Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Лошатко іржить. Як дитячі книжки загрожуть грамотності

BBC Україна, 16 травня 2013, 17:17
0
60
ВВС Україна: Лошатко іржить. Як дитячі книжки загрожуть грамотності

Батькам, які купують українську дитячу літературу, слід бути вкрай обережними з вибором книжок через засилля мовних помилок, застерігають мовознавці.

"У дикої киці

На вухах дві китиці.

Куций хвіст, плямиста шерсть,

Й зуби гострі в неї єсть".

Натрапити на цей "вірш" можна не в зошиті дошкільняти, яке, бавлячись словами, шліфує свої мовні навички, а в дитячій книжці, що її написали і відредагували дорослі люди з вищою освітою і яка стоїть на полиці однієї з київських книгарень. І таких прикладів багато.

Батькам, які купують українську дитячу літературу, слід бути вкрай обережними з вибором книжок, застерігають мовознавці. Засилля помилок може з раннього віку закласти в дитячих головах неправильні мовні конструкції, що аж ніяк не допоможе їм у майбутньому: в школі, університеті та службовій кар’єрі.

Проте, схоже, що неграмотність у дитячій літературі турбує переважно освічених батьків з великих міст, які заробляють достатньо, щоб купувати своїм малюкам книжки. У менших містах і селах України граматичними помилками переймаються значно менше: через зубожіння людей дитячі книжки туди майже не доходять.

"Засіб лікування або вбивства"

Декотрі батьки, особливо ті, що мають філологічну освіту, вдаються до радикальних кроків: забороняють родичам і батькам купувати їхнім дітям книжки "неперевірених" видавництв.

Так вчинила Катерина Оніщук, літературний редактор Видавництва Старого Лева.

"Це проблема внутрішньої культури батьків: ну, читає, то хай читає дитина, не за комп’ютером же сидить. А те, що воно там не вичитає нічого доброго, про це рідко хто задумується", - каже Оніщук.

Серед найпоширеніших – стилістичні помилки під час перекладу з російської на українську, каже літературознавець, професор Києво-Могилянської академії Віра Агеєва. Видавці іноді вважають, що "заощадити на коректорі – це святе", і послуговуються машинним перекладом, додає пані Агеєва, яка купує книжки для свого трирічного внука.

"Я завжди дивлюся, якщо це перекладні вірші, треба дуже уважно почитати, бо їх завжди дуже ризиковано купувати", – заявила вона.

"Дуже часто російські лексеми не перекладають і пхають бездумно. Якщо по-російськи "он моложе сестры", то по-українськи "він молодший за сестру". Оте "молодше сестри" або "дорожче золота" – це у всіх рекламах, дитячій літературі, – обурюється мовознавець. – Я вже не кажу про коми, які стоять, як Бог на душу покладе".

Відповідальність за помилки несе видавець, каже Олена Мовчан, головний редактор видавництва Грані-Т. За її словами, багато видавництв справді економлять на працівниках, і замість перекладача, редактора, головного редактора і коректора над книжкою часто працюють дві, а то й одна людина. А іноді текст взагалі вичитує сам автор.

Однак бажання заощадити на виготовленні книжки – це лише одна з причин поширеної неграмотності, каже літредактор Катерина Оніщук. Корінь проблеми вона вбачає у знеціненні слова в сучасну, перевантажену інформацією еру.

"Через цю величезну інформаційну насиченість ми забули, що слово важить, що це може бути засіб лікування або вбивства, і цього ніхто нікуди не забрав. І як би це пафосно не звучало, воно так є", – заявила Оніщук.

Неякісний товар

"Я перепрошую, я не хочу купувати сукню, в якій криво застрочений якийсь воланчик. Я не хочу мати чашку, на якій криво проведений візерунок. Це елементарна культура. Хочеться мати гарну річ. А дитяча книжка – це, вочевидь, ще й іграшка", – каже Віра Агеєва.

Але окрім суто естетичних, у батьків є і практичні підстави остерігатися "підробних" книжок, вважає літературознавець. Адже діти, не вміючи критично ставитися до написаного, сприймають текст за чисту монету і засвоюють його увесь разом із помилками. Пізніше це може викликати проблеми з навчанням, а отже і кар’єрою. Крім того, такі помилки шкодять вихованню естетичного смаку.

"Чим краще відредаговану книжку ви купите в 5 чи 7 років, тим більше ви потім заощадите на репетиторах, які готуватимуть дитину до зовнішнього незалежного тестування. Елементарно", – каже професор Агеєва.

А на думку Оніщук, грамотність важлива навіть у книжечках для немовлят, у яких багато картинок і мало слів.

Йдучи до книгарні, вона часто бере з собою дітей, перетворюючи купівлю книжок на дозвілля.

А професор Агеєва радить батькам ставитися до вибору книжок у крамницях так само, як до вибору будь-якого товару в супермаркеті: ретельно придивлятися до якості та цікавитися виробником, тобто видавництвом.

Видавницвто Старого Лева, А-ба-ба-га-ла-ма-га і Грані-Т – з мого досвіду, це троє видавництв, які справді редагують і яких можна купувати, особливо не переймаючись наперед", – каже літературознавець.

Серед проблемних видавництв вона називає Ранок. Це підтверджують і співрозмовники ВВС Україна, які надіслали нам цитати з книжок цього та інших видавництв.

Наприклад, у казці про вовка та семеро козенят вовк говорить "товстим", а не грубим голосом. А в казці Три ведмеді дівчинка лягла в найменше ліжко, бо воно "виявилось якраз по ній".

У самому видавництві Ранок ВВС Україна сказали, що не економлять на редакторах, але визнали, що кваліфікованих мовників їм справді бракує і видавництво постійно їх шукає.

"Якщо десь колись щось траплялося, то це наша не дуже добра історія. Ми намагаємося зробити так, щоб цього більше ніколи не було, – сказала заступниця директора видавництва Наталія Коваль, яка відповідає за дитячу літературу. – Ми дуже переживаємо, щоб була якісна дитяча книга, і саме українська дитяча книга".

Вибирати книжки для дітей потрібно дуже ретельно, бо неякісний товар можуть підсунути на кожному кроці, каже професор Агеєва. А висока ціна зовсім не гарантує, що в книжці немає помилок.

Однак Мовчан з Граней-Т застерігає від іншої крайності – мовного пуританства. За її словами, видавцеві, як і читачеві, завжди прикро бачити помилки у своїх книжках. Головний редактор одного з найбільших українських видавництв радить "не втрачати адекватності і не сприймати випадкову "мушку" у книзі улюбленого видавництва як трагедію".

"Ідеально вичитаних книг не існує, принаймні в Україні", – додає вона.

Немає книжок – немає проблеми

За вісім минулих років Оксана Левкова з громадського руху Не будь байдужим об’їздила близько тисячі українських шкіл, привозячи туди дитячу літературу. Рух здебільшого працює з містами і селами Південної та Східної України, популяризуючи там українську мову і культуру.

За словами Левкової, вести дискусії про мовні помилки в дитячій літературі можуть собі дозволити відносно забезпечені люди з Києва та інших великих міст, тоді як головна проблема – це брак української літератури взагалі.

"Набагато важливіше, щоб книжки в принципі були в сільських, районних і обласних бібліотеках, де переважно ніфіґа нема, ніж розшукувати якісь помилки", – емоційно каже Левкова.

"Навіть якщо зайти в троєщинські школи (Троєщина – район Києва. – Ред.) чи в ще якусь глибинку, вони завжди кажуть з порога: "У нас нічого нема. Якщо безплатно – то давайте". Це їхній вічний постулат", – додає вона.

З цим погоджується і літредактор Катерина Оніщук, яка розповідає про райцентр Млинів на Рівненщині, де живе близько 8 тисяч людей. Велику роль у Млинові відіграє бібліотека, яка свого часу виграла грант від Microsoft і обладнала комп'ютерний зал з доступом до інтернету. І хоча багато хто приходить сюди саме для роботи в мережі, читачів тут теж не бракує.

"Навіть зараз, у сезон польових робіт, книжки там на поличці не стоять. Іноді буває черга, особливо на дитячі книжки", – розповідає Оніщук.

Крамниця з дитячими книжками у селищі також є, однак вибір у ній невеликий, тому питання про якість не стоїть.

Левкова з "Не будь байдужим" каже, що і в Києві ситуація з доступом до дитячої літератури далеко не ідеальна.

"97% освітян – це дуже бідні люди, які існують у зовсім іншому світі, ніж ми: експерти, грантоїди, міжнародні оглядачі, журналісти. У них біда. Для них 10 гривень – це дуже великі гроші, а 50 – це нереальна сума. І тому вони навіть не заходять на поріг тих книгарень. І це я говорю тільки про Київ", – каже Левкова.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах