Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Чи можливий в Україні протест без заборон і покарання

BBC Україна, 16 квітня 2013, 10:05
0
3
ВВС Україна: Чи можливий в Україні протест без заборон і покарання
Адміністративні штрафи і арешти - досі це було звичною практикою в українському судочинстві

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення на користь громадянина України, який скаржився на обмеження його права брати участь у мітингах. Рішення суду, на думку правозахисників, фактично, відтепер забороняє українським судам притягати до відповідальності учасників протестів.

Європейський суд визнав, що в Україні відсутнє необхідне законодавство, яке б регулювало участь громадян у мітингах, пікетах та інших акціях протесту, а тому без такого регулювального документа рішення українських судів стосовно заборони мітингів і переслідування його учасників вважатимуться незаконними, кажуть правозахисники.

Покарання ні за що

Керівник львівської правозахисної організації Вартові закону Олексій Вєренцов звернувся до суду у Страсбурзі зі скаргою на свій арешт. 12 жовтня 2010 року перед будівлею прокуратури Львівської області від взяв участь у нечисленній акції протесту, яку правоохоронні органи визнали незаконною. Олексія Вєренцова затримали і засудили до трьох діб адміністративного арешту, а апеляційна інстанція підтвердила цей вирок.

Як вважає виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко, Вєренцова покарали, фактично, за порушення правил мирних зібрань, які взагалі не врегульовані.

Зобов'язавши Україну виплатити Олексію Вєренцову шість тисяч євро моральної компенсації, Європейський суд закликав українську владу усунути причини, через які заборона на проведення мітингів і протестів стає можливою, тобто, змінити законодавство. Допоки його немає, суди не можуть карати учасників протесту.

Будуть нові скарги?

Правозахисники кажуть, що рішення Європейського суду з прав людини означає, що всі, хто був засуджений за порушення порядку проведення протестів, мають великі шанси виграти справи у ЄСПЛ так само, як із Олексій Вєренцов.

Це можуть бути, наприклад, учасники протесту із Демократичного альянсу біля президентської резиденції Межигір'я під Києвом, яких суд засудив до адміністративного арешту.

Керівник Інституту Республіка Володимир Чемерис, який є активним організатором і учасником акцій протесту ще з часів президентства Леоніда Кучми, каже, що після рішення ЄСПЛ подібні покарання неможливі.

"По суті, це означає, що відтепер будь-які затримання українських громадян під час мітингів відповідно до Адміністративного кодексу України є порушенням Європейської конвенції з прав людини", - заявив він журналістам.

Проте, каже правозахисник Володимир Яворський, казати, що відтепер суди не ухвалюватимуть подібні рішення, не варто. І головна причина у тому, що на сьогодні немає ніяких правових актів, котрі б обмежували свавілля судів.

"Європейський суд справді визнав, що в Україні немає чіткого законодавства щодо здійснення свободи мирних зібрань і що це є порушенням міжнародних стандартів. Але виходить так, що людина не може чітко організувати мирні зібрання так, щоб щось не порушити, а влада не обмежена у своїх діях, забороняючи зібрання", - сказав у коментарі ВВС Україна Володимир Яворський.

"На практиці, думаю, суди і далі застосовуватимуть адміністративні покарання. В останні роки суди все частіше не зважають на вимоги Європейської конвенції про права людини. Цю проблему може вирішити лише ухвалення чіткого законодавства щодо мирних зібрань. Це функція парламенту", - додав Володимир Яворський.

Спроби були невдалими

Ще минулий склад Верховної Ради намагався ухвалити закон Про порядок організації та проведення мирних заходів. Проте через тиск опозиції і громадських організацій та через наближення парламентських виборів остаточна редакція документа так і не з'явилася.

Хоча право збиратися мирно, без зброї і проводити мітинги надає громадянам Конституція, через відсутність закону суди користувалися застарілими нормативними актами і навіть посилалися на законодавство Радянського Союзу, забороняючи протести. Серед таких заборон часто траплялися "сезонні" рішення - через спеку, холод чи сніг.

Останні приклади - заборона проведення мітингу опозиції у Харкові через ремонтні роботи після снігових завалів та та ж таки акція біля президентської резиденції Межигір'я, коли суд заборонив протест через долання наслідків паводку на тій території.

І провладні, і опозиційні політики заявляли, що закон потрібен, хоча багато громадських організацій закликали взагалі не ухвалювати "мирний" закон, вважаючи, що Конституція і так гарантує громадянам право на мирні протести.

Серед суперечливих норм ухваленого у першому читанні закону - обмеження на місце проведення мирних акцій. До них, зокрема, пропонується віднести території національно-культурних заповідників. Дискусії точилися і навколо норми про те, за який час організатори акції мають попередити місцеву владу про проведення акції. Законопроект передбачає, що за 48 годин, хоча у багатьох країнах нормою є не більше шести годин. МВС пропонувало термін 10 днів.

На ухваленні закону наполягає уповноважена з прав людини при Верховній Раді Валерія Лутковська. Після появи рішення Європейського суду з прав людини у справі "Вєренцов проти України" офіс омбудсмена заявив, що закон має бути ухвалений терміново і грунтуватися на закріпленні саме повідомного, а не дозвільного порядку проведення мирних зібрань.

Чи потрібен спеціальний закон?

Правозахисники підготували також свій закон і готові передати його парламентові. Вони пропонують дозволити проведення спонтанних мирних зібрань, а також встановити захист організаторів та учасників акцій від адміністративної та кримінальної відповідальності.

Але Володимир Чемерис каже, що ухвалення спеціального закону може призвести до ще більших заборон. Він звертає увагу на те, що ЄСПЛ нічого не говорить про необхідність ухвалити саме спеціальний закон, коли рекомендує змінити законодавство. На думку експерта, найкращий шлях - скасовувати певні норми у законах і кодексах, які використовуються судами для заборони акцій.

"Небезпека ухвалення саме спеціального закону про протести полягає у тому, що низка українських політиків досі прагнуть узаконити обов’язок повідомляти владу про протест за два дні, а також законодавчо заборонити спонтанні протести, які зараз дозволені Конституцією. Як показує українська судова практика, навіть двох днів достатньо, щоб суд під будь-яким приводом заборонив проводити мирні зібрання", - сказав журналістам Володимир Чемерис.

У найближчих планах Верховної Ради немає законопроекту про порядок проведення мирних зібрань. Проте правозахисники кажуть, що рішення Європейського суду з прав людини відтепер захищає громадян від свавільних заборон на протести.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах