системи виправних таборів.

У мережі таборів, створеній п’ятдесят років тому за зразком ГУЛАГу, нині утримуються тисячі ув'язнених, які проходять "лаоцзяо" – "перевиховання працею".

Але випадок з однією жінкою, Тан Хуей, яку відправили до табору минулого року, викликав сплеск публічної ненависті до системи. Її реформа мала б дуже важливі юридичні наслідки.

Разом із Тан Хуей ми вирушили до табору Чжучжоу Баймалун, в якому її тримали. Він лежить серед мальовничих пагорбів приблизно в годині їзди від міста Чанша у провінції Хунань.

Табір нагадує в'язницю.

На передньому плані – гігантський вигнутий фасад з класичними колонами, де розташовані головні ворота. За ним – розсип білих будівель, деякі висотою у шість-сім поверхів, майстерні, городи і плац. Усе це оточене високим муром і сторожовими вежами.

Виправні табори гулагівського типу були створені одразу після комуністичної революції. Багато хто за межами Китаю і не підозрює про існування цього пережитку.

У ворота постійно в’їжджають і виїжджають машини й автобуси поліції. Табори достатньо великі, щоб умістити сотні в'язнів. Арештантів бачиш тут скрізь: вони стоять у чергах, переходять з однієї будівлі до іншої, виконують вправи.

Вітер доносить до нас їхній спів. Для того, щоб вас замкнули тут на чотири роки, достатньо простого наказу поліцейського.

Тан Хуей підводить нас ближче до колосальних воріт табору. Її торішнє ув’язнення тут обурило всю країну.

"Це був кошмар, втілений наяву. Від нього не можна було прокинутись, як від поганого сну", – каже вона зі сльозами на очах.

"Акт помсти"

Випробування жінки почалися у 2006 році, коли зникла її 10-річна дочка. Пізніше з’ясувалося, що дівчинку зґвалтував, а потім відвіз до місцевого центру караоке чоловік, якого вона зустріла на вулиці. Там її знову зґвалтували, побили і змусили працювати повією.

У поліції Тан Хуей сказали, що дівчинка, напевно, утекла з дому, і майже не докладали зусиль для її пошуків. Але мати не здавалася і через три місяці з’ясувала, де тримають її доньку. Тільки тоді поліція Юнчжоу втрутилася, звільнила дитину і заарештувала викрадачів.

Тан Хуей розгорнула активну кампанію, вимагаючи для них смертної кари. Але, як каже вона, сутенери мали зв'язки у владі, до того ж резонансна справа виставляла місцеву поліцію у негативному світлі.

І тоді Тан Хуей запроторили на півтора роки до табору Чжучжоу Баймалун. За її словами, це був акт помсти з боку місцевих чиновників і поліцейських, які хотіли закрити їй рота. Під час перевиховання жінці казали: вона мусить коритися будь-яким рішенням Комуністичної партії.

"Я була в розпачі, але не проронила ані сльозинки, бо знала, що за мною постійно спостерігають, – каже Тан Хуей. – Вони хотіли, щоб я зламалася. Мені казали: "Якщо ти відмовишся від звинувачень, то будеш звільнена достроково". А я відповіла, що ніколи на це не піду".

"Незаконно і неправильно"

Як і інших в’язнів трудових таборів, Тан Хуей ніхто не судив. Її заарештували на підставі  лише письмового розпорядження. Адвокати жінки поширили інформацію про її ув'язнення в інтернеті. Справа викликала загальне обурення, і через дев'ять днів Тан Хуей звільнили.

"Після перевиховання я зрозуміла свою помилку, – каже вона. – Я шукала справедливості для своєї дочки, бо думала, що Комуністична партія, влада, поліція про нас дбають. Але більше я так не думаю. Вони поставилися до мене як до ворога. Напали на нас замість того, щоб захистити".

Китайська система перевиховання працею була створена в 1950-х роках для нейтралізації політичної опозиції. Сьогодні у таборі посилають радше неблагонадійних членів суспільства: наркозалежних, повій, людей, котрі, як Тан Хуей, надто голосно скаржаться на несправедливість, або учасників заборонених релігійних рухів.

Пекінський адвокат Пу Чжіцян каже, що ця система суперечить китайській конституції і утискає права громадян.

"Перевиховання працею – це незаконно й неправильно, – каже він. – Людей позбавляють волі без суду. Вони навіть не можуть оскаржити це рішення, поки не відбудуть свого терміну ув’язнення. Це ознака того, що Китай залишається поліційною державою, а не країною з верховенством права".

Нове керівництво Китаю, усвідомлюючи непопулярність системи, дало зрозуміти, що хоче її реформувати.

Прем'єр-міністр Лі Кецян на своїй першій прес-конференції у неділю заявив, що уряд "інтенсивно працює" над планом реформ, і що цей план "можливо, представлять громадськості до кінця року".

Дехто думає, що реформи могли би відбутися і раніше. Багато хто в Китаї вірить, що поліція опирається змінам, бо не хоче втратити ті величезні повноваження, які має зараз.

Тож генсек Сі Цзіньпін і новий уряд КНР можуть провести справжні глибокі реформи, а можуть обмежитися косметичними змінами. Перший варіант засвідчив би, що нове керівництво справді прагне приборкати місцевих чиновників і поліцію та дотримуватись принципу верховенства права.

Тим не менш, жодна реформа не знищить повністю табори, у яких нині утримуються мільйони.

Втім, у деяких місцях лаоцзяо вже згортають, хоча і повільно. У провінції Юньнань на південному заході Китаю у колишні табори тепер посилають лише наркозалежних для лікування. Одягнені в однакові уніформи, ці люди марширують на плацу і виготовляють електронні деталі в майстернях.

"Звалище історії"

За офіційною статистикою, чотири роки тому у виправних таборах перебувало 160 тисяч ув'язнених. Минулого року їхнє число знизилося до 50 тисяч. Наразі в Китаї діє 350 таких установ.

Багато громадян ненавидять цю систему і хочуть, щоб вона повністю зникла. Один із них – Лі Чженьтянь, відомий художник, філософ і музикант. Він проходив перевиховання на вугільній шахті в 1970 році. За що? За плакати із закликами дотримуватись верховенства права. Лі Чженьтянь каже, що ці заклики актуальні для Китаю і досі.

"Якось я відмовився схилити голову на знак покори, і мене жорстоко побили, – розповідає він про табірні будні. – Я лежав у калюжі власної крові більше ніж три години. Цю систему треба знищити якомога швидше. Закон повинен захищати права людей".

Тан Хуей, ув’язнена за те, що домагалася справедливості для своєї дочки, солідарна з митцем у тому, що якщо Китай хоче будувати справедливе суспільство, табори повинні закритися.

"Наші лідери говорять про соціальну гармонію, але поки існує система трудових таборів, ніякої гармонії бути не може, – каже вона. – Ця система несе стільки болю. У таборі мене зупиняла від самогубства лише думка про помсту тим, хто мене туди запроторив".

Сьогодні табори у Чжучжоу і десятках інших місць ще існують. Але тиск громадськості щодо них росте, і після ув’язнення Тан Хуей навіть офіційні китайські ЗМІ приєдналися до хору голосів, які вимагають відправити "ГУЛАГи" "на звалище історії".

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах