Головна
 
Цей матеріал опубліковано на Корреспондент.net у рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

ВВС Україна: Cаміт ЄС із цілком українськими питаннями

BBC Україна, 23 травня 2013, 16:53
0
4
ВВС Україна: Cаміт ЄС із цілком українськими питаннями
Фото: Reuters
Після виділення грошей на порятунок Кіпру, європейські лідери активніше взялися за проблему ухиляння від сплати податків

Боротьба з ухилянням від сплати податків та покращення роботи енергетичного ринку стали провідними темами саміту лідерів країн ЄС у Брюсселі. Обидві проблеми, що їх обговорювали європейські керівники, а також вирішення цих проблем у Європі напряму стосується і ситуації в українській економіці.

Якщо раніше під час своїх зустрічей європейські лідери більше уваги приділяли загальним макроекономічним та бюджетним проблемам, то нині вони намагаються знайти конкретні шляхи наповнення бюджету та скорочення видатків.

У своєму привітальному листі до учасників саміту голова Європейської ради Герман ван Ромпей заявив, що "краще збирання податків та нижчі енергетичні тарифи стануть найкращою агітацією європейських виборців за політику бюджетної економії", до якої вдаються уряди багатьох європейських країн від початку економічної кризи.

Одним із шляхів наповнення загальноєвропейського бюджету та бюджетів окремих країн-членів може стати кампанія боротьби з ухилянням від сплати податків, яка набула особливої актуальності по тому, як Європейському Союзу довелося рятувати економіку Кіпру від банківської кризи, при тому, що впродовж багатьох острів був "тихою гаванню" для прибутків, які не були оподатковані.

Довгий час невеликий Кіпр залишався головним іноземним інвестором в Україну.

"Кіпр був своєрідною офшорною зоною впродовж багатьох років. Зоною, куди українські олігархи без податків виводили свої капітали, і потім, у разі потреби, заводили їх назад до України під виглядом іноземних інвестицій", - пояснює цей феномен екс-міністр економіки Віктор Суслов.

Оглядачі припускали, що після проблем, із якими стикнулася банківська система Кіпру, українські олігархи просто перейдуть до інших "тихих гаваней" у Європі - від Ірландії та Люксембургу до Австрії та Ліхтенштейну. Проте, виглядає, що з кожним роком робити це буде дедалі важче.

Згідно із даними Євростату, нині середня ставка податку на прибуток у ЄС становить 23%, тоді як у 2009 році вона становила 31,9%. Проте навіть це у понад два рази вище, ніж ставка податку у таких країнах Євросоюзу, як 10% у Болгарії та на Кіпрі, та 12,5% в Ірландії.

"Тихих гаваней" у Європі поменшає?

Ухиляння від сплати податків коштує країнам ЄС близько одного трильйона євро на рік - це більше, ніж ЄС витратив на медицину у 2009 році. У відповідній резолюції Європарламенту міститься заклик до керівників ЄС домогтися скорочення цієї цифри хоча б наполовину до 2020 року.

Один із авторів цієї резолюції депутат-соціаліст із Словенії Мойка Кекус назвав нинішній масштаб перемитництва несплачених податків у межах Євросоюзу "скандальним". У Європарламенті також закликали лідерів європейських країн скласти спільний список територій, які можна вважати "податковими дірками".

Крім того, Європейська комісія домагається створення загальноєвропейської автоматизованої системи обміну інформацією між податковими органами. Як заявив голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, така система має бути створена і запрацювати до 1 січня 2015 року.

Наразі ініціатори створення такої системи - Британія, Німеччина, Франція, Іспанія та Франція - розпочали її випробовування, аби до кінця року система обміну податковою інформацією запрацювала.

Країни-члени ЄС вже вже погодилися зробити низку кроків, аби обмежити права фінансових інституцій та спростити доступ до інформації щодо банківських операцій у Швейцарії, Ліхтенштейні, Монако, Андоррі та Сан-Марино, які вважаються територіями, куди можна виводити та зберігати неоподатковані прибутки.

Керівні органи ЄС також чинять тиск на Австрію та Люксембург, податкові системи яких вважаються юрисдикціями із низькими податками, які можуть використовуватися тими, хто не хоче їх сплачувати.

Після брюссельського саміту голова Ради ЄС Герман ван Ромпей заявив, що у підході до вирішення проблеми ухиляння від сплати податків відбувся "справжній прорив".

"Я твердо переконаний, що нині існує політична воля лідерів побороти проблему приховування податків, і не тільки на рівні Європейського Союзу, але й на глобальному рівні", - заявив Ромпей.

У Європі набули широкого розголосу розслідування щодо сплати податків такими велетнями, як Google, Starbacks та Amazon, а у США питання щодо надто низьких податкових відрахувань Apple стало предметом розгляду у Конгресі.

Британія бореться із ухилянням від сплати податків. І допомагає ухилятися?

Передбачається, що країни ЄС, які входять до G8, також ініціюватимуть розгляд питання боротьби із ухилянням від сплати податків як одне із ключових і для обговорення серед лідерів "Великої вісімки".

Нинішнім головуючим у G8 є Велика Британія, прем'єр-міністр якої Девід Кемерон оголосив боротьбу із ухилянням від сплати податків серед своїх політичних пріоритетів. Він також закликав 10 територій, що входять до Сполученого Королівства, включно із Каймановими островами та островом Мен, "привести свої справи до ладу" та приєднатися до міжнародних угод, спрямованих на боротьбу із ухилянням від сплати податків.

Нещодавно британська благодійна організація Oxfam оприлюднила звіт, у якому йдеться про те, що через ухиляння від сплати податків світова економіка втрачає близько 100 млрд фунтів на рік. Цього було б цілком достатньо, аби двічі перекрити фінансові потреби у боротьбі із бідністю. При цьому, як зазначають автори дослідження Oxfam, йдеться лише про несплату податків фізичними особами, а не компаніями.

Утім, у доповіді також наголошується, що із 12 млрд фунтів, які нині зберігаються на офшорних рахунках, близько третини перебувають на територіях, що входять до Сполученого Королівства.

"Девід Кемерон ризикує бути осміяним під час саміту G8 у червні, якщо він буде грізно говорити про ухиляння від сплати податків, тоді як на територіях, підконтрольних британській короні, міститься до третини грошей, що втекли від оподаткування", - заявила представниця Oxfam Емма Ширі.

Енергетичні проблеми ЄС підішли впритул до кордонів України

Іншою темою порядку денного брюссельського саміту стала ситуація в енергетиці - особливо на східних кордонах союзу.

У ЄС вважають, що країни-члени із Східної Європи надто залежать від одного постачальника газу - Росії. Такі країни, як Естонія та Болгарія, що є членами Євросоюзу, фактично, опинилися на "енергетичних островах", адже вони практично не мають зв'язку із енергетичною інфраструктурою ЄС. Це призвело до того, що, наприклад, болгари - найбідніші громадяни ЄС - платять за електроенергію більше, ніж громадяни Британії чи Німеччини.

У Єврокомісії також висловили побоювання, що при збереженні нинішніх тенденцій, до 2035 року ЄС на 80% залежатиме від імпортних поставок газу. Вже зараз ЄС імпортує газу, нафти та вугілля на 406 млрд євро, що складає 3,2% від загального ВВП Євросоюзу.

Крім того, у Брюсселі вважають, що висока ціна енергоносіїв, що сформувалася через недостатню диверсифікацію шляхів постачання до ЄС, призводить до того, що Євросоюз програє у конкурентній боротьбі на світових ринках.

Особливе значення цей фактор має під час економічної кризи, подолати яку країни Євросоюзу намагаються від 2008 року. Ціни на газ для домогосподарств у ЄС від 2005 року зросли на 45%, тоді як у США зростання за той самий час склало лише 3%. Відповідне зростання вартості електроенергії становило для ЄС 22%, а для США - лише 8%.

Під час саміту європейські лідери виділили чотири пріоритети в енергетиці для ЄС: завершення створення єдиного ринку, інвестування у інфраструктурні об'єкти, диверсифікація шляхів постачання енергоносіїв до Європи, зокрема, і за рахунок розвитку альтернативних джерел та підвищення ефективності використання енергоресурсів.

Вже до осені цього року керівні органи ЄС мають визначити першочергові інфраструктурні проекти, що дозволять об'єднати європейський енергетичний ринок у єдину систему, яка, за розрахунками Брюсселю, має повноцінно запрацювати від 2016 року.

Українське керівництво вже тривалий час говорить про те, що ціна російського газу для Україні є вищою, ніж для багатьох європейських споживачів. Водночас до останнього часу єдиним шляхом вирішення цієї проблеми були безрезультатні переговори із російським Газпромом про можливість зниження ціни в рамках перегляду контрактів, укладених в січні 2009 року урядом Юлії Тимошенко.

Джерело: ВВС Україна

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах