Нашій культурі не бракує "супернянь", які вчать батьків виховувати дітей. Цій темі присвячено безліч книг, журналів і телешоу - ціла багатомільярдна індустрія. BBC склала перелік із шести найвпливовіших авторитетів, які формували наше уявлення про батьківство протягом останніх ста років.
Сер Фредерік Трубі Кінг
Фредерік Трубі Кінг був новозеландським реформатором системи соціального захисту дітей. Завдяки йому в країні різко скоротилася дитяча смертність і значно поліпшилось харчування дітей. За заслуги перед суспільством його у 1925 році посвятили в лицарі.
Але також Трубі Кінг увійшов в історію як один із перших апологетів суворого виховання - з акцентом на дисципліну та емоційну стриманість.
Основні положення його методу такі:
- Годувати немовлят слід суворо за розкладом: раз на чотири години, і стоїчно ігнорувати їхні вимоги в інший час.
- Вночі бажано не годувати взагалі.
- Дітей одразу після народження слід поміщати в окрему кімнату, а також залишати на тривалий час у садку - для загартування.
- Обнімати і пестити малюків можна не довше ніж десять хвилин на день.
Виховання за Трубі Кінгом - це дисципліна й режим. Перші місяці життя дані маленькій людині для їжі, сну і зростання, а не формування прив’язаностей.
Ця філософія може здатись жорсткою, але історик Г'ю Каннінгем каже, що тодішні батьки були схильні слухатись авторитетів.
"Не кожна матір слідувала цим приписам, але кожна про них, без сумніву, знала. Люди вірили, що це наукові, а отже - правильні погляди", - каже він.
Доктор Бенджамін Спок
Книга Дитина і догляд за нею американського педіатра Бенджаміна Спока стала одним із бестселерів всіх часів. Від моменту її публікації 1946 року в світі було продано 50 мільйонів примірників.
Доктор Спок поставив під сумнів рекомендації початку століття. Він вчив батьків довіряти власним інстинктам і здоровому глузду, демонструвати малюкам свою любов і розуміти, що всі діти різні.
В 1960-х роках ці уявлення стали панівними. Тоді якраз набула поширення побутова техніка та одноразові підгузки, що залишило матерям значно більше часу на пестощі й ігри, ніж мали батьки першої половини століття. Тому нові підходи до виховання були на часі, вважає психолог Арік Сіґмен.
"Зміни в методах догляду за дітьми відбивають зміни в політиці, економіці й потребах батьків, адже потреби дітей змінюються мало", - каже він.
Дональд Віннікотт
Приблизно тоді ж, коли в моду ввійшли книги Спока, з’явився і цикл передач впливового психоаналітика Дональда Віннікота. Він вів їх на BBC з 1943 року протягом майже двох десятиліть.
Віннікот намагався донести до жінок ідею, що вони не досконалі, але "достатньо хороші" матері. Помилки і труднощі у вихованні не просто неминучі, казав він, а є його частиною.
Як і Спок, Віннікотт радив батьками покладатись на інтуїцію. "Виховання дається матері найкраще, коли вона вірить у правильність своїх поглядів", - стверджував він.
Педіатр не був прихильником режиму та суворих інструкцій. Він вірив у розуміння, а не напучування.
Засновниця сайту Mumsnet Жюстін Робертс каже, що багато батьків і в наш час поділяють схожі погляди.
"Мені подобається ідея покладатись на інтуїцію. Мамам справді слід менше перейматися через дрібниці", - каже вона.
Пенелопа Ліч
Психолог Пенелопа Ліч, яка здобула популярність у 1970-х і 1980-х, продовжила ліберальні тенденції у вихованні.
Її книга Немовля і дитина: від народження до п'яти років (1977 р.) розійшлася двомільйонним накладом і залишається популярною серед частини батьків.
Підхід Ліч - "дитиноцентричний ". Якщо ви вже народили дитину - то мусите піти на певні жертви, вважає вона.
"У будь-якій справі якщо ви дослухаєтесь до дитини і до своїх почуттів, то завжди знайдете правильне рішення або винесете цінні уроки із помилок", - пише у вступі авторка.
Нещодавно Ліч виступила проти позиції "хай поплаче", коли вимоги дітей ігнорують заради дотримання режиму.
Водночас дехто каже, що Ліч має "легендарну здатність нав’язувати батькам комплекс вини".
Джина Форд
Методи цієї "Королеви режиму" можна любити або ненавидіти, але їх не можна ігнорувати.
Лідер ліберальних демократів Нік Клеґґ назвав підхід Джини Форд "повним нонсенсом". Учасниці сайту Mumsnet також не скупилися на неприємні епітети, і Форд через це навіть пригрозила ресурсу судом.
З іншого боку, три книги Форд складають чверть всього ринку літератури з догляду за дітьми. У світі було продано півмільйона примірників її Системи Задоволений малюк (1999 р.). Також у неї чимало прихильників серед зірок, наприклад Кейт Вінслет.
Колишня медсестра, Форд виступає за суворий режим - як для батьків, так і дітей, в центрі якого - годування за розкладом. Вона рекомендує батькам розписувати день з точністю до п'яти хвилин і привчати дитину до розпорядку якомога раніше.
Серед інших порад - ігнорувати дитячий плач у певних обставинах (це нібито допомагає дитині заснути), а також не дивитися малюку у вічі перед сном, щоб він не перезбуджувався.
Джо Фрост
Реаліті-шоу Суперняня дивляться мільйони глядачів у 47 країнах, а США навіть викупили цей формат і відзняли власну версію.
Ведуча, професійна няня Джо Фрост, виступає в образі Мері Поппінс нашого часу.
Багато батьків з ентузіазмом сприйняли її практику ставити дітей у куток.
Суть її в тому, що дитина, яка погано поводиться, отримує попередження, але якщо воно не діє, дитину ставлять у куток - на стільки хвилин, скільки їй років. Після цього дитина повинна вибачитися.
Інші прийомчики Суперняні, зокрема погрожування пальцем й ультиматуми, також увійшли в арсенал батьків всього світу.
Та хоча практична Джо Фрост і подобається батькам, її часто критикують за те, що вона порушує межі дитячої приватності.
Трейсі Дженсен, культуролог з Університету Ньюкасла, сказала Guardian, що Суперняня розігрує перед глядачами виставу про "достатньо погану матір", як правило - представницю робочого класу. Цю матір як слід присоромлюють, і вона дивним чином змінюється.
Джерело: ВВС Україна